Використання народного фольклору у загальноосвітній школі - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Державний педагогічний університет Кафедра музичного виховання і хореографії Курсова робота „Використання народного фольклору у загальноосвітній школі” Виконала cтудентка IV курсу 41 групи Науковий керівник: 2008 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Народне музичне мистецтво - складова національного виховання молоді 1.2. Традиційні свята українського народу в народному календарі 1.3. Завдання методи і прийоми роботи з учнями по засвоєнню народних традиційних свят РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА 2.1. Констатуючий експеримент 2.2. Контрольний експеримент ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП Світовий досвід розвитку педагогічної теорії і практики переконливо свідчить про те, що в кожного народу, етносу історично склалася власна національна система виховання і освіти. В епоху державного й духовного відродження України пріоритетна роль належить розвитку національної системи освіти і виховання, яка має забезпечити вихід молодої незалежної української держави на світовий рівень. Зароджуються національні концепції вітчизняної освіти і виховання, які, враховуючи культурно-сторичний досвід свого та інших народів, спрямовані не лише на виведення справи навчання і виховання з глибокої кризи, в якій вона нині перебуває, але й докорінне реформування її, піднесення до вищих світових стандартів. Стає зрозумілим, що концепції з національного виховання мають бути сформульовані в історико-педагогічному і народознавчому плані, що забезпечить єдність здобутків української народної педагогіки і педагогіки наукової. Це сприятиме реалізації цілісного підходу в навчанні і вихованні підростаючих поколінь. Один із шляхів духовного відродження України - прилучення школярів до українського літературно-музичного фольклору. Так, у школах України впроваджено новий предмет - народознавство, організовують спеціальні фольклорні класи. Сприяють естетичному вихованню учнів екскурсії на природу, вечори і ранки, присвячені життю і творчості видатних українських і зарубіжних композиторів та виконавців (наприклад, „Пісні про Батьківщину”, „Музика українських композиторів”, „Музика ХХІ століття” і подібне), конференції з образотворчого мистецтва („Українське образотворче мистецтво”, „Шедеври світового образотворчого мистецтва”, „Мистецтво і життя”), експедиції (фольклорні, етнографічні), виставки, свята та інше. Для формування національної свідомості молоді дуже важливо поєднання національного і музично-естетичного виховання. Гіпотеза: § формування національної свідомості буде більш ефективним; § формування в учнів знань про народні традиційні звичаї та обряди буде більш ефективним якщо: § застосовувати різноманітні форми вивчення матеріалу: § залучати дітей до безпосередньої участі у проведенні народних традиційних свят. Мета дослідження - визначення умов, що сприятимуть більш активному засвоєнню народних традиційних свят учнями середніх класів. Наукова новизна - новітні форми роботи: ігри, естафети, дискусії, концерти, музичні вечори, збір фольклорного матеріалу, індивідуальна робота, створення ансамблю народних інструментів. Практична значущість - використовуючи новітні форми роботи у вигляді формуючого експерименту для підвищення рівня знань дітей з українських народних свят, традицій, звичаїв, обрядів. Розбудова школи і педагогіки вступає у важливий етап. Найближчим часом необхідно зробити рішучі практичні зміни в навчально-виховному процесі і педагогічній науці. О Сухомлинський). У свідомості людей, зокрема молоді, треба відродити правильне розуміння фундаментального поняття „народна культура”, відновити його первинний зміст. Крім того, пісня розкрила перед дітьми рідне слово як величезне духовне багатство українського народу. Невипадково у навчально-виховних закладах, якими керував А. С. Макаренко, відвідувачі визначали безліч квітів, блискучий паркет, дзеркала, білосніжні скатерки в їдальнях, ідеальну чистоту в приміщеннях. Наприклад, скоромовки можна застосовувати для розвитку не тільки розмовної, а й співацької дикції. Створити інструментальний супровід можна до таких українських народних казок, як „Лисичка в суддях”, „Піддурена ворона”, „Як лис розводив курята”, „Жаба боязкіша від зайця”, „Лисове серце”, „Про вовчика-братика й лисичку-сестричку”, „Дід, баба і вовк-колядник”, „Як Миша віддячила Левові”, „Лев і заєць”, „Журавель сватає Чаплю”, „Кравець і Вовк”, „Журавель і Лисиця”, „Мишача рада” тощо. Традиція (від лат. tradicio - передача) - це досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління. У загальноосвітній школі рекомендується проводити такі народні свята та обряди відповідно до календарної сезонності: навесні - Великодні свята та різноманітні веснянки (свято першого жайворонка, свято тополі та інші); влітку - зелені свята, косовиця, Івана Купала, обжинки, Спаса; восени - Покрова; взимку - Калета, Миколая, Різдвяні свята, Стрітення. Весняні свята.