Духовні цінності як уявлення, явища, поняття, вимоги, що притаманні людині, спільноті або науковому чи етичному вченню. Формування нових підходів до організації виховного процесу в сучасних загальноосвітніх закладах. Декларація державної орієнтації.
Аннотация к работе
Кардинальні зміни в соціально-політичних і екологічних умовах життя, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність проектування та впровадження нових педагогічних технологій, які сприятимуть цілісному духовному розвитку особистості, її самовихованню, саморозвитку, самореалізації, соціальному зростанню. Можливість цілеспрямованого використання в педагогічному процесі сукупності різноманітних джерел виховання духовних цінностей - філософії, релігії, науки, мистецтва, самоврядування, участі в реальному громадському житті - є особливістю саме багатопрофільних ліцеїв, що сприяє формуванню ціннісного відношення до дійсності, цілісної картини світу, життєвому самовизначенню учнів, які саме в старшому шкільному віці обирають свій життєвий шлях, створюють Я-концепцію, стають активними громадянами своєї країни. Духовне як цінність виступає обєктом дослідження Л. Виховання духовних цінностей старшокласників передбачає формування нових підходів до організації виховного процесу в сучасних загальноосвітніх закладах нашої держави, основи яких реалізуються в педагогічній практиці провідних педагогів України: В. Аналіз наукової літератури з проблеми виховання духовних цінностей та досвіду роботи в багатопрофільному ліцеї дав можливість визначити такі протиріччя: · між декларацією державою орієнтації на духовні цінності й гуманістичні ідеали і домінуванням споживацьких цінностей в сучасному інформаційному просторі;У першому розділі „Теоретичні засади виховання духовних цінностей старшокласників в умовах багатопрофільного ліцею” здійснено аналіз існуючих наукових поглядів на сутність і зміст духовних цінностей, узагальнено результати філософських, психолого-педагогічних досліджень з проблеми виховання духовних цінностей, обґрунтовані наукові підходи до розкриття змісту поняття „духовні цінності старшокласників”; розкрито зміст виховання духовних цінностей старшокласників в умовах багатопрофільного ліцею, подана характеристика основних етапів виховання духовних цінностей старшокласників, розкриті педагогічні умови ефективності процесу виховання духовних цінностей старшокласників в умовах багатопрофільного ліцею, визначені теоретичні засади, структура та зміст технології виховання духовних цінностей старшокласників в умовах багатопрофільного ліцею. У дисертації доведено, що процес виховання духовних цінностей старшокласників в умовах багатопрофільного ліцею має відповідати таким вимогам: системність духовно-моральних цінностей, які консолідують у своєму змісті інтереси старшокласників, їх родин, Батьківщини; залучення до виховної взаємодії як старшокласників, так і вчителів, і батьків; соціальна орієнтованість, відповідність духу, потребам і цілям суспільства й налаштованість на виховання активної, автономної, вільної й духовної особистості старшокласника, яка сприймається спільнотою як самостійна цінність, а інтереси її визнаються пріоритетними; спрямованість на підвищення людської компетентності й громадянської відповідальності старшокласника, сприяння аргументованому прийняттю цих цінностей. Визначено етапи виховання духовних цінностей старшокласників: створення умов для пізнання та особистісного усвідомлення старшокласниками матеріальних і духовних цінностей суспільства, нації, цивілізації; усвідомлення провідного значення духовних цінностей в особистому житті, житті родини та суспільства як духовно-моральних орієнтирів; спрямування педагогічної діяльності на створення атмосфери духовно-емоційних переживань, яка сприяє самоутвердженню, самовираженню особистості; організація активної субєктної міжособистісної взаємодії старшокласників. Педагогічними умовами ефективного виховання духовних цінностей старшокласників у багатопрофільному ліцеї є: розвязання в процесі виховання проблем, які є значущими й цікавими для старшокласників; позитивне ставлення до старшокласників з боку педагогів, прийняття їх такими, якими вони є; розвинена емпатія педагогів у взаємодії із старшокласниками; трансформація ролі педагога на помічника та стимулятора, який забезпечує психологічний комфорт і свободу; постійне вивчення індивідуальних особливостей старшокласників; діагностування реального рівня сформованості духовного статусу особистості старшокласника; залучення вихованців до духовного, інтелектуального, фізичного самовдосконалення; організація й управління індивідуальною та груповою діяльністю старшокласників; забезпечення поетапного зростання й накопичення старшокласниками власного духовного фонду.