Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння - Автореферат

Необхідність посилення захисту фізичних та юридичних осіб, громадських організацій, органів державної влади та суспільства в цілому від злочинної діяльності, повязаної зі створенням та функціонуванням організованих злочинних угруповань - організованих груп чи злочинних організацій, обумовило розширення на законодавчому рівні у Кримінальному кодексі України від 5 квітня 2001 року (далі - КК) різновидів обставин, що виключають злочинність діяння. 43 КК вперше в Україні передбачена як самостійна обставина, що виключає злочинність діяння, норма про виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Проблеми виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставини, що виключає злочинність діяння, на дисертаційному рівні в Україні не розглядалися. У звязку з цим робота була зорієнтована на вирішення таких завдань: 1) розкрити зміст кримінально-правового поняття виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, зясувати соціально-юридичну природу зазначеної обставини, що виключає злочинність діяння; 2) визначити місце виконання спеціального завдання у системі обставин, що виключають злочинність діяння; 3) проаналізувати підстави виключення кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам при виконанні спеціального завдання; 4) проаналізувати основні системно-структурні характеристики (загальну структуру, специфічну конструкцію та конкретний зміст) юридичного складу правомірного вчинку виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; 5) визначити поняття перевищення меж вимушеного заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання; 6) сформулювати конкретні практичні рекомендації з метою вироблення підходів щодо кримінально-правової оцінки вимушеного заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання та внести пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері, що досліджується. Предметом дослідження є норми кримінального законодавства України, доктринальні положення науки кримінального права, які стосуються категорій “обставини, що виключають злочинність діяння”, “правомірний вчинок”, “юридичний склад правомірного вчинку”, “перевищення меж заподіяння шкоди” тощо; норми чинного законодавства України, зарубіжних країн щодо регламентації правомірності вимушеного заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам при виконанні спеціального завдання та визначення перевищення меж такої шкоди, а також система наукових поглядів, повязаних з аналізом юридичного складу правомірного вчинку виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації та відповідальності за перевищення меж дозволеного заподіяння шкоди при виконанні такого завдання.У підрозділі 1.1 “Поняття та соціально-юридична природа виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації” розглядаються соціальні передумови та значення введення кримінально-правової норми про виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації до кримінального законодавства, на основі аналізу підходів, що існують в науці кримінального права щодо поняття, загальної характеристики обставин, що виключають злочинність діяння, визначено поняття та основні ознаки виконання спеціального завдання. Такий аналіз дозволив дисертанту дійти висновку про те, що виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння, характеризується такими ознаками: 1) є свідомим і вольовим вчинком особи; 2) вчинок за зовнішніми ознаками схожий із ознаками злочинів; 3) за соціальним змістом вчинок не позбавлений суспільної небезпеки, однак така поведінка визнається державою допустимою для попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; 4) є різновидом правомірних вчинків, правовою формою вчинення якого виступає реалізація юридичних державно-владних повноважень; 5) правовими наслідками вчинку є виключення кримінальної відповідальності за заподіяну шкоду правоохоронюваним інтересам. Таким чином, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації автором визначається як схожий за зовнішніми ознаками із ознаками злочинів суспільно допустимий, правомірний та такий, що не тягне кримінальної відповідальності, вчинок по здійсненню державно-владних повноважень спеціального субєкта (працівника оперативних підрозділів органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, чи особи, що з ними співробітничає), який перебуває в складі організованої

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ