Виявлення взаємозв"язків параметрів викликаних ЕЕГ-потенціалів та індивідуальних характеристик уваги у дітей і підлітків. Характеристики компонентів слухових та зорових ВП при виконанні дітьми різних вікових груп завдання на визначення часу реакції.
Аннотация к работе
Проблема нейрофізіологічних механізмів уваги є надзвичайно актуальною, оскільки рівень розвитку уваги багато в чому визначає когнітивні можливості людини й ефективність здійснюваної діяльності. Так, під час виконання завдань, у яких ключову роль відіграє увага, визначають час реакції, реєструють викликані ЕЕГ-потенціали (ВП) і т.зв. повязані з подією потенціали (ППП), тобто ВП, що мають в основному ендогенне походження (Рутман Э.М., 1979; Mangun G.R., Hillyard S.A., Luck S.J., 1993; Lubar J.F., 1997; Oades K.D., 1998; Конарева І.М., Павленко В.Б., 2000; Clarke Однак більшість подібних робіт проводилася з участю дорослих випробуваних, тому застосування подібних експериментальних парадигм до дослідження уваги у дітей є важливим не тільки для розуміння процесу становлення уваги, але й для більш глибокого зясування його порушень у дитячому віці. У звязку з цим ми вважали за доцільне провести дослідження, в результаті якого показники ВП і ППП будуть зіставлені з психологічними характеристиками уваги випробуваних, що дає можливість встановити кореляції між патерном біопотенціалів дітей і підлітків та їхніми індивідуальними характеристиками уваги. Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання: вивчити основні характеристики компонентів слухових та зорових ВП при виконанні дітьми різних вікових груп завдання на визначення часу реакції;Діти належали до різних вікових груп: 26 дітей 5-6 років (група 1, по 13 хлопчиків і дівчат), 30 дітей 10-12 років (група 2, по 15 хлопчиків і дівчаток), 45 підлітків 15-16 років (група 3, 35 хлопчиків і 10 дівчат). Крім того, в експерименті брали участь 30 дітей 10-12 років з діагнозом: загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ), ЗНМ і затриманий психічний розвиток (ЗПР) (група 4, 18 хлопчиків і 12 дівчат). Структура експерименту складалася з таких етапів: реєстрація ВП у парадигмі визначення часу реакції, реєстрація поточної ЕЕГ спокою та ЕЕГ у процесі виконання різних когнітивних завдань (на вербальне і логічне мислення), психологічне тестування рівня розвитку уваги за методиками “Таблиці Шульте” (Кулешова Л.Н., 2000), “Знайди і викресли” (Немов Р.С., 1994). При вивченні індивідуальних особливостей уваги за допомогою тесту “Знайди і викресли” у дітей групи 1 визначали показник “коефіцієнт точності” (як відношення числа викреслених знаків до числа тих, котрі необхідно викреслити) і “коефіцієнт продуктивності” (як добуток “коефіцієнта точності” на загальну кількість переглянутих знаків). З одного боку, оптимальний показник стійкості уваги був у випробуваних з максимальною амплітудою N1 у лівій півкулі, а з іншого боку - найкращу стійкість виявлено у дітей з найбільшими латентними періодами компонентів Р1 і N1 лівої півкулі.У дисертації наведено дані, що відображають характер зміни з віком викликаних ЕЕГ-потенціалів, які реєструються у дітей і підлітків у парадигмі визначення часу сенсомоторної реакції з попередженням і сигналом зворотного звязку, що інформує про успішність виконання дії. Виявлено взаємозвязки між параметрами ВП, часом реакції й індивідуальними особливостями уваги дітей. У контексті отриманих даних розглядаються нейрофізіологічні механізми становлення довільної уваги у здорових дітей і дітей із загальними порушеннями мовлення і затримками психічного розвитку. Характерні комплекси ВП, котрі реєструються у дітей і підлітків 5-16 років при виконанні завдання на визначення часу реакції з попередженням та сигналом зворотного звязку про успішність виконання завдання, відрізняються високою індивідуальною і віковою мінливістю. Основною особливістю ВП дітей 5-7 років (у порівнянні з підлітками) є “негативація” компонентів, які розвиваються з латентним періодом 200-400 мс, що призводить до генерації вираженої хвилі N2.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено дані, що відображають характер зміни з віком викликаних ЕЕГ-потенціалів, які реєструються у дітей і підлітків у парадигмі визначення часу сенсомоторної реакції з попередженням і сигналом зворотного звязку, що інформує про успішність виконання дії. Виявлено взаємозвязки між параметрами ВП, часом реакції й індивідуальними особливостями уваги дітей. У контексті отриманих даних розглядаються нейрофізіологічні механізми становлення довільної уваги у здорових дітей і дітей із загальними порушеннями мовлення і затримками психічного розвитку. Експериментально обґрунтовано, що реєстрація біопотенціалів в умовах застосованої експериментальної парадигми може бути використана в клінічній, психокорекцій ній і профорієнтаційній роботі. Отримані середні значення амплітудних параметрів ВП можуть бути використані як нормативні дані у відповідних галузях досліджень.
Характерні комплекси ВП, котрі реєструються у дітей і підлітків 5-16 років при виконанні завдання на визначення часу реакції з попередженням та сигналом зворотного звязку про успішність виконання завдання, відрізняються високою індивідуальною і віковою мінливістю.
Основною особливістю ВП дітей 5-7 років (у порівнянні з підлітками) є “негативація” компонентів, які розвиваються з латентним періодом 200-400 мс, що призводить до генерації вираженої хвилі N2. У дітей цього віку слабко виражена УНХ. Оптимальні характеристики часу реакції притаманні дітям 5-7 років з вираженою УНХ (r=-0.47), а процесів уваги - з максимальними амплітудами компонентів N1-Р2 (r=0.47).
У віковій групі 10-12 років оптимальні характеристики процесів уваги притаманні здоровим дітям із максимально вираженими компонентами N1 (r=0.46), Р2 (r=0.42), N1-Р2 (r=0.40), що розвиваються у відповідь на попереджувальний сигнал. У дітей цього віку з затриманим психічним розвитком і загальним недорозвиненням мовлення визначені значуще збільшений час реакції, знижена амплітуда УНХ, збільшені амплітуда і латентний період Р300 у відповідь на сигнал зворотного звязку.
У віковій групі 15-16 років оптимальні характеристики процесів уваги притаманні випробуваним з максимальними амплітудами компонентів Р1 (r=0.38), Р2 (r=0.61), УНХ (r=0.39), хвилі Р300 (r=0.48) і мінімальною амплітудою компонента N2 (r=-0.42).
Виявлено вікову динаміку зміни патерну ВП у дітей і підлітків. З віком значуще збільшується амплітуда компонентів N1, P2, УНХ, зменшується амплітуда компонента N2, що супроводжується скороченням часу сенсомоторної реакції.
Підтверджено звязок між рівнем когнітивного розвитку і патерном ЕЕГ. Перевага в центральних відведеннях дельта- і тета-ритмів у спокої і при розвязанні завдань характерна для молодшої вікової групи і для дітей з порушеннями мовлення і затримками психічного розвитку.
Реєстрація й аналіз ВП у парадигмі визначення часу реакції може бути використана для одержання обєктивних показників, що характеризують процес розвитку уваги у дітей і підлітків. Цей метод можна застосовувати у сфері психофізіології, вікової фізіології, психіатрії, клінічної і когнітивної психології.
Список литературы
1. Павленко В.Б., Цикалова (Борисова) М.В. Когнитивные вызванные потенциалы у юношей 15-16 лет: связь с индивидуальными особенностями внимания// Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2001. - Т. 137, часть 2. - С. 82-86. Автором досліджені викликані потенціали підлітків 15-16 років, проведено аналіз результатів цих досліджень, написано розділ: результати дослідження та їх обговорення”.
2. Павленко В.Б., Зябкина И.В., Латышева М.А., Цикалова М.В. Характеристики биопотенциалов головного мозга у детей 10-12 лет и их связь с уровнем психического развития // Психофизиологический подход к проблемам обучения и здоровья учащихся (коллективная монография). - Севастополь, Рибэст, 2002. - С. 173-189. Автором досліджені викликані потенціали у здорових дітей 10-12 років та дітей з функціональними порушеннями мовлення і затриманим психічнім розвитком, проведено порівняльний аналіз результатів, написано розділ: результати дослідження і їх обговорення.
3. Цикалова М.В., Павленко В.Б., Луцюк Н.В. Когнитивные вызванные потенциалы у детей 10-12 лет: связь с индивидуальными особенностями внимания // Таврический медикобиологический бюллетень. - 2002. - т. 5, № 4. - С.89-92. Автором досліджені викликані потенціали дітей 10-12 років, проведено аналіз результатів цих досліджень, написано розділ: результати дослідження і їх обговорення.
4. Павленко В.Б., Цикалова М.В. Особенности когнитивных вызванных ЭЭГ-потенциалов у детей 5-7 лет и их связь с индивидуальными характеристиками внимания // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2003. - т. 138, часть 1. - С. 229-232. Автором досліджені викликані потенціали дітей 5-7 років, проведено аналіз результатів цих досліджень, написано розділ: результати дослідження і їх обговорення.
5. Павленко В.Б., Зябкина И.В., Латышева М.А., Конарева И.Н., Цикалова М.В., “Психофизиологические особенности детей с задержанным психическим развитием и нарушениями речи” В сб. “Стрессы в повседневной жизни детей”, (материалы к международному конгрессу “Наука i освіта”, спецвыпуск, 2000 г.
6. Цикалова М.В., Павленко В.Б. Електрофізіологічні кореляти порушення уваги у підлітків // Фізіологічний журнал. - 2002.- т. 48, № 2. - С. 47-48.
7. Павленко В.Б., Луцюк Н.В., Цикалова М.В., Павленко О.М., Арбатов В.В. Становление внимания, его психофизиологические индикаторы и коррекция с помощью биологической обратной связи по ЭЭГ // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. За редакцією Макаренка М.В. - Київ, Черкаси, 2003. С. 74.