Визначення рівня фізичного стану і відповідальності старшокласників за свій фізичний стан. Педагогічна майстерність вчителя, його компетентність, оцінка і контроль за рівнем сформованості відповідальності. Особливості психофізіологічного розвитку учнів.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження визначена низьким рівнем фізичного стану учнівської молоді, про що свідчать дослідження багатьох авторів. Вісковатова, 2001) наголошують на недостатній мотивації учнів до покращення рівня свого фізичного стану. Це зумовить підвищення усвідомленої рухової активності учнів, що у свою чергу має призвести до покращення здоровя та підвищення рівня фізичного стану. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми 1.4.5 “Методичні аспекти фізичного виховання в державній системі освіти” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 1998-2000 рр. Державного комітету України з фізичної культури і спорту та теми 2.1.6 “Комплексний підхід до вирішення завдань фізичного виховання” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України з номером державної реєстрації 0102U005721. Роль автора у виконанні цих тем полягала у розробці програми та методики оцінки виховання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан.У першому розділі “Теоретичні аспекти виховання відповідальності у старшокласників за свій фізичний стан” проаналізовано і узагальнено наукові праці з проблем дослідження. Літературний огляд висвітлює: підходи до визначення поняття фізичний стан та методи його вимірювання; чинники, від яких залежить рівень фізичного стану; трактування відповідальності у різних галузях наук; аналіз наукових підходів категорії “відповідальність”; оцінку сформованості відповідальності; чинники, від яких залежить рівень сформованості відповідальності; особливості психофізіологічного розвитку старшокласників. На другому етапі (з січня до травень 2000 р.) було розроблено методику оцінювання відповідальності за свій фізичний стан та проведено констатуючий експеримент, мета якого полягала у зборі інформації про фізичний стан та відповідальність старшокласників. При цьому у цих учнів низький рівень спостерігався за складовими: усвідомлення учнями предмету відповідальності (фізичний стан); уміння аналізувати та оцінювати завдання, можливості, вчинки стосовно покращення свого фізичного стану; уміння прогнозувати та передбачати можливі варіанти виконання (невиконання) заходів, спрямованих на покращення свого фізичного стану та усвідомлення ціннісних орієнтації на удосконалення власного фізичного стану. У програмі були ураховані причини низького рівня відповідальності старшокласників за свій фізичний стан, які визначені нами під час констатуючого експерименту, ми створювали умови для нагромадження досвіду відповідальної поведінки учнями, розширювали компетентність учнів в межах відповідальності, забезпечували адекватну самооцінку, підвищували зацікавленість до предмету відповідальності, формували переконаність учнів щодо необхідності бути відповідальним за свій фізичний стан.Сьогодні спостерігається пасивне ставлення школярів до свого фізичного стану. Методи оцінювання відповідальності, що практикують у психології, визначають відповідальність як якість особистості (характеру). Тому відповідальність за свій фізичний стан вимагає спеціальної методики оцінювання. Авторська методика “Оцінювання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан” включає 15 складових, які мають різний ступінь вагомості. Оцінка рівня відповідальності старшокласників за свій фізичний стан забезпечує оперативну корекцію виховного процесу, підвищує результативність фізичного виховання та дозволяє вчителеві максимально індивідуалізувати роботу з учнями.
План
2. Основний зміст
Вывод
1. Аналіз наукової та методичної літератури дозволив виявити: · На сучасному етапі дослідники визначають рівень фізичного стану школярів у межах низького-середнього рівнів.
· Фізичний стан старшокласника залежить від зовнішніх і внутрішніх чинників. Одним із внутрішніх чинників є ставлення юнаків до свого фізичного стану. Сьогодні спостерігається пасивне ставлення школярів до свого фізичного стану.
· Категорія відповідальності є предметом вивчення багатьох галузей наук. У вітчизняній педагогіці фізичного виховання ця категорія не була предметом спеціальних досліджень, не знайшла достатнього осмислення і практичного втілення.
· Сенситивним періодом для виховання відповідальності за свій фізичний стан є старший шкільний (юнацький) вік.
2. Мотивами старшокласників до виконання фізичних вправ є: прагнення змагатися з іншими (з собою) та самовдосконалюватись. Позитивно впливає на їх фізичну активність критика оточення. Але при вихованні відповідальності варто враховувати також такі мотиви: прагнення самоствердитися, самовиразитися та самореалізуватися при вирішенні завдань; потреба бути здоровим; отримання задоволення від участі в руховій активності.
3. Методи оцінювання відповідальності, що практикують у психології, визначають відповідальність як якість особистості (характеру). Ці методи не враховують ситуацію, норми поведінки, предмет відповідальності, тобто є ширшими і не зручними для оцінки. Тому відповідальність за свій фізичний стан вимагає спеціальної методики оцінювання.
В основу розробки авторської методики оцінки відповідальності старшокласника за свій фізичний стан покладений диференційований підхід. Авторська методика “Оцінювання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан” включає 15 складових, які мають різний ступінь вагомості.
Розроблена методика оцінки відповідальності старшокласників за свій фізичний стан, дозволяє визначати рівень розвитку цієї якості та ефективність виховного впливу. Оцінка рівня відповідальності старшокласників за свій фізичний стан забезпечує оперативну корекцію виховного процесу, підвищує результативність фізичного виховання та дозволяє вчителеві максимально індивідуалізувати роботу з учнями.
4. У ході проведення дослідження розроблено програму “Виховання відповідальності за свій фізичний стан”. Програма включає когнітивний, мотиваційно-емоційний та поведінковий компоненти та їх 15 складових, які найбільше характеризують відповідальність старшокласників за свій фізичний стан. Підвищуючи рівень кожної складової, ми покращуємо загальний рівень відповідальності за свій фізичний стан. У основу формування експериментальної програми покладено функціональну схему відповідальної поведінки та механізми виховання відповідальності запропоновані М.В. Савчином а також принципи, засоби і методи психології, педагогіки та теорії і методики фізичного виховання.
5. Педагогічними умовами виховання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан є: доброзичлива атмосфера в колективі, демократичний стиль керівництва, актуалізація відповідального ставлення оточення старшокласника до предмету відповідальності, педагогічна майстерність вчителя та його компетентність, оцінка і контроль за рівнем сформованості відповідальності.
6. За наслідками досліджень відповідальності старшокласників за свій фізичний стан було встановлено, що у більшості старшокласників (45,5%) спостерігається середній рівень відповідальності за свій фізичний стан, а це вказує на можливості покращення рівня відповідальності.
7. Результати констатуючого експерименту показують, що більшість старшокласників розподілені в межах низького та середнього рівнів фізичного стану, а це загалом вказує на необхідність активізації процесу фізичного виховання учнів старшого шкільного віку.
8. У результаті педагогічного експерименту виявлено, що використання авторської програми покращило рівень відповідальності в експериментальній групі на 23 %, у контрольній результати зросли на 4,5 %. Рівень відповідальності у більшості учнів експериментальної групи зріс із середнього до вище середнього та високого рівнів. У контрольній групі рівень відповідальності залишився середнім. Найбільші прирости спостерігалися за такими складовими відповідальності: “усвідомленість ціннісної орієнтації на удосконалення власного фізичного стану” (44 %), “стійкість мотивів у старшокласника відповідати за свій фізичний стан” та “усвідомленість учнями предмету відповідальності (фізичний стан)” (38 %), “активність при виконанні обовязків” (35 %).
9. Під впливом авторської програми спостерігалися підвищення рівня показників фізичного стану юнаків. Так рівень фізичного стану досліджуваних в експериментальній групі підвищився на 31%. Найбільші зрушення спостерігались за показниками фізичної підготовленості. Водночас у контрольній групі на 3 %, що свідчить про ефективність експериментальної методики.
Перспективи подальших досліджень проблеми повязана з виявом статевих та вікових відмінностей відповідальної поведінки; зміни відповідальності за свій фізичний стан за період навчання в школі; впливу інших чинників (сімя, однолітки, засоби масової інформації) на становлення відповідальності; залежності відповідальності, як риси особистості, від рівня відповідальності за свій фізичний стан. Необхідно також подальший пошук адекватних методів оцінки та ефективних програм виховання.
Список литературы
1. Зварищук О.М. Програма виховання відповідальності за свій фізичний стан (на прикладі учнів старших класів): Методичні рекомендації на допомогу вчителям фізичної культури. - Л., 2002. - 64 с.
2. Зварищук О.М. Категорія “відповідальності” та її прояв в процесі фізичного виховання старшокласників // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фіз. культури та спорту. - Л.: ЛДІФК, 2000. - Вип. 4. - С. 162-163.
3. Зварищук О.М. Компоненти відповідальності за свій фізичний стан учнів загальноосвітньої школи // Молода спортивна наука України. - Л.: ЛДІФК, 2001. - Вип. 5. - Т2. - С. 211 - 214.
4. Зварищук О.М. Авторитет вчителя як запорука успіху у вихованні почуття відповідальності учнів за свій фізичний стан та шляхи його утвердження // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. праць Міжнародного університету “Регі” ім. С.Демянчука. - Рівне, 2001. - Вип. 2. - С. 351 - 354.
5. Зварищук О.М. Ответственность за свое физическое состояние как категория физического воспитания // Современные научно-методические разработки в физическом восптании студентов, имеющих отклонения в состоянии здоровья. - С.Пб., 2002. - С. 86 - 87.
6. Зварищук О.М. Критерії оцінки рівня відповідальності старшокласника за свій фізичний стан // Молода спортивна наука України. - Л.: Вид. дім “Панорама”, 2002. - Вип. 6. - Т 1. - С. 258 - 263.
7. Зварищук О.М. Ефективність програми виховання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. С.С. Єрмакова. - Х.: ХДАДМ (XXI?), 2002. - ?17. - 100 n.