Критерії та рівні творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентської молоді. Фактори впливу на створення художнього виконавського образу. Положення методичної системи виховання у студентів артистичного мислення і образних відчуттів.
Аннотация к работе
Молодь виховується в дусі псевдоцінностей шоу-бізнесу, який навязує й утверджує псевдохудожні смаки, що йдуть всупереч з ідеальними зразками творів мистецтва, які складають скарбницю світових загальнолюдських і національних естетичних цінностей, закарбованих в істинно високохудожніх формах і духовно-моральній наповненості смислів творів мистецтва. За цих обставин значно загострюється питання впливу музичної педагогіки на формування художньої культури шкільної та студентської молоді, творчого відношення до музично-виконавської діяльності, критичного сприйняття результатів виконавського мистецтва. Проблема виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів привертала увагу мистецтвознавців, психологів, педагогів, музикознавців. Відмічаючи значний інтерес науковців до проблеми виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів мистецтвознавчих навчальних закладів, разом з тим необхідно звернути увагу на відсутність науково обґрунтованої і розробленої комплексної методики, яка базується на спадкоємномсті, духовно-душевній взаємодії викладача і студента, творчій самореалізації, індивідуальній неповторності, театралізованій дії, художньо-естетичній виразності музичної експозиції з урахуванням таких функцій музичного мистецтва як експресивна, міметична (творча, власне художня), суггестивна, компенсаторна (Л. Наявність суперечностей між нагальною потребою сучасного суспільства у формуванні у підростаючих поколінь високого рівня художньої, в тому числі музичної, культури і реальним станом творчого відношення до сприйняття і відтворення музичного образу, який характеризується відсутністю критичного музичного мислення, орієнтації на ідеальні зразки музичної виконавської діяльності, низьким рівнем естетичної оцінки та музично-художніх смаків, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв".У першому розділі - "Теоретичні засади виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв" - здійснено аналіз наукових підходів (філософський, культурологічний, аксіологічний, мистецтвознавчий, системний, особистісно-діяльнісний) до розуміння проблеми виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності, зясовано сутність творчого відношення до музичної виконавської діяльності, розкрито значущість естетичного концепту творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, обґрунтовано фактори впливу на створення художнього виконавського образу. У розділі представлено визначення сутності поняття "творче відношення до музичної виконавської діяльності", під яким ми розуміємо створення виконавцем, арт-інтерпретатором нових інструментальних виразних засобів втілення системи музичних образів з урахуванням традицій, форм мислення, культурного контексту, в яких створено музичний твір. На основі аналізу сутності творчого відношення до виконавської діяльності були визначені узагальнені критерії творчого відношення до виконавської діяльності та критерії творчого відношення до власне музичної виконавської діяльності: здатність до світоглядної і естетично-смакової оцінки творчості композитора (емоційна сприйнятливість, якість музично-слухових процесів); здатність до створення нових засобів музичної виразності (музична обдарованість, емоційно-вольова діяльність, захопленість вивченням та виконанням музичного твору); здатність до створення нових естетичних цінностей та концепцій збагачення образної виразності твору (продуктивність уяви, інтенсивність пізнавальних процесів). У процесі тривалого педагогічного спостереження було зясовано, що творче відношення до музичної виконавської діяльності формується як результат творчої взаємодії викладача та студента в процесі створення виконавської інтерпретації музичного образу та комплексних виховних впливів педагогічного колективу вищих навчальних закладів культури і мистецтв; його вихованню сприяє підтримка прагнення студентів до самостійної творчої діяльності, яка втілюється в концертних виступах та участі у творчих конкурсах. Результати проведеного аналізу відповідей студентів свідчать про те, що: 1) вважають себе талановитими 14,1 % студентів, переважна більшість студентів вважають себе здібними (79,7 %), з недостатньо розвиненими музичними здібностями - 6,3 %; 2) активно опановують знання, багато працюють самостійно - 10,9 %, оволодівають знаннями в межах навчальної програми - 81,3 %, недостатньо оволодівають знаннями, мало працюють самостійно - 7,8 %; 3) захоплено ставляться до вивчення музичного твору і його виконання - 40,6 %, з інтересом ставляться до вивчення і виконання музичних творів - 54,7 %, намагаються виконувати завдання викладача із спеціальності - 4,7 %; 4) мають широкий арсенал музично-слухових уявлень - 0 %, мають досвід музично-