Дослідження функції слизової оболонки порожнини носа з урахуванням її гемодинаміки і імунних процесів організму у хворих на вазомоторний риніт. Оцінка кріоаплікаційного методу лікування вазомоторного риніту в динаміці, його вплив на слизову оболонку носа.
Аннотация к работе
Вазомоторний риніт - одне із найбільш розповсюджених захворювань порожнини носа, питома вага якого складає від 6 до 18 відсотків серед захворювань ЛОР - органів (Остапкович В.Е., Панкова В.Б.,1980; Филатов В.Ф. и соавт.,1982; Пискунов Г.З. и соавт.,1991; Moneret Vautrin D.A. et al. Вазомоторний риніт призводить до загрози виникнення синуїтів, запалення середнього вуха, бронхіальної астми (Драгомирецький В.Д. и соавт.,1980; Дубинчик Р.В., 1989; Brydon M., 1993; Philip Fireman, 1997). Актуальність проблеми полягає в тому, що кількість хворих на вазомоторний риніт з кожним роком зростає (Митин Ю.В. и соавт., 1994; Зайцев В.С. и соавт., 1997), а існуючі засоби лікування не дають задовільних результатів (Дайняк Л.Б., 1979; Филатов В.Ф. и соавт.,1989; Драгомирецький В.Д.,1995; Митин Ю.В., Михайловский Д.О., 1995). Провести дослідження функції слизової оболонки порожнини носа з урахуванням її гемодинаміки та імунних процесів організму у хворих на вазомоторний риніт, простежити динаміку цих показників в процесі лікування та у віддалені терміни. Дати оцінку кріоаплікаційному методу лікування вазомоторного риніту в динаміці, визначити його вплив на слизову оболонку порожнини носа та її функцію.Динамічну активність миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа вивчали за допомогою модифікованого в нашій кліниці метода С.З. Провідною скаргою хворих було утруднення або відсутність носового дихання, що складає при нейровегетативній формі риніту 67,3%; при алергійній формі у 84,46% хворих воно було утруднене і у 15,4% - відсутнє. Активність рухомості миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа дорівнювала 30-35 хвилин при нейровегетативній формі вазомоторного риніту, при алергійній - 36-42 хв., (норма - 15-20 хв.), що говорить про зниження активності мукоциліарного епітелію. Так, термін венозного відтоку (катакрота) слизової оболонки носа при нейровегетативному риніті складає 0,56±0,03сек., а при алергійній формі - 0,61±0,04 (норма - 0,45±0,02сек.); напруга артеріальних судин (анакрота) за формами захворювання дорівнювала 28,3±3,1% та 26,5±2,6% (норма - 40,2±3,5%). Дані показники свідчать про венозний застій та атонію судин слизової оболонки порожнини носа при різних формах вазомоторного риніту, що вказує на вегето-судинну дистонію слизової оболонки носа.У хворих на вазомоторний риніт порушуються гемодинамічні процеси в слизовій оболонці порожнин носа, що проявляється в уповільнені руху венозного потоку, в зниженні тонусу артеріальних судин, в посилені артеріального кровонаповнення та розвитку судинної дистонії. Комбінований метод, який включає в себе підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин та латеропозицію нижніх носових раковин, являється щадливим методом лікування вазомоторного риніту. При цьому методі лікування нормалізувалась гемодинаміка слизової оболонки порожнини носа в катамнезі (3-5років) у 90,6% хворих з нейровегетативною і у 89,4% - з алергійною формою риніту. В післяопераційному періоді інтраназальні інгаляції імунокоректора левамізолу значно підвищують ефективність лікування алергійних форм вазомоторного риніту, позитивні наслідки яких вище (92,8%), ніж у пацієнтів з алергійним ринітом, що не одержували після операції левамізолу (89,4%). Дані катамнеза (3-5 років) свідчать, що після кріоаплікаційного лікування позитивні наслідки одержані у 73,7% хворих на нейровегетативну та у 67,6% - на алергійну форму вазомоторного риніту; після хірургічного - у 84,7% хворих на нейровегетативну, та у 84,8% - на алергійну форму; після комбінованого лікування - у 90,6% хворих на нейровегетативну і 89,4% - на алергійну форму; а у хворих на алергійний риніт, що одержували левамізол після комбінованого методу - у 92,8%, а на нейровегетативну форму вазомоторного риніту - у 91,2%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У хворих на вазомоторний риніт порушуються гемодинамічні процеси в слизовій оболонці порожнин носа, що проявляється в уповільнені руху венозного потоку, в зниженні тонусу артеріальних судин, в посилені артеріального кровонаповнення та розвитку судинної дистонії. Дані процеси універсальні, вони мало залежать від форми риніту і мають лише кількісну відмінність, яка виражена більш значно при алергійній формі риніту.
2. Запропоноване хірургічне втручання на нижніх носових раковинах позитивно впливає на гемодинаміку слизової оболонки порожнини носа. Крім того, після латеропозиції нижніх носових раковин розширюються загальні носові проходи, що сприяє відновленю носового дихання. Латеропозиція особливо ефективна у хворих з широкими нижніми носовими ходами.
3. Комбінований метод, який включає в себе підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин та латеропозицію нижніх носових раковин, являється щадливим методом лікування вазомоторного риніту. Після його застосування не порушується цілісність слизової оболонки порожнини носа та більш активно протікають процеси репарації. При цьому методі лікування нормалізувалась гемодинаміка слизової оболонки порожнини носа в катамнезі (3-5років) у 90,6% хворих з нейровегетативною і у 89,4% - з алергійною формою риніту.
4. В післяопераційному періоді інтраназальні інгаляції імунокоректора левамізолу значно підвищують ефективність лікування алергійних форм вазомоторного риніту, позитивні наслідки яких вище (92,8%), ніж у пацієнтів з алергійним ринітом, що не одержували після операції левамізолу (89,4%).
5. Дані катамнеза (3-5 років) свідчать, що після кріоаплікаційного лікування позитивні наслідки одержані у 73,7% хворих на нейровегетативну та у 67,6% - на алергійну форму вазомоторного риніту; після хірургічного - у 84,7% хворих на нейровегетативну, та у 84,8% - на алергійну форму; після комбінованого лікування - у 90,6% хворих на нейровегетативну і 89,4% - на алергійну форму; а у хворих на алергійний риніт, що одержували левамізол після комбінованого методу - у 92,8%, а на нейровегетативну форму вазомоторного риніту - у 91,2%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою підвищення ефективності кріовтручання при вазомоторному риніті пропонується застосування підслизової кріодеструкції тканин нижніх носових раковин з попередньою підслизовою вазотомією.
2. Оперативний метод лікування, який включає в себе підслизову вазотомію та латеропозицію нижніх носових раковин, можна здійснювати звичайними інструментами, які використовуються при резекції перетини носа. Метод простий в виконанні і не потребує ніякого додаткового обладнання.
3. Комбінований метод, при якому здійснюється підслизова вазотомія, підслизова кріодеструкція тканин нижніх носових раковин і їх латеропозиція, є найбільш ефективним методом в порівнянні з іншими і, особливо, його слід застосовувати при лікуванні нейровегетативної форми вазомоторного риніту.
4. Для досягнення більш ефективних та стійких результатів при лікуванні алергійної форми вазомоторного риніту пропонується після комбінованого лікування застосовувати інгаляції імунокоректора левамізолу.
5. Відносними протипоказниками до даних методів лікування є різка деформація, гребні та шипи перетини носа.
Список литературы
1. К методике лечения вазомоторных ринитов//Российская ринология.-1993.-Приложение - 1.- с.52-53.(співавтор Скоробогатий В.В.)
2. К вопросу о лечении вазомоторного ринита//Российская ринология.-Приложение-2.-1994.-с.42-43.(співавтор Скоробагатий В.В.)
3. Применение глубокого холода при лечении больных вазомоторным ринитом//VIII съезд оториноларингологов Украины. - Киев.-1995.-с.70-71.(співавтори Нікулін І.М., Троян В.І.).
4. Криохирургические методы лечения вазомоторных ринитов//1-й зїзд Українського товариства кріобіології і кріомедицини.-Харків.-1995.-с.179-180 (співавтор Міссіонжник Г.Я)
5. Оптимизация хирургического метода лечения вазомоторных ринитов//Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов медиков Запорожского института усовершенствования врачей и Запорожского государственного медуниверситета.-1996.-с.77-78.
6. Эффективность сочетаного метода лечения вазомоторных ринитов//Российская ринология.-1996.-с.93-94.
8. Лечение хронического вазомоторного ринита криохирургическим методом//Актуальні питання мікрохірургії вуха та захворювань верхніх дихальних шляхів.-Київ.-1997.-с.91-92.
9. К вопросу диагностики и лечения хронического вазомоторного ринита//Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.//Збірник наукових статей.-Випуск №1.- Запоріжжя.-1997.-с.281-286.
10. Сравнительная характеристика эффективности 2-х криохирургических методов лечения лиц с хроническим вазомоторным ринитом
//Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. О.С. Коломійченка.-.Київ.-1998.-с.327-331.
11. Сравнительная характеристика результатов комбинированных крио- и хирургического методов лечения больных вазомоторным ринитом //Жур. вушн.,нос. і горлових хвороб.-1998.-№3.-с.20-28.(співавтор Філатов В.Ф.)
12. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у больных хроническим вазомоторным ринитом до и после комбинированного криохирургического лечения// Жур. вушн.,нос. і горлових хвороб.-1998.-№4.-с.36-42.
13. Сравнительная характеристика эффективности некоторых методов лечения вазомоторного ринита//Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.//Збірки наукових статей.-Вип.2.-Запоріжжя.-1998.-с.167-173.
14. Клиническая эффективность криогенных, хирургических и комбинированных методов лечения при аллергической форме вазомоторного ринита//Жур. вушн.,нос. і горлових хвороб.-1998.-№5.-Додаток.-с.87-88.