Вивчення проблеми формування навичок етичної поведінки у студентів медичних навчальних закладів. Розробка педагогічних умов розвитку духовних цінностей. Використання діагностичних методик для дослідження рівнів вихованості розради у майбутніх лікарів.
Аннотация к работе
Кардинальні зміни, які переживає сьогодні Україна, актуалізують увагу до проблеми особистості, формування її духовних цінностей. Однак поза увагою залишається таке важливе питання, як виховання у студентів медичних коледжів розради як духовної цінності. Таким чином, актуальність проблеми і виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності”. Мета дослідження - розробити та експериментально апробувати педагогічні умови виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що виховання у студентів медичних коледжів розради як духовної цінності відбуватиметься ефективніше за таких педагогічних умов: орієнтування студентів на ідеал медичного працівника як носія специфічних моральних якостей; дотримання особистісно орієнтованого, гуманістично-центрованого та діяльнісного підходів у роботі зі студентами медичних коледжів; підготовка кураторів академічних груп до організації виховної діяльності, спрямованої на формування у студентів духовної цінності розради, розроблення методичного забезпечення виховного процесу; запровадження відповідної системи виховної роботи.У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи виховання розради як духовної цінності у студентів медичного коледжу” - здійснено аналіз дослідженості даної проблеми у філософській, психологічній і педагогічній літературі; уточнено сутність виховання розради; вивчено стан вихованості у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Компонентами цього утворення визначено: когнітивний (знання про духовні цінності, стосунки медичних працівників із пацієнтами; уявлення про засоби коректного впливу на вразливу психіку пацієнтів), емоційно-мотиваційний (ставлення зі співчуттям до проблем хворих людей; мотиви щодо виховання у себе розради як духовної цінності) і практичний (уміння виявляти гуманні почуття, емпатію, розуміння, вселяти віру і надію у хворих людей на швидке видужання, долати різні критичні стани пацієнтів). Високий рівень відзначається: ґрунтовними знаннями щодо медичної етики і духовних цінностей загалом; усвідомленням сутності і значення розради як духовної цінності у житті окремої людини і власній професійній діяльності; стійкістю духовних переконань, ціннісних орієнтацій, гуманістичних ідеалів та бажанням виховати у себе таку духовну цінність, як розрада; уміннями виявляти співчуття, розраджувати пацієнта, які ґрунтуються на моральних переконаннях. Констатувальний етап експерименту довів, що: в організації навчально-виховного процесу у медичному коледжі недостатня увага приділяється питанню виховання у студентів розради як духовної цінності; вузький зміст спілкування педагогів і студентів зумовлює домінування пасивних форм роботи, недостатність зворотних звязків, відсутність коригувального впливу на студентів з метою формування у них умінь і навичок розради; основними причинами низького рівня вихованості у студентів медичних коледжів розради є також недостатня компетентність і активність викладачів і кураторів груп з формування у вихованців цієї духовної цінності; стійкість розради як духовної цінності у студентів медичних коледжів спостерігається переважно на вербальному рівні; у роботі викладача недостатньо враховується життєвий досвід студентів та їхні мотиви розради пацієнтів; у поведінці студентів медичних коледжів спостерігається прагматизм, нігілізм, несформованість емоційної і духовної сфери, відсутність гуманістичних ідеалів, цінностей, превалювання егомотивів, невміння співчувати і втішати пацієнтів, небажання відповідати за власні дії. У другому розділі - „Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов виховання розради як духовної цінності у студентів медичного коледжу” - проаналізовано перебіг формувального етапу експерименту за розробленою програмою; описано і розкрито педагогічні умови виховання розради як духовної цінності у студентів медичного коледжу у процесі виховної діяльності коледжу, опрацьовано результати експериментальної роботи.У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та розроблено нові підходи до вирішення проблеми виховання у студентів медичних коледжів розради як духовної цінності, що полягають у визначенні педагогічних умов відповідної діяльності. Зясовано, що подоланню різних негативних станів людини сприяє прояв стосовно неї саме такої духовної цінності, як розрада - заспокоєння, відгук на людські негаразди. Виховання розради як духовної цінності - спеціально організований процес, спрямований на формування у студентів медичного коледжу духовних цінностей, пробудження і розвиток прагнення надавати пацієнтам моральну підтримку, допомогу у подоланні негативних станів („заспокоювати”). Визначено компоненти (когнітивний, емоційно-мотиваційний, практичний), критерії (знання, уявлення, ставлення, мотиви і уміння виявляти гуманні почуття, розраду), показники (знання про духовні цінності, медичну етику; уявлення і суд