Виховання гуманності у студентів медичного коледжу в процесі фахової підготовки - Автореферат

Розвязання питань виховання гуманності у студентів-медиків вимагає перегляду організаційно-соціальних засад та методики виховання у майбутніх медичних працівників, реалізацію завдань формування в них гуманності, патріотичних переконань, набуття певного практичного досвіду, необхідного для реалізації гуманістичних знань у практичній діяльності. Вирішення цього завдання вимагає перегляду на наукових засадах змісту виховної роботи у фаховій підготовці. Реалізація формування гуманістичних переконань студентів медичного коледжу передбачає виділення таких основних компонентів у процесі фахової підготовки особистості: формування духовного світу бакалаврів медицини в умовах будівництва державності України; врахування основних засад становлення та професійного розвитку майбутніх медиків, їх світогляду, гуманістичних переконань; постійне збагачення професійних знань, вироблення свідомого ставлення до навчання, самоосвіти; розвитку позитивних емоцій та громадянської гідності; реалізація завдань гуманістичного спрямування. Мета дослідження полягає у вивченні і теоретичному обґрунтуванні особливостей виховання гуманності в процесі фахової підготовки студентів, у діагностиці та прогнозуванні педагогічних умов, необхідних для засвоєння гуманістичних знань майбутніми медиками. Ефективність виховання гуманності у студентів медичного коледжу в процесі фахової підготовки зростає за умов: · відповідності змісту і форм виховання гуманності у студентів медичного коледжу в процесі фахової підготовки, що враховує соціальне замовлення на кваліфікованого медичного працівника як носія добра, милосердя, співчуття, терпимості тощо;У першому розділі “Соціально-теоретичні аспекти формування гуманності особистості” викладено результати історично-педагогічного аналізу досліджуваної проблеми; уточнено базові поняття дослідження; узагальнено ідеї розвитку виховання гуманності в педагогічній думці України. У другому розділі “Педагогічні умови формування гуманістичних якостей студентів медичного коледжу” розкриваються аспекти дослідження рис гуманності в навчально-виховному процесі; здійснюється узагальнення ролі пізнавальної активності студентів у засвоєнні гуманістичних знань; обґрунтовуються рівні та критерії гуманістичної вихованості особистості. -студент проявляє чуйність, постійну увагу до невідкладних потреб інших, однокурсників, намагається надати допомогу, пораду -студент проявляє чемність до однокурсників, намагається подати пораду, вміє відчувати емоційний стан іншої особистості, але не завжди проявляє готовність прийти при потребі на допомогу Гуманістичне виховання особистості передбачає використання основних аспектів: реалізацію гуманістичної мети виховання та всебічний розвиток особистості студента, який базується на здібностях та обдаруваннях; спільну життєдіяльність студентів та дорослих - заміну авторитарності впливу викладача-вихователя на безпосереднє співробітництво зі студентами, яке ґрунтується на гуманістичній самовизначеності особистості.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблеми виховання гуманності у студентів медичного коледжу, проведено науково-експериментальну роботу, яка підтвердила гіпотезу і дозволила зробити такі загальні висновки. Враховуючи історико-соціальний контекст було виявлено такі його періоди: донауковий період розвитку медичної освіти та гуманістичного виховання (V-XVCT.), період розвитку емпіричної медичної та гуманістичної освіти (XVI - перша половина ХІХ ст.), період активної підготовки медичних працівників та розвитку гуманістичної освіти (у ХІХ - ХХ ст.). Таким чином, підготовка медиків до реалізації професійної діяльності в різні історичні періоди відзначалася цілеспрямованістю гуманних вимог й залежала від соціально-економічного розвитку суспільства, ступеня розвитку медичної освіти, гуманістичного виховання. На основі аналізу наукової літератури уточненно базові поняття дослідження та визначено їх сутність: “гуманізм”, “гуманістичні знання”, “гуманістичні переконання”, “гуманістична спрямованість”, “гуманістичне виховання”. Філософсько-соціальні засади становлення гуманності визначаються нами як цілеспрямована упорядкована сукупність логічних та соціальних методів і засобів організації навчально-пізнавальної діяльності у медичному коледжі; принципів, закономірностей, методів і засобів організації процесу фахової підготовки, за допомогою яких майбутні медики оволодівають професійними та гуманістичними знаннями.Андрійчук О.Я. Гуманістична освіта студентів медичного коледжу // Наука і сучасність. Збірник наукових праць національного педагогічного університету ім. Діагностика та організація таксономії гуманістичного виховання студентів медичного коледжу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Педагогічні особливості гуманістичної підготовки студентів медичного коледжу // Проблеми педагогічних технологій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблеми виховання гуманності у студентів медичного коледжу, проведено науково-експериментальну роботу, яка підтвердила гіпотезу і дозволила зробити такі загальні висновки.

1. Процес становлення та формування рис гуманності майбутніх медиків до роботи в реальних умовах пройшов досить складний шлях в історичному розвитку. Враховуючи історико-соціальний контекст було виявлено такі його періоди: донауковий період розвитку медичної освіти та гуманістичного виховання (V-XVCT.), період розвитку емпіричної медичної та гуманістичної освіти (XVI - перша половина ХІХ ст.), період активної підготовки медичних працівників та розвитку гуманістичної освіти (у ХІХ - ХХ ст.). Початок ХХІ століття характеризується новими вимогами, які ставляться до фахової підготовки майбутніх медиків. Таким чином, підготовка медиків до реалізації професійної діяльності в різні історичні періоди відзначалася цілеспрямованістю гуманних вимог й залежала від соціально-економічного розвитку суспільства, ступеня розвитку медичної освіти, гуманістичного виховання. У цьому процесі важливу роль відіграли медики-педагоги, які поєднували лікувальну і викладацьку діяльність.

2. На основі аналізу наукової літератури уточненно базові поняття дослідження та визначено їх сутність: “гуманізм”, “гуманістичні знання”, “гуманістичні переконання”, “гуманістична спрямованість”, “гуманістичне виховання”. Оволодіння студентами відповідними медично-педагогічними знаннями, уміннями базувалось на реалізації мети у засвоєнні ними способів взаємодії соціального впливу на роль гуманістичного виховання. Філософсько-соціальні засади становлення гуманності визначаються нами як цілеспрямована упорядкована сукупність логічних та соціальних методів і засобів організації навчально-пізнавальної діяльності у медичному коледжі; принципів, закономірностей, методів і засобів організації процесу фахової підготовки, за допомогою яких майбутні медики оволодівають професійними та гуманістичними знаннями.

3. Запропонований підхід дозволив обґрунтувати відповідні рівні та критерії гуманістичної вихованості, акцентувати увагу на реалізації диференційованих завдань у досліджуваній сфері. Це дозволяє майбутнім медикам глибше опанувати особливості формування рис гуманності, таких як: людяність, працелюбність, чесність, чуйність, патріотичність. Формування названих рис базувалось на попередніх даних, отриманих у процесі педагогічної діагностики. Це дозволило реалізувати завдання дослідження у формуванні пізнавальної активності студентів-медиків.

4. Відповідно до актуальних проблем реалізації засвоєння гуманістичних знань у навчальній діяльності, виховання гуманності особистості у процесі фахової підготовки на основі застосування системного підходу теоретично обгрунтовано структуру гуманістичного виховання, яка вміщує ціннісно-мотиваційний, змістовно-поняттєвий, операційно-діяльнісний компоненти. Визначено зміст і структуру кожного компоненту процесу гуманістичного виховання; розроблено відповідні критерії ефективності та рівні продуктивності соціально орієнтованої медико-гуманістичної підготовки студентів.

5. Гуманістичне виховання майбутніх медиків охоплює такі його етапи: початковий, основний, практичний та завершальний. Доведено підвищення ефективності медико-гуманістичної підготовки студентів завдяки доповненням змісту курсу “Основи фармакології з рецептурою” відповідними методичними рекомендаціями, що розкривають значення українсько-латинських та гуманістичних термінів, тестові завдання з фармакології гуманістичного спрямування. Оволодіння майбутніми медиками високим рівнем гуманістичних знань досягається завдяки використанню на практичних заняттях методів соціально-гуманістичного впливу як способів взаємодії викладача і студентів у навчальному процесі (мотиваційно-стимулюючі, практичні, оцінно-регулюючі, які впливають на рівень гуманістичного виховання). Результати формуючого експерименту засвідчили позитивні зміни мотиваційної сфери студентів у якості формування таких рис, як людяність, працелюбність, чесність, чуйність, патріотичність. Відбулось підвищення рівня гуманістичних знань та вмінь у досліджуваній сфері у студентів експериментальних груп.

6. Результати формуючого експерименту дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовано, мету досягнуто. Сукупність отриманих наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх медиків у процесі їх гуманістичного виховання.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї важливої проблеми. До подальших напрямів дослідження вважаємо за доцільне віднести підготовку майбутніх медиків через систему національного та патріотичного виховання, які є важливими атрибутами професіоналізму кожного спеціаліста.