Виразний потенціал виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Система засобів виразності, що використовуються для втілення фактури "Прелюдій". Стильові витоки "Прелюдій", що закорінені в музиці епохи бароко. Жанрова класифікація "Прелюдій".
Аннотация к работе
В останні десятиріччя ХХ століття значно підвищується увага дослідників до проблеми виконавської інтерпретації музичного твору. Отже, будь-який аналіз фактури виводить дослідника на осягнення не лише логіко-конструктивної, але й змістовної сторони музичного твору. Музичним матеріалом для дослідження в дисертації обрано “Прелюдії для фортепіано” Ф.Шопена, репрезентовані у виконавських версіях видатних піаністів ХХ століття. “Прелюдії” Ф.Шопена надають виконавцеві величезне поле можливостей їх інтерпретації за участі фортепіанної фактури. Створений поняттєвий аппарат репрезентує відповідну методику роботи виконавця над фортепіанною фактурою, а також методику дослідження творчого здобутку музиканта-виконавця.У Вступі обгрунтовуються актуальність обраної теми, наукова новизна висвітленої в дисертації проблематики, розкривається звязок роботи з науковими планами, програмами, темами, а також мета і завдання дослідження. Висвітлюється практичне значення результатів проведеної роботи, надаються відомості щодо методологічної бази дослідження, апробації його результатів, структури дисертації. Також подається короткий огляд наукового доробку, що тією чи іншою мірою стосується проблематики дисертації. Зазначається, що у кожній з цих груп досліджуються певні аспекти проблеми виконавської інтерпретації фортепіанної фактури.Музично-виконавська творчість визначається як комплекс мислительних і супутніх технічних операцій, що спрямовані на виявлення виразового потенціалу музичного твору та на його реалізацію в звучанні. Перший підрозділ “ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ” присвячений розгляду окремих властивостей музичного мислення виконавця, що розкриваються в процесі виконавського “роблення” музичної фактури. Підкреслюється, що особливості музично-виконавської творчості значною мірою визначаються самою специфікою “музичної мови”. Ф.Шопен вважав, що “звук існував перед появою слова” і що “слово є певним різновидом звука”. Адже фактура, яка побудована на суто музичному матеріалі, утворюється тоді, коли координацією лінійно диференційованих, подекуди контрастних, звучань утворюється і сприймається слухачем спільний художній сенс. При цьому постійно взаємодіють три форми слухового контакту виконавця з музикою, що виконується: 1.Стилістика фактури “Прелюдій” Шопена розглядається в трьох ракурсах: а) перетворення музично-мовних традицій музики бароко і, в першу чергу, музики Й.С.Баха; б) перетворення в фактурі загальностильових (переважно романтичних) тенденцій та індивідуально-стильових особливостей творчості інших композиторів; в) перетворення жанрових особливостей. У першому підрозділі “ПРО ПЕРЕТВОРЕННЯ БАХІВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ В “ПРЕЛЮДІЯХ” ШОПЕНА” зазначається, що в музикознавстві бахівські традиції в цьому жанрі музики Шопена переважно розглядаються як протиставлення стилю обох композиторів. В “Прелюдіях” Ф.Шопена перетворення барокових музично-риторичних “фігур” виражається не в окремому голосі (як це найчастіше відбувається в музиці ХУІІІ століття), а охоплює весь багатоголосний фактурний комплекс. У другому підрозділі другого розділу “ПРО СТИЛЬОВІ ПАРАМЕТРИ ФАКТУРИ “ПРЕЛЮДІЙ” фортепіанна фактура Ф.Шопена розглядається в ракурсі еволюції європейської професійно-композиторської музики ХУІІІ-ХІХ століть. Серед виконавських (а також первинно - композиторських) ресурсів “роблення” фактури, окрім власне естетичних настанов творчості, відрізняються особливості інструментарію (фортепіано), що використовується, загальна та індивідуальна специфіка музично-виконавської техніки піаніста.Теоретичною основою для аналізу виконавської інтерпретації фортепіанної фактури послуговують сформульовані у першому розділі положення про три форми слухового контакту виконавця з музичним твором, положення про фактурний абрис, а також концепція музично-жанрових начал. Щодо музичної фактури, то на попередньому етапі (перша з форм слухового контакту виконавця з музичним твором) відбувається формування фактурного абрису - засвоєного слухом і закріпленого в памяті плану логічного устрою побудови музичної тканини. Втілений виконавцем в звукову матеріальність фактурний абрис, що репрезентує найпоказовіший для фактури фрагмент музичного твору чи будь-якої його частини названий у дисертації “фактурною темою”. Враховуючи відносну короткотривалість звучання фактурної теми, її феномен слід переважно повязувати з роботою третьої форми слухового контакту виконавця з музичним твором (див. розділ 1, підрозділ 1). Втілюючись у фактурному абрисі, фактурній темі і фактурному розвитку, виконавське вирішення фактури реалізується усім комплексом виразових засобів, котрими оперує виконавець.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Список литературы
1. Касьяненко Л.О. Ободной особенности исполнительской интерпретации фортепианной фактуры // Київське музикознавство. Проблеми музичної інтерпретації.- К., 1999. - Вип. 2. - С.130-137.
2. Касьяненко Л.О. Про деякі особливості виконавської творчості піаніста //Проблеми загальної і професійної педагогіки: Зб. наук. праць. - Харків, 2000. - С.30-38.
3. Касьяненко Л.О. Про семантику Прелюдій Ф.Шопена // Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського. Музичне виконавство.- К.: НМАУ, 2000. - Вип. 5, кн. 4. - С.111-119.
4. Kasjanienko L. Chopin i Bach // Akant. - 1999. -№ 12. - S.17-18.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 - Музичне мистецтво. - Національна музична академія України ім.П.І.Чайковського, Київ, 2001.
В дисертації досліджується проблема виконавської інтерпретації фактури на прикладі трактовки “Прелюдій” ор.28 для фортепіано Ф.Шопена. Вперше комплексно розробляються питання виразного потенціалу виконавської інтерпретації фортепіанної фактури; аналізується та узагальнюється система засобів виразності, що використовуються для виконавського втілення фактури “Прелюдій”; розробляється адекватний меті, завданням та методиці дослідження поняттєвий апарат; синтезуються наукові досягнення дослідження фактурних явищ в галузі теоретичного музикознавства та теорії музичного виконаства; виявлені та проаналізовані стильові витоки “Прелюдій”, що закорінені в музиці епохи бароко; запропонована жанрова класифікація “Прелюдій”, що не дублює існуючі підходи; знайдені та проаналізовані певні тенденції трактовок музичного твору, - а також питання виразних можливостей та нескінченої множини виконавської інтерпретації фортепіанної фактури.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство. - Национальная музыкальная академия Украины им.П.И.Чайковского, Киев, 2001.
Диссертация выполнена на кафедре теории музыки Национальной музыкальной академии Украины им.П.И.Чайковского. - Киев, 2001.
В диссертации исследуется проблема исполнительской интерпретации фактуры на примере трактовки “Прелюдий” ор.28 для фортепиано Ф.Шопена. Впервые комплексно разрабатываются вопросы выразительного потенциала исполнительской интерпретации фортепианной фактуры; анализируется и обобщается система выразительных средств, используемых для исполнительского воплощения фактуры “Прелюдий” Ф.Шопена; разрабатывается адекватный целям, задачам и методике исследования понятийный аппарат; синтезируются научные достижения исследования фактурных явлений в области теоретического музыкознания и теории музыкального исполнительства; выявлены и проанализированы стилевые истоки “Прелюдий”, восходящие к музыке эпохи барокко; предложена жанровая классификация “Прелюдий”, не дублирующая существующие подходы; обнаружены и проанализированы определенные тенденции трактовок музыкального произведения, - а также вопросы выразительных возможностей и бесконечной множественности исполнительской интерпретации фортепианной фактуры.
В процессе интерпретации возникают три формы слухового взаимодействия мышления исполнителя с музыкой: собственное исполнительское слуховое представление музыкального произведения, восприятие реального звучания исполняемого произведения и координация идеального представления музыки с ее реальным звучанием. В контакте с нотным текстом у исполнителя формируется определенный план построения музыкальной ткани, фиксирующий ее обобщенные “объективированные” параметры зрительных, слуховых и мышечно-двигательных представлений конкретной музыкальной фактуры. Этот обобщенный “образ” логического строения музыкальной ткани называется в диссертации “фактурным абрисом”. В музыкально-исполнительском творчестве фактурный абрис является промежуточным звеном между нотным текстом произведения и его исполнительским воплощением. В восприятии фактуры композитором и исполнителем имеются существенные отличия: “работа” композитора над фактурой получает окончательное выражение в нотном тексте, а “работа” исполнителя находит свое воплощение в “живой”, звучащей музыке как реконструкция записанного композитором фактурного рисунка. Таким образом, музыкальная фактура концентрирует в себе весь комплекс так называемых “композиторских” и “исполнительских” средств художественной выразительности.
Стилистика фактуры “Прелюдий” Шопена основана: на претворении музыкально-языковых традиций музыки эпохи барокко, на развитии общестилевых (романтических) традиций и формировании индивидуального стиля композитора, на претворении жанровых особенностей. Влияние творчества И.С.Баха на музыкальный язык произведений Ф.Шопена очень значительно. В тематизме “Прелюдий” используются музыкально-ритмические фигуры барокко (например, так называемая “фигура креста”), цитируются отдельные хоральные интонации в качестве одного из существенных средств индивидуализации музыкального образа.
Для “Прелюдий” Шопена показательно усиление роли фактуры. Барочные музыкально-риторические обороты выражаются не отдельным голосом, а в фактурной многоплановости.
Фактурное усиление (фактурная “гипербола”) является одним из показателей стиля польского композитора. Музыкальный стиль прелюдий базируется на синкретичности композиторского и исполнительского начал. Будучи выдающимся исполнителем, Шопен постоянно апробировал собственную музыку звучанием фортепиано. Формирование фактуры музыального произведения происходило с учетом исполнительских параметров и возможностей инструмента, который к началу ХІХ века уже имел широкую амплитуду возможностей для передачи тончайших эмоциональных оттенков.
Фактура выступает одим из основных способов исполнительского воплощения музыкального произведения. Эта сторона музыкального звучания непосредственно воспринимается слушателем. Музыкальная фактура концентрирует в себе весь комплекс так называемых “композиторских” и “исполнительских” средств художественной выразительности, поэтому анализ фактуры выявляет как логико-конструктивную, так и содержательную стороны музыкального произведения.
Исполнение произведений, как осуществление непрерывного процесса его воспроизведения, связано с интонированием определенного принципа фактурного устройства и последующим его развитием. Для обозначения претворенного исполнителем в звучащей материи фактурного абриса, репрезентирующего наиболее показательный для фактуры фрагмент музыкального произведения или его части, предлагается понятие “фактурная тема”, для обозначения процессуальности фактурного развертывания в исполнении - понятие “рельеф фактурного развития”. Методика исследования исполнительской интерпретации фортепианной фактуры прелюдий, соответствуя основным этапам ее исполнительского претворения, выделяет три стадии анализа: общего фактурного принципа, фактурной темы и фактурного развертывания. Особенностью фактурных абрисов “Прелюдий” Ф.Шопена является их композиционная и смысловая многослойность. Преимущественно гомофонно-гармоническая трактовка фактуры часто “уточняется” гетерофонным многоголосием, моментами полифонического расслоения на фактурные планы, раскрывающиеся в рельефном или скрытом многоголосии.
В структуру музыкально-мыслительного процесса композитора входят также жанровые начала. Они становятся первичной основой “пения”, “декламации”, “моторно-пластической выразительности” в акте творения музыкальной интонации. Одним из постоянных индивидуально-стилевых принципов шопеновского интонирования является стремление к “пению” на фортепиано, что выражается в мелодизации всех линий фактуры. Декламационное начало является одним из главных выразительных средств индивидуализации, ритмической активности высказывания “от первого лица”.
Для исполнителя-интерпретатора важнейшим критерием смыслового взаимодействия элементов фактуры является их жанровая специфика. Фактура прелюдий звучит в бесконечном многообразии взаимодействия жанровых начал (песенного, декламационного и моторно-пластического) и конкретных жанровых знаков. С этой точки зрения выделяются прелюдии моножанрового устройства и прелюдии полижанровые. Анализ особенностей фактурного развития предполагает учет в формообразовании масштаба целого. В аспекте фактуры это целое может быть представлено как отдельными пьесами, так и циклом пьес, организованных в определенное художественное единство. Средствами исполнительской трактовки фактуры по-своему, в соответствии с исполнительским замыслом, формируется художественная целостность интерпретационного решения. Особую роль здесь играет соответствующая трактовка контрастов фактурных тем, выявление нитей их взаимосвязей, взаимодействие жанровых акцентов в рельефе фактурного развертывания.
Kasjanenko L.O. The performing interpretation of the “Preludes for piano” by F.Chopin. - Manuscript.
Thesis for a candidates degree by speciality 17.00.03 - Musical Art. - The Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv, 2001.
In the dissertation a problem of the performing interpretation of texture is investigated on the example of the treatment of the “Preludes for piano” by F.Chopin. For the first time the questions of expressive potential of performing interpretation of piano texture are worked out in a complex way; the system of expressive means, used for performing realisation of texture of the “Preludes” by F.Chopin, is analyzed and summarized; conceptual apparatus, adequate to aims, tasks and methods of research, is developed; scientific achievements of research of texture phenomena in the field of theoretical musicology and theory of musical performance are synthesized; stylistic sources of the “Preludes”, which go back to the music of barocco age, are revealed and analyzed; genre classification of the “Preludes” is proposed, but the existing methods of approach are not duplicated; certain tendencies of treatments of a musical composition are discovered and analyzed, - and also questions of expressive opportunities and infinite plurality of performing interpretation of piano texture.