Особливості розвитку сільського господарства в Україні. Сучасний стан забезпечення бюджетною підтримкою підприємств агропромислового комплексу. Напрями вдосконалення взаємозв’язків бюджету із сільськогосподарськими підприємствами в процесі його виконання.
Аннотация к работе
Водночас, висока вартість та обмежений доступ до зовнішніх джерел фінансування операційної та інвестиційної діяльності (насамперед, кредитних ресурсів комерційних банків) зумовлюють необхідність пошуку інших форм фінансового забезпечення. У звязку з цим обґрунтування механізмів, форм і методів фінансування підприємств АПК за рахунок коштів бюджетів різних рівнів має важливе значення для подальшого економічного розвитку аграрного сектору національної економіки та визначає теоретичну і практичну значимість теми дисертаційного дослідження. Однак, у наукових працях більшість авторів приділяли увагу в основному макроекономічним проблемам, в той час як механізм взаємовідносин бюджету з підприємствами АПК в Україні та її регіонах достатньо не вивчався, або ж дослідження проводилися тільки стосовно податкової політики. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН за темою „Фінансове забезпечення АПК у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 010U000266); дисертаційне дослідження є також складовою науково-дослідної роботи, яка виконувалася на замовлення Міністерства фінансів України за темою „Удосконалення використання програмно-цільового методу в процесі управління видатковою частиною бюджету” по розділу „Удосконалення механізму запобігання нецільовому використанню бюджетних коштів сільськогосподарськими підприємствами. Основні положення, що складають наукову новизну, полягають у наступному: вперше встановлено: - що інституційні перетворення та зміни структури власності в аграрному секторі економіки зумовили необхідність використання нових форм і методів державної фінансової підтримки товаровиробників шляхом заміни прямого фінансування окремих підприємств на фінансування цільових державних та регіональних програм і приоритетних напрямів розвитку сільськогосподарського виробництва;Тому прорахунки в обґрунтуванні напрямів соціально-економічного розвитку держави і окремих сфер діяльності позначаються, в першу чергу, на бюджеті. Уточнено поняття бюджету як економічної категорії і визначено, що "бюджет" доцільно порівнювати з економічним і політичним документом, який є формою цілеспрямованого виявлення державних пріоритетів для ефективного формування та розподілу фінансових ресурсів, соціально-культурного обслуговування населення, оборони й управління держави. Безумовно, джерелом отримання цих коштів на початковому етапі буде міжгалузевий їх перерозподіл (через ціни, бюджет, податки). Створення належного ринкового середовища, яке б спонукало до подальшого поглиблення реформування економічного механізму господарювання, потребує формування безпосередньо правового поля і введення для сільськогосподарських товаровиробників прийнятних “правил гри”, які могли б забезпечувати разом із державною підтримкою нормальні доходи для сталого попиту на сільськогосподарську продукцію. Результати вивчення досвіду регулювання та державної підтримки сільського господарства в розвинених країнах дають підстави для певних висновків: - більшість країн здійснюють політику державного впливу на розвиток сільського господарства переважно економічними методами;У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до розвязання наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні системи бюджетної підтримки в умовах ринкової трансформації аграрної економіки, направленої на забезпечення стимулювання економічного розвитку агропромислового комплексу України. Недосконала політика державної підтримки агарного сектору економіки в 1991-1999 роках виявилась одним із чинників наростання кризових явищ в АПК, витрати власних джерел фінансових ресурсів, погіршення стану матеріально-технічної бази підприємств галузі, зниження доходності та збільшення рівня збитковості, платіжної кризи, банкрутства абсолютної більшості сільськогосподарських підприємств. Внаслідок цього сільське господарство значно зменшило обсяги закупівлі матеріально-технічних ресурсів, засобів інтенсифікації, нових сортів, гібридів і порід, що зумовило втрату прогресивних технологій і конкурентоспроможності галузі. Наукові передбачення прибутковості діяльності сільськогосподарських підприємств у найближчій перспективі має забезпечуватись за рахунок: - державного регулювання і підтримки цін на сільськогосподарську продукцію - до 20% частки у можливому прибутку; Ефективна державна підтримка агропромислової сфери повинна здійснюватися згідно із Законом „Про державну підтримку сільського господарства України”, який передбачає, пріоритетні напрями (програми) фінансування, що в майбутньому забезпечить зростання виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення рентабельності галузі.
План
Основний зміст дисертаційної роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до розвязання наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні системи бюджетної підтримки в умовах ринкової трансформації аграрної економіки, направленої на забезпечення стимулювання економічного розвитку агропромислового комплексу України.
На основі проведеного дослідження сформульовано наступні висновки й пропозиції: 1. Недосконала політика державної підтримки агарного сектору економіки в 1991-1999 роках виявилась одним із чинників наростання кризових явищ в АПК, витрати власних джерел фінансових ресурсів, погіршення стану матеріально-технічної бази підприємств галузі, зниження доходності та збільшення рівня збитковості, платіжної кризи, банкрутства абсолютної більшості сільськогосподарських підприємств.
2. Характерною особливістю розвитку сільського господарства в Україні є те, що на внутрішньому і зовнішньому ринках втрачена купівельна спроможність не лише населення, а й держави. Внаслідок цього сільське господарство значно зменшило обсяги закупівлі матеріально-технічних ресурсів, засобів інтенсифікації, нових сортів, гібридів і порід, що зумовило втрату прогресивних технологій і конкурентоспроможності галузі.
3. Наукові передбачення прибутковості діяльності сільськогосподарських підприємств у найближчій перспективі має забезпечуватись за рахунок: - державного регулювання і підтримки цін на сільськогосподарську продукцію - до 20% частки у можливому прибутку;
- державного регулювання цін на продукцію природних монополістів, що споживається у процесі сільськогосподарського виробництва, цін на агротехнічні та агросервісні послуги, послуги із зберігання продукції і агробізнесу - до 20%;
- ефективної цільової бюджетної підтримки з концентрацією ресурсів на пріоритетних напрямах відповідно до розроблених і прийнятих науково обґрунтованих програм - до 30% частки можливого прибутку;
- регульованої і зваженої кредитної політики - до 20%;
- податкового протекціонізму для галузі - до 10% .
4. Ефективна державна підтримка агропромислової сфери повинна здійснюватися згідно із Законом „Про державну підтримку сільського господарства України”, який передбачає, пріоритетні напрями (програми) фінансування, що в майбутньому забезпечить зростання виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення рентабельності галузі.
5. Бюджетні позики виробникам сільськогосподарської продукції повинні надаватись Аграрним фондом України, шляхом придбання сільськогосподарської продукції на строкових умовах на організованому аграрному ринку за рахунок коштів, визначених державним бюджетом чергового року з метою забезпечення бюджетних споживачів і формування інтервенційного фонду. Підтримка виробників сільськогосподарської продукції має здійснюватися виключно на організованому аграрному ринку України.
6. На основі Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” необхідно створити сприятливе економічне середовище шляхом встановлення рівних „правил гри” на ринку, для чого запровадити компенсаційний механізм на продукцію промисловості, яка споживається у сільському господарстві. При цьому важливим є встановлення двох визначальних параметрів „2П”: а)приоритетний розвиток сільського господарства; б)паритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію.
7. Першочерговими заходами підвищення добробуту сільського населення мають стати підтримка з боку держави закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. З метою успішної реалізації продукції необхідно збільшувати рівень платоспроможності попиту населення. Рівень життя селян повинен постійно зростати за рахунок збільшення доходів та їх платоспроможності.
8. Держава має брати участь у підтримці соціальної сфери, забезпечувати вирівнювання соціального розвитку територіальних громад у сільській місцевості шляхом надання прямих субвенцій бюджетам сіл і селищ з метою їх використання для спорудження або здійснення капітальних поліпшень обєктів соціальної інфраструктури, розташованих на території відповідних місцевих рад.
9. Держава повинна надавати пряму фінансову підтримку товаровиробникам, які внаслідок несприятливих погодних умов або обставин непереборної сили зазнали втрат сільськогосподарської продукції, щодо якої були встановлені мінімальні закупівельні ціни. Така підтримка повинна надаватись за рахунок коштів державного бюджету шляхом відшкодування сум страхових внесків, сплачених господарствами на користь страховиків у звязку із добровільним страхуванням ризиків раптової загибелі або пошкодження (псування) врожаю, при виникненні таких випадків. На нашу думку, держава не повинна нести фінансової або майнової відповідальності за збитки, отримані сільськогосподарськими підприємствами, що не застрахували ризики раптової загибелі або пошкодження (псування) врожаю.
10. Приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ) повинно суттєво змінити ідеологію державного регулювання аграрного виробництва, зокрема використання бюджетних коштів АПК, яке є найбільш проблемним для економіки села, оскільки потенційні конкуренти - це держави з технологічно розвинутим сільським господарством і захищеним ринком, у тому числі з високими імпортними тарифами, значними експортними тарифами та протекціоністською внутрішньою політикою.
Список литературы
Статті у наукових фахових виданнях: 1. Щекович О.С. Основні шляхи поліпшення взаємовідносин аграрного сектору з державним бюджетом // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Вип. 185. У 4 т. Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С.160-165. - 0,4 д.а.
2. Щекович О.С. Досвід зарубіжних країн з питань державної підтримки агропромислових підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Вип. 186. У 4 т. Т. 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С.459-466. - 0,4 д.а.
3. Щекович О.С. Обєктивна необхідність участі бюджетних коштів у системі агропромислового комплексу // Економіка АПК. - 2003. -№9. - С. 65-69. - 0,5 д.а.
Тези доповідей на науково-практичних конференціях: 4. Щекович О.С. Ефективність використання бюджетних коштів підприємствами агропромислового комплексу // Матер. VII Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта ’2004”. - Т. 16. Економіка АПК.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 75-76. - 0,07 д.а.
5. Щекович О.С. Удосконалення механізму бюджетної підтримки рівня цін на сільськогосподарську продукцію // Матер. III Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень ’2004”.- Т. 50. Економіка АПК.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 84-86. - 0,07 д.а.