Зміст, форми і методи виховання громадянськості учнів. Сутність поняття "громадянськість молодшого школяра". Критерії, показники й рівні сформованості феномена особистості. Психолого-педагогічні умови школярів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
Аннотация к работе
Сучасними українськими вченими-педагогами проблема громадянського виховання підростаючого покоління досліджувалася у різних аспектах: концептуальні основи виховання громадянина розробляли О.Вишневський, Т.Деревянко, О.Сухомлинська; психолого-педагогічні засади - І.Бех, М.Боришевський, О.Киричук; загальнопедагогічні засади громадянської освіти та виховання - Ю.Завалевський, Н.Косарєва, В.Кузь, Т.Мальцева, В.Оржеховська, К.Чорна; історичний аспект - П.Ігнатенко, Н. Зокрема, у дослідженні П.Кензьора визначено організаційно-педагогічні умови комплексної реалізації інноваційних форм громадянського виховання старшокласників у навчально-виховному процесі та позакласній діяльності; у дослідженні Ю.Завалевського - психолого-педагогічні умови формування громадянської спрямованості старшокласників; Л.Рехтети - виокремлено психолого-педагогічні умови громадянського виховання учнів 5-9 класів у позаурочній виховній діяльності; дисертаційне дослідження Л.Момотюк є першою спробою систематизувати концептуальні положення та зміст виховної роботи з громадянського виховання молодших школярів у навчальній та позакласній виховній роботі, проте у ньому недостатня увага приділена використанню потенціалу змісту підручників, не визначено пріоритетні напрями громадянського виховання молодших школярів у позашкільному виховному просторі. Гіпотеза дослідження: результативність формування громадянськості молодшого школяра можна істотно підвищити за умови ефективного використання громадянського потенціалу підручників гуманітарного циклу, доповнення їх змісту громадянським компонентом; цілеспрямованого формування у молодших школярів ціннісного ставлення до держави, до Батьківщини, до інших людей, до себе у процесі вивчення програмового матеріалу; використання колективних форм роботи, інтерактивних методів навчання; єдності урочної і позакласної діяльності. З метою розвязання поставлених завдань дослідження на різних етапах наукового пошуку був застосований комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: - теоретичні - вивчення та аналіз психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури з проблеми дослідження, що дало змогу визначити теоретичні основи дослідження, здійснити історико-педагогічний аналіз проблеми, простежити генезу педагогічної думки, світоглядних цінностей та ідеалів людини на різних стадіях розвитку суспільства; метод системного аналізу при обґрунтуванні закономірностей формування громадянськості молодших школярів; теоретичне вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, що допомогло систематизувати накопичений в Україні досвід з означеної проблеми, визначити теоретичні та методичні підходи; метод теоретичного моделювання при визначенні структури та особливостей формування громадянськості молодших школярів; кількісний та якісний аналіз змісту підручників гуманітарного циклу для початкової школи; Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано психолого-педагогічні умови виховання громадянськості учнів початкових класів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу: ефективне використання громадянського потенціалу підручників гуманітарного циклу та доповнення їх змісту громадянським компонентом; виховання у молодших школярів ціннісного ставлення до держави, до Батьківщини, до інших людей, до себе як громадянина під час вивчення програмового матеріалу; встановлення тісних взаємозвязків матеріалу, що вивчається на уроках предметів гуманітарного циклу, з реальними життєвими ситуаціями і проблемами; аналіз конкретних подій, фактів, життя з точки зору прав та обовязків людини; створення атмосфери, у якій домінують гуманні, толерантні відносини, можливість особистісного зростання; опора на розвиток критичного громадянського мислення школярів; обовязковий самоаналіз, взаємний аналіз громадянської діяльності учнів, корекція власної діяльності; використання колективних форм роботи, інтерактивних методів навчання; єдність урочної і позакласної діяльності); уточнено сутність поняття «громадянськість молодших школярів», визначено його структурні компоненти, критерії та виявлено рівні громадянськості молодших школярів; подальшого розвитку набули форми та методи впливу на виховання громадянськості молодшого школяра.У першому розділі - “Виховання громадянськості молодших школярів як соціально-педагогічна проблема” - проаналізовано процес виховання означеного феномена особистості у педагогічній теорії, уточнено сутність, структуру, розроблено критерії і виявлено рівні та особливості громадянськості молодших школярів, виявлено виховний потенціал підручників гуманітарного циклу, за результатами констатувального експерименту узагальнено діагностику й результати стану сформованості громадянськості молодшого школяра. На основі аналізу таких понять, як “громадянська освіта”, “громадянське виховання”, “громадянськість” уточнено сутність поняття “громадянськість молодшого школяра” як складного особистісного утворення динамічного характеру, у змісті якого цілісно поєднуються емоційні, інтелектуальні,