Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.
Аннотация к работе
«Використання дієслів у сучасній китайській мові» ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА · Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу · Минулий закінчений час · Минулий невизначений час · Теперішньо - майбутній час · Аналітична форма теперішнього тривалого часу · Минулий миттєвий час · Категорія орієнтації висновок СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ(БІБЛІОГРАФІЯ) ВСТУП Актуальність теми: На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки при аналізі тих чи інших мовних явищ дослідницький інтерес від чисто дескриптивного підходу зрушився до типологічного, спрямованого на пошук закономірностей розвитку граматики і переслідує пояснювальні цілі. Назріла необхідність зіставити дані китайської мови з іншими мовними системами, на сьогоднішній день краще вивченими, описавши і систематизувавши функціонуючі в даній мові релевантні значення і засоби їх передачі. Питання, повязані з системою частин мови у китайській мові, також детально розглянуті А. А. Драгуновим в Дослідженнях з граматики сучасної китайської мови .[2] Мета і завдання дослідження: Метою дослідження є типологічно орієнтований опис граматичних категорій дієслів різних класів в китайській мові. Згідно з А. А. Драгунова[2.С.236], дієслово в китайській мові не є єдиною частиною мови, яка може бути присудком речення, і не протиставляється всім іншим частинам мови так різко, як у європейських мовах. Крім доповнення, до дієслова можуть приєднуватися модифікатори,тобто службові та знаменні морфеми, що вказують на результат дії або на напрям руху; дієслово має свою систему рахункових слів і поєднується з деякими службовими дієсловами, що позначають напрямок руху по відношенню до особи,що говорить. Теорія видів китайської мови докладно викладається також у Підручнику китайської мови Б. Ісаєнко, Н. Короткова та І. Совєтова-Ченя[5],; Розбіжності існують і у питаннях про те, які саме граматичні форми слід вважати формами виду.