Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час - Автореферат

бесплатно 0
4.5 139
Педагогічні засади виховання гуманістично спрямованої особистості школярів підліткового віку у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах. Аналіз науково-методичного забезпечення підготовки класних керівників до роботи з учнями у позаурочний час.


Аннотация к работе
У сучасних умовах проблему виховання гуманістично спрямованої особистості, її морально-етичні аспекти розробляють І. Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час. Гіпотеза дослідження: виховання гуманістичної спрямованості підлітків у позаурочний час здійснюватиметься більш ефективно за умови застосування особистісно орієнтованої концепції, яка ґрунтується на субєкт-субєктній взаємодії вчителя і вихованців, на особистісному підході до них, на ціннісно-орієнтаційній діяльності підлітків у контексті вітчизняної і світової духовної спадщини. розробити програму та методичні рекомендації з підготовки вчителів до здійснення виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час. Практичне значення здобутих у ході проведення дослідження результатів полягає в узагальненні практичного досвіду загальноосвітніх навчальних закладів з виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час.У першому розділі „Гуманістична спрямованість особистості підлітка у виховному контексті” охарактеризовано стан розробки проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості та ідей щодо розуміння його, бачення напрямів розвязання проблеми. Розкрито підходи до вирішення проблеми виховання гуманістичної спрямованості особистості в історії педагогічної думки та практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів, визначено зміст, форми і методи виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час. Теоретичний аналіз та узагальнення різних підходів до проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості дало змогу зробити висновок, що процес виховання такої особистості має здійснюватися на основі особистісно орієнтованої концепції, на засадах взаємодії всіх учасників педагогічного процесу. У другому розділі „Оптимізація процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час” розроблено модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час, розкрито методику формувального етапу експерименту, розроблено і впроваджено особистісно орієнтований тип організації виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час. Така організація процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка позитивно впливає на зростання ціннісного ставлення до інших людей та до себе за умови залучення підлітків до участі у тренінгах та ділових іграх, встановлення субєкт-субєктної взаємодії між їх учасниками, формування у вихованця навичок аналізу ситуацій, розвиток комунікативних умінь і розуміння власної цінності.Теоретичне вивчення проблеми дозволило узагальнити, що в сучасних умовах найдоцільнішим є виховання саме гуманістично спрямованої особистості як індивіда, схильного до активної гуманістичної діяльності на основі домінуючих суспільних інтересів, вищих соціальних та високих загальнолюдських потреб, під кутом зору способу і характеру його взаємовідносин з іншими людьми, з оточуючою дійсністю. Проявом гуманістичної спрямованості особистості є її ставлення до оточуючих людей і до самої себе на основі ідеалів та цінностей гуманізму - добра, справедливості, честі, відповідальності, доброчинності, які інтегруються у активній особистісній позиції. Виходячи зі змісту наукових положень, можна дати визначення поняття “гуманістична спрямованість особистості” - це складне структурно-особистісне утворення, яке відображає схильність індивіда до активної гуманістичної діяльності на основі домінуючих суспільних інтересів, вищих соціальних та високих загальнолюдських потреб, характеризує особистість з точки зору способу і характеру взаємовідносин із суспільством, іншими людьми, з оточуючою дійсністю, і передбачає позитивне ставлення до них. Спираючись на дане визначення, можна стверджувати, що гуманістично спрямована особистість - це діяльнісно-активний індивід, дії і вчинки якого базуються на перевазі суспільних інтересів, вищих соціальних і високих загальнолюдських потреб, що інтегруються у активній особистісній позиції до себе, до людей на основі гуманістичних цінностей та ідеалів; Розроблена та експериментально перевірена функціонально-прогностична модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка забезпечує комплексний підхід до розвязання проблеми виховання такої особистості, вона втілює цілісну педагогічну систему, яка включає мету, завдання, оптимальні форми й методи організації ціннісно-орієнтаційної діяльності підлітка.

План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
Розвязуючи поставлені в дисертаційному дослідженні завдання, автор дійшов таких висновків: 1. Теоретичне вивчення проблеми дозволило узагальнити, що в сучасних умовах найдоцільнішим є виховання саме гуманістично спрямованої особистості як індивіда, схильного до активної гуманістичної діяльності на основі домінуючих суспільних інтересів, вищих соціальних та високих загальнолюдських потреб, під кутом зору способу і характеру його взаємовідносин з іншими людьми, з оточуючою дійсністю. Проявом гуманістичної спрямованості особистості є її ставлення до оточуючих людей і до самої себе на основі ідеалів та цінностей гуманізму - добра, справедливості, честі, відповідальності, доброчинності, які інтегруються у активній особистісній позиції. Однак аналіз наукових доробків засвідчив недостатній рівень розробки означеної проблеми в теорії та практиці виховання;

2. Аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури засвідчив наявність різних підходів до проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості. Виходячи зі змісту наукових положень, можна дати визначення поняття “гуманістична спрямованість особистості” - це складне структурно-особистісне утворення, яке відображає схильність індивіда до активної гуманістичної діяльності на основі домінуючих суспільних інтересів, вищих соціальних та високих загальнолюдських потреб, характеризує особистість з точки зору способу і характеру взаємовідносин із суспільством, іншими людьми, з оточуючою дійсністю, і передбачає позитивне ставлення до них. Спираючись на дане визначення, можна стверджувати, що гуманістично спрямована особистість - це діяльнісно-активний індивід, дії і вчинки якого базуються на перевазі суспільних інтересів, вищих соціальних і високих загальнолюдських потреб, що інтегруються у активній особистісній позиції до себе, до людей на основі гуманістичних цінностей та ідеалів;

3. Виявлені у процесі дослідження основні педагогічні закономірності дали можливість розробити й обґрунтувати структуру гуманістичної спрямованості особистості. Встановлені компоненти (інтелектуальний, емоційно-мотивційний, регулятивний, діяльнісно-практичний) та критерії (ставлення до людей, ставлення до себе, до ціннісно-орієнтаційної та практичної діяльності) дали змогу визначити рівні сформованості гуманістичної спрямованості підлітків (низький, середній, високий), кожен із яких характеризувався певними показниками або їх відсутністю. В основу такого поділу покладено характеристики гуманістичного ставлення людей до близького і далекого оточення, до себе, до різних видів діяльності, а саме: активно-діяльнісне, недостатньо послідовно діяльнісне та пасивне;

4. Розроблена та експериментально перевірена функціонально-прогностична модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка забезпечує комплексний підхід до розвязання проблеми виховання такої особистості, вона втілює цілісну педагогічну систему, яка включає мету, завдання, оптимальні форми й методи організації ціннісно-орієнтаційної діяльності підлітка. Функціонально-прогностична модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості конкретизувала місце та роль педагога і підлітка в процесі виховання гуманістично спрямованої особистості та встановила основні компоненти ціннісно-орієнтаційної діяльності. Основними складниками особистісно орієнтованого типу організації виховання гуманістично спрямованої особистості підлітків у нашому дослідженні були: гуманізація спілкування учнів 5-8 класів, їхня участь у ціннісно-орієнтаційній діяльності, здійснення самовиховання;

5. Цілісність виховання гуманістично спрямованої особистості підлітків забезпечує процес удосконалення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки класних керівників до реалізації завдань виховання такої особистості. Керуючись концепцією особистісно орієнтованого виховання, визначено стратегію діяльності вихователя через принципи орієнтації на цінності та ціннісні ставлення, демократизації міжособистісних відносин. Як підтвердило дослідження, оптимальний розвиток гуманістичної спрямованості особистості підлітка забезпечуються за умов його прийняття, розуміння, визнання вихователем та формування у підлітків бажання усвідомлювати себе як особистість, і морально діяти у різних життєвих ситуаціях; педагогічний виховання загальноосвітній

6. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що гуманістично спрямована особистість ефективно розвивається в умовах організованого педагогічного процесу виховання з використанням різноманітних особистісно орієнтованих типів організації виховного процесу, розвитку творчих здібностей підлітків, здійснення різнопланової ціннісно-орієнтаційної діяльності. Беручи участь у різних видах діяльності, більшість підлітків глибоко і повно засвоює знання про гуманні взаємовідносини між людьми, у них формуються стійкі ціннісні якості громадянина-гуманіста: вони вміють порівнювати себе з іншою людиною, поважати її гідність, активно протистояти негуманному ставленню до оточуючих.

Таким чином, визначені завдання реалізовані, проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила висунуту гіпотезу про те, що ефективність процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка зростає за умови застосування особистісно орієнтованої концепції, яка ґрунтується на субєкт-субєктній взаємодії вчителя і вихованців, на особистісному підході до них, на ціннісно-орієнтаційній діяльності підлітків у контексті вітчизняної і світової духовної спадщини.

Список литературы
1. Пархоменко О.М. Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час: Навчально-методичний посібник. - Черкаси: ЦНТЕІ, 2005. - 144 с.

2. Пархоменко О.М. Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час // Педагогіка і психологія. - 2004. - №2. - С. 86-97.

3. Пархоменко О.М. Впровадження інноваційних технологій гуманістичного виховання в практику роботи // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. 2. - Рівне: РДГУ, 2004. - С. 65-68.

4. Пархоменко О.М. Дистанційна форма навчання - нова можливість розвитку освіти ХХІ століття // Вісник Черкаського університету. - Серія Педагогічні науки. - 2001. - Вип. 26. - С. 103-109.

5. Пархоменко О.М. До питання оновлення парадигми виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка // Педагогіка і психологія. - 2007. - №1 (54). - С. 28-34.

6. Пархоменко О.М. Критерії та рівні гуманістичного виховання школярів // Педагогічний вісник: Науково-методичний журнал. Черкаський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - 2004. - №1. - С. 36-43.

Размещено на .ru
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?