Дослідження показників гемостазу, імунної відповіді, гормонального, біохімічного профілів, фетоплацентарного комплексу, стану плода за даними кардіотокографії до і після проведення курсів мембранного безперервного плазмаферезу. Використання плазмаферезу.
Аннотация к работе
Вивчити стан системи гемостазу, імунний статус і рівень біохімічних параметрів плазми крові у жінок з фізіологічним перебігом вагітності, з гестаційною гіпертензією та з прееклампсією середнього ступеня тяжкості. Вивчити вплив мембранного безперервного ПА на стан системи гемостазу, біохімічні та імунологічні показники крові у жінок з гестаційною гіпертензією та прееклампсією середнього ступеня тяжкості. Дисертантом проведено обстеження 150 вагітних жінок у терміні 25-36 тижнів з гестаційною гіпертензією та прееклампсією середнього ступеня тяжкості, а також 26 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. До другої групи увійшли 74 вагітні, котрі отримували загальноприйняту схему терапії, згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України (1997), з них ІІА група - 52 жінки - пацієнтки з гестаційною гіпертензією, ІІБ група - 22 вагітні - з прееклампсією середнього ступеня тяжкості. Досліджували інгібітори згортання і маркери внутрішньосудинного тромбоутворення: активність АТ III - за допомогою хромогенних наборів субстратів з набору Berichrom - АТ III Behringwerke (Німеччина); концентрацію АТ III - методом радіальної імунодифузії на пластинках Nor-Partigen; концентрацію комплексу тромбін-антитромбін III (ТАТ) - за допомогою імуноферментної системи Ensynost-ТАТ на приладі Vitatron (Голандія); концентрацію фібронектину - методом радіальної імунодифузії на пластинках LC-Partigen; активність протеїну C - вітамін K залежного інгібітору активованих акселератів згортання Va і VIIIA - за допомогою хромогенних субстратів із стандартних наборів Behringwerke; концентрацію Acid-a-Glycoprotein-білка "активної фази" та інгібітору агрегації тромбоцитів - методом радіальної імунодифузії на пластинках Nor-Partigen; концентрацію плазміногену (PL) - основного субстрату фібринолітичної системи - за допомогою радіальної імунодифузії на пластинках M-Partigen; вміст інгібітору активатора плазміногену (PAY) - за допомогою тест-набору PAY-Тест Behringwerke.Імунна відповідь у вагітних з гестаційною гіпертензією і з прееклампсією середнього ступеня тяжкості характеризується зниженням абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів (CD3), їх хелперної субпопуляції (CD4) і відносної кількості Т-супресорів/цитотоксичних клітин (CD<8).>Для пізнього гестозу характерні також зміни в фетоплацентарному комплексі, котрі виражаються в зниженні концентрації естріолу і плацентарного лактогену у 36,5 % жінок з прееклампсією середнього ступеня тяжкості та зміни в серцевій діяльності плода у вигляді зниження вдвічі частоти миттєвих осциляцій та амплітуди акселерацій, а також поява децелерацій до 3,6±0,5 і більше. Включення мембранного безперервного плазмаферезу в комплексну терапію пізнього гестозу має виражений позитивний вплив на всі показники гомеостазу, які вивчалися. Вміст загального білка в сироватці крові нормалізується у 98,2 % вагітних з гестаційною гіпертензією і у 76,1 % жінок з прееклампсією середнього ступеня тяжкості. Мембранний безперервний плазмаферез сприяє підвищенню кількості тромбоцитів, нормалізує показники тромбоеластограми та індекс тромбопластичного потенціалу, знижує агрегаційні властивості тромбоцитів, приводить до нормалізації вмісту фібриногену у 96,3 % жінок з гестаційною гіпертензією і у 86,7 % - з прееклампсією середнього ступеня тяжкості. Використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні пізнього гестозу сприяє підвищенню вмісту Т-клітин (СД3) у 95,3 % жінок з легким перебігом даного ускладнення вагітності та у 88,5 % - з прееклампсією середнього ступеня тяжкості, а також кількості Т-хелперів/індукторів (СД4) і концентрації Т-супресорів/цитотоксичних клітин (СД8), що в кінцевому результаті нормалізує функціонування ефективних ланок імунітету.
Вывод
1. Розвиток пізнього гестозу вагітних супроводжується зниженням загального білка, альбумінової фракції, а також достовірним зростанням g-глобулінів, АААТ, АСАТ і лужної фосфатази.
Зростання ступеня тяжкості пізнього гестозу супроводжується зміною коагулофібринолітичних властивостей крові у напрямку гіперкоагуляції. Збільшується концентрація фібриногену, середнє значення індексу тромбопластичного потенціалу на фоні зниження показника тромбоеластограми і підвищення агрегаційних властивостей тромбоцитів як при стимуляції АДФ, так і при впливі колагену.
2. Імунна відповідь у вагітних з гестаційною гіпертензією і з прееклампсією середнього ступеня тяжкості характеризується зниженням абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів (CD3), їх хелперної субпопуляції (CD4) і відносної кількості Т-супресорів/цитотоксичних клітин (CD<8).>Для пізнього гестозу характерні також зміни в фетоплацентарному комплексі, котрі виражаються в зниженні концентрації естріолу і плацентарного лактогену у 36,5 % жінок з прееклампсією середнього ступеня тяжкості та зміни в серцевій діяльності плода у вигляді зниження вдвічі частоти миттєвих осциляцій та амплітуди акселерацій, а також поява децелерацій до 3,6±0,5 і більше.
2. Включення мембранного безперервного плазмаферезу в комплексну терапію пізнього гестозу має виражений позитивний вплив на всі показники гомеостазу, які вивчалися. Вміст загального білка в сироватці крові нормалізується у 98,2 % вагітних з гестаційною гіпертензією і у 76,1 % жінок з прееклампсією середнього ступеня тяжкості. Спостерігається нормалізація концентрації альбумінів, g-глобулінів, рівня креатинину і холестерину в сироватці крові, концентрації АСАТ і лужної фосфатази.
3. Мембранний безперервний плазмаферез сприяє підвищенню кількості тромбоцитів, нормалізує показники тромбоеластограми та індекс тромбопластичного потенціалу, знижує агрегаційні властивості тромбоцитів, приводить до нормалізації вмісту фібриногену у 96,3 % жінок з гестаційною гіпертензією і у 86,7 % - з прееклампсією середнього ступеня тяжкості.
4. Використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні пізнього гестозу сприяє підвищенню вмісту Т-клітин (СД3) у 95,3 % жінок з легким перебігом даного ускладнення вагітності та у 88,5 % - з прееклампсією середнього ступеня тяжкості, а також кількості Т-хелперів/індукторів (СД4) і концентрації Т-супресорів/цитотоксичних клітин (СД8), що в кінцевому результаті нормалізує функціонування ефективних ланок імунітету.
5. Розроблена схема і режим проведення мембранного безперервного плазмаферезу в комплексній терапії пізнього гестозу позитивно впливає на загальний стан жінки, перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого, сприяє зменшенню тяжких форм цього ускладнення, пролонгації вагітності. Висока ефективність розробленого комплексу терапії дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в практику охорони здоровя.
Практичні рекомендації
1. Для підвищення ефективності лікування вагітних з пізнім гестозом, зниження побічної дії лікарських препаратів на організм матері та плода показано включення в комплексну терапію даної патології мембранного безперервного плазмаферезу.
2. Показаннями для проведення мембранного безперервного плазмаферезу є відсутність ефекту від медикаментозної терапії у вагітних з гестаційною гіпертензією та прееклампсією середнього ступеня тяжкості на протязі 7 і більше днів, а також гіпопротеїнемія та гіпоальбумінемія, гіпер-g-глобулінемія, гіпернатріємія і гіперкальціємія на фоні гіперкаліємії, підвищення концентрації АЛАТ (до 46,7 4,7 Од/л і вище), АСАТ до 451,6±5,4 Од/л та лужної фосфатази до 402,0±19,0 Од/л.
3. Критеріями призначення мембранного безперервного плазмаферезу є підвищення концентрації фібриногену до 5,6±0,5 г/л і більше, індексу тромбопластичного потенціалу до 27,2±2,1 у.о. і вище, підвищення агрегаційних властивостей тромбоцитів, а також збільшення імунорегуляторного співвідношення СД 4/СД 8 більше за 1,28±0,08 або різке його зниження, низький рівень гормонів фетоплацентарного комплексу та зміни в серцевій діяльності плода у вигляді зниження вдвічі частоти миттєвих осциляцій та амплітуди акселерацій, а також поява децелерацій до 3,6±0,5 і більше.
4. При лікуванні вагітних з пізнім гестозом необхідно проведення курсу мембранного безперервного плазмаферезу з трьох процедур, інтервалом 2-5 днів. Плазмове заміщення повинно обовязково включати білкові розчини та реологічно активні колоїди, співвідношення виведеної плазми до плазмозаміщувачів - 1 : 1,4.
5. Проведення мембранного безперервного плазмаферезу у вагітних з пізнім гестозом слід виконувати в ізо- та гіперволемічному режимі, для цього ексфузії крові повинно попереджувати введення гепарину в дозі 2,5-7,5 тис. Од. в залежності від показників гемостазіограми.
6. Протипоказаннями для проведення мембранного безперервного плазмаферезу у вагітних з пізнім гестозом є: гіпокоагуляція за даними гемостазіограми, алергічні реакції на білкові і колоїдні розчини.
7. При тривалому перебігу пізнього гестозу, який не піддається комплексній терапії з включенням мембранного безперервного плазмаферезу, показано передчасне розродження.
Список литературы
1. Влияние непрерывного мембранного плазмафереза на иммуногемостазиологические взаимодействия у беременных с ОПГ-гестозом // Медико-социальные проблемы семьи. - 1998. - Т. 3, № 2. - С. 24-28 (співавт. Чайка В.К., Демина Т.Н.)
2. Вплив безперервного мембранного плазмаферезу на імуногемостазіологічні взаємозвязки у вагітних з прееклампсією // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Вип. 8. - С. 31-34.
3. Виборче включення мембранного безперервного плазмаферезу до комплексної терапії прееклампсії // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1999. - Т. 8, № 1. - С. 147-149.
4. Сорбционная детоксикация у беременных с поздними токсикозами // Материалы 53-й итоговой студенческой научной конференции, 13-15 мая 1991. - Донецк, 1991. - С. 149-150 (співавт. Трубчанинов Е.Л., Назаров Е.В.).
5. К вопросу компьютеризации критических состояний в акушерстве // Материалы 53-й итоговой студенческой научной конференции, 13-15 мая 1991. - Донецк, 1991. - С. 150-151 (співавт. Трубчанинов Е.Л., Назаров Е.В.).
6. Опыт и перспективы применения эфферентных методов терапии в акушерстве // Актуальные проблемы медицины Донбасса: Тез. докл. науч. конф. - Донецк, 1996. - С. 133 (співавт. Костенко В.С., Митрохин П.А., Резниченко А.А.).
7. Opportunities of plasmapheresis in pragnants with accompanying obstetrical and extragenital PATHOLOGYINTENSIVE care medicine (official Journal of the European Society of intensive Care Medicine and the European Society of Pediatric intensive Care) // 8th European Congress of intensive Care Medicine. - 1995. - Vol. 21, Suppl. 1. - P. 181 (співавт. Kostenko V., Kabanko T., Galalu S., Shramenko K.).
8. Нові підходи до використання еферентних методів терапії в акушерсько-гінекологічній практиці // X з‘їзд акушерів-гінекологів України. - Одеса, 1996. - С. 65 (співавт. Галалу С.І., Костенко В.С.).