Використання елементів стилізації форм рослинного і тваринного світу у розвитку навичок декоративно-орнаментального малювання учнів початкових класів - Дипломная работа

Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання ДИПЛОМНА РОБОТА Використання елементів стилізації форм рослинного і тваринного світу у розвитку навичок декоративно-орнаментального малювання учнів початкових класів виконала студентка 31 групи факультету підготовки вчителів початкових класів, заочного відділення Дяків Ольга Богданівна науковий керівник Цибулько Михайло Богданович Тернопіль 2009 ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні основи декоративно-орнаментального малювання 1.1. Характерні ознаки декоративно-прикладного мистецтва 1.2 Граматика та семантика українського декоративно-прикладного мистецтва 1.3. Особливості стилізації форм рослинного і тваринного світу Розділ 2. Методика використання прийомів стилізації на уроках декоративно-прикладного мистецтва 2.1 Використання елементів стилізації на уроках декоративного мистецтва 2.2 Організація та зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів Висновки Список використаних джерел Додаток Вступ Актуальність дослідження. Проблеми перебудови нашого суспільства нерозривно повязані з вирішенням завдань формування творчої особистості. Адже „саме така особистість є справжнім творцем історії, оскільки весь шлях, який пройдено людством, - це безперервний процес творіння” [10, 19]. У звязку з цим все більшої практичної значущості набуває залучення учнів до творчої діяльності засобами народного мистецтва, створення необхідних умов для формування творчої активності школярів. На сучасному етапі розвитку освітньо-виховної системи нашої держави постала проблема усунення гострих суперечностей між досягненням багатовікового народу і незадовільним застосуванням його у навчанні і вихованні дітей. Безперечно, що національна школа, яку відроджуємо в Україні завдяки відновленню повноцінної української державності зобовязана мати адекватну їй систему виховання, побудовану на кращих зразках народно-мистецького досвіду. Наукові дослідження переконливо доводять, що дитина повинна знаходитись під постійним виховним впливом матеріальної і духовної культури й мистецтва свого народу. Це потрібно, найперше, для найповнішого розкриття природних схильностей дитини і розвитку її здібностей. Народне декоративно-прикладне мистецтво є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання цього виду образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в молодшому шкільному віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості. З огляду на значущість теми, її актуальність у плані розвитку учнів і була обрана тема дипломної роботи, що стосується вивчення особливостей декоративно-прикладного мистецтва та його місця у мистецькій освіті й образотворчій діяльності молодших школярів. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити методику ознайомлення молодших школярів з прийомами стилізації рослинних і тваринних форм декоративно-прикладного мистецтва. Гіпотеза дослідження: найефективнішим методом ознайомлення учнів початкових класів з прийомами стилізації рослинних і тваринних форм є петриківський розпис. Практична значущість дослідження полягає у розкритті системи роботи вчителя з формування навичок образотворчої діяльності молодших школярів при ознайомленні з творами декоративно-прикладного мистецтва і прийомами стилізації. Це широка галузь мистецтва, яка худож-ньо-естетично формує матеріальне середовище, створене людиною. Тоді діяльність могла бути тільки колективною. Відсутність складних трудових операцій призводила до того, що всі члени колективу мали одні й ті ж обовязки, опановували одні й ті ж трудові навички. Памятки кожної конкретної епохи показують, як люди навчились працювати з природними матеріалами і що з них виготовляти, яку силу надавати їм за допомогою символів-знаків (орнаменту) і що робило звичайні речі побутового призначення творами мистецтва. Основи художнього, духовного, естетичного в них невіддільні від утилітарного. Людина навчилася виконувати багато процесів праці, створюючи предметний світ: тканини, посуд, меблі тощо [88, 67]. Відповідно до різних історичних етапів суспільного виробництва та розподілу праці ремесла були домашніми, на замовлення і на ринок. Наприклад, займаючись мисливством, скотарством, землеробством, люди паралельно виготовляли дрібні ремісничі вироби. Поглиблення суспільного поділу праці зумовило появу розвиненіших видів ремесел, вони почали відділятися від основного заняття людей. У ремеслах художня робота стає головним видом діяльності майстра, тут скоріше вдосконалюється майстерність, виникають нові, трудомісткі види художньої діяльності, зростає кількість ремісничих спеціальностей та звужується спеціалізація ремісників. До скарбниці світового мистецтва увійшли китайські та японські лаки, різьблення на дерев