Аналіз інтелектуальних інтересів та духовних запитів українських мемуаристів Я. Марковича та М. Ханенка. Вплив виховної концепції Києво-Могилянської академії, що була спрямована на самоздійснення людини, на політичне та громадське життя Гетьманщини.
Аннотация к работе
Ханенко брав уроки цієї мови, перебуваючи в Петербурзі впродовж 1745-1749 рр. Про зміст освіти та інтелектуальні інтереси мемуаристів, що сформувалися в Києво-Могилянській академії, свідчить підбір книг, які вони купували та збирали, а також обмінювалися не лише між собою, але з іншими людьми свого кола. За записом наступного дня книжок було 289, а у квітні є нотатка, що «пересмотрувалемъ книгъ, которихъ въ дорогу вибиралемъ, числомъ 50», укладав «реєстрик» цих книжок, а ті, що залишалися у скрині, запечатував. Маркович занотував у щоденнику, що пересушував і переглядав свої книги, яких було вже 340, причому зазначав лише формат, не розбиваючи за тематикою і не вказуючи назв. За 27 квітня 1737 р. у щоденнику є запис, що у сварківському маєтку було 290 книжок, «да наверсі з того числа оставлено книг 29, а в Глухов взято 8, в том числі библіотеки Кіевской 2». Перебуваючи в Москві (прибув 1 січня 1728, а відїхав 29 травня 1729 рр.) у справах звинувачення батька - лубенського полковника А.Марковича у зловживаннях під час свого врядування, відчуження ним ратушного села Засулля та хутора Калюжненків, захоплення грунтів, а також у власних інтересах (відстоював права на села Перервинець, Кулажинці, хутір Криворудський), Яків часто зустрічався зі своїм учителем.