Дослідження виховних можливостей фольклористично-етнографічної діяльності учнів основної та старшої школи. Аналіз змісту та напрямків фольклористично-етнографічної діяльності школярів: вимоги до організації, основні методи та форми практичного здійснення.
Аннотация к работе
Зокрема, вимагає більш системного дослідження процес етнокультурного виховання школярів, експериментальної перевірки виховного впливу на особистість фольклористично-етнографічної діяльності, основу якої складають фольклористично-етнографічні експедиції у фольклорні осередки, на формування активного ставлення школярів до етнокультури. Потребує визначення і дослідження структура фольклористично-етнографічної діяльності, виховний вплив її різних напрямків, обґрунтування організаційних вимог до здійснення такої діяльності. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес виховання учнів основної і старшої школи засобами фольклористично-етнографічної діяльності буде здійснюватись ефективно, якщо: - виховний процес здійснюється цілеспрямовано, систематично, комплексно (школярі залучаються до різних видів фольклористично-етнографічної діяльності) і спонукає учнів основної і старшої школи до самовиховання; визначити зміст і напрямки фольклористично-етнографічної діяльності школярів, сформулювати вимоги до організації фольклористично-етнографічної діяльності, визначити методи та форми її практичного здійснення, створити етнокультурне середовище на базі експериментальної школи. фольклористична етнографічна виховання школа Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше узагальнено педагогічні засоби виховання школярів шляхом фольклористично-етнографічної діяльності; введено в активну наукову лексику поняття "фольклористично-етнографічної діяльності школярів"; вперше обґрунтовано закономірності впливу фольклористично-етнографічної діяльності на процес виховання учнів основної та старшої школи і вимоги до організації фольклористично-етнографічної діяльності школярів; удосконалено методику етнокультурного виховання учнів основної і старшої школи на основі положення про звязок виховання з життям; подальшого розвитку набуло наукове осмислення сутності виховного впливу фольклористично-етнографічної діяльності, для чого здійснено порівняльний аналіз світосприйняття людини традиційної народної культури і сучасної людини; розроблено критерії оцінювання рівнів сформованості вихованості засобами фольклористично-етнографічної діяльності.У першому розділі "Теоретико-методологічне обґрунтування соціальної значущості української традиційної народної культури і фольклористично-етнографічної діяльності як засобу виховання школярів" висвітлено результати аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми, подано методологічні основи засвоєння української традиційної народної культури та визначення її як засобу виховання школярів, здійснено історико-теоретичний аналіз сутності фольклористично-етнографічної діяльності, визначено вимоги до її організації, що необхідно для організаційно-педагогічного забезпечення процесу виховання школярів засобами фольклористично-етнографічної діяльності. Ми визначаємо фольклористично-етнографічну діяльність школярів як процес засвоєння ними досвіду, закладеного у традиційній народній культурі, з метою цілеспрямованого етнокультурного перетворення власної особистості та соціального довкілля. Суспільна думка виробила погляд на фольклористично-етнографічну діяльність як на сукупність різних видів діяльності, що ґрунтуються на збиранні фольклорно-етнографічних матеріалів в експедиціях, підготовці їх до публікації, виданні цих матеріалів і фонографічних збірок, якщо збирач записував музичний фольклор. Такими організаційними вимогами до ФЕ діяльності ми вважаємо: соціальну спрямованість ФЕ діяльності (ґрунтується на закономірній залежності ФЕ діяльності від потреб суспільного життя та педагогічної практики); системно-комплексний підхід до ФЕ діяльності (відбиває як обєктивну закономірність поліфункціональність ФЕ діяльності, обєктом якої є українська ТНК в її різноманітних виявах); оптимальну організацію ФЕ діяльності (враховує таке закономірне явище, як цілісність реального світу, взаємозвязок, взаємообумовленість його складових частин, єдність соціального життя і творчої діяльності людини, єдність мети, завдань, змісту, методів ФЕ діяльності); урахування регіональних особливостей ТНК; раннє залучення дітей до мудрості і краси української традиційної народної культури. Ми дійшли висновку, що на процес виховання учнів основної і старшої школи може суттєво вплинути залучення їх до фольклористично-етнографічної діяльності, яка охоплює їхню навчально-пізнавальну діяльність з вивчення предметів народознавчого спрямування, експедиційну діяльність, яка, завдяки безпосередньому звязку виховання з життям - виходу в соціально-культурний простір свого регіону, дає найбільший внесок у всебічне виховання особистості, науково-дослідну діяльність школярів, яка дає можливість усвідомити соціокультурні процеси минулого і сьогодення, виконавську і художньо-практичну діяльність, які сприяють залученню до української традиційної культури і реалізації творчих здібностей.