Вихідний матеріал цибулі шалот при селекції сортів різного напряму використання в умовах Північного Степу України - Автореферат

Цибуля шалот має важливе значення у забезпеченні населення корисними продуктами харчування. Для отримання ранньостиглих, високоврожайних, стійких проти хвороб сортів цибулі шалот актуальним є створення різноманітного вихідного матеріалу у вигляді місцевих сортів-клонів, який потребує вивчення мінливості господарсько-цінних ознак залежно від ґрунтово-кліматичних умов та генотипу рослин. Робота є складовою частиною фундаментальних досліджень овочевих і баштанних культур ІОБ НААН України згідно науково-технічної програми ”Овочівництво і баштанництво”: ”Створити високопродуктивні, стійкі проти біотичних і абіотичних факторів гібриди і сорти овочевих і баштанних культур, відпрацювати систему їх насінництва та ресурсозберігаючі технології вирощування і зберігання”. У 2006-2007 рр. дослідження за темою дисертації виконані у рамках завдання 16.01/114 ”Вихідний матеріал цибулі шалот для різних напрямів використання” (номер державної реєстрації 0106U003566) згідно науково-технічної програми ”Овочівництво”: ”Створити конкурентоспроможні гібриди і сорти овочевих культур, удосконалити сучасні методи селекції та моделі економічно доцільних природоохоронних технологій”. Мета дослідження полягала у доборі вихідного селекційного матеріалу для створення високоврожайного сорту цибулі шалот з високою харчовою цінністю, придатного для тривалого зберігання в умовах північного Степу України.Із огляду джерел літератури виявлено, що найбільш важливим у селекційній роботі з цибулею шалот має вивчення адаптованості вихідного матеріалу до умов північного Степу України. В окремі періоди веґетації цибулі шалот температура повітря відрізнялась від середньої багаторічної і перевищувала оптимальну (15-19 ЄС). У період масового відростання листків шалоту (квітень) за роки досліджень відмічено нестачу опадів (ГТК - 0,3-0,9), а у період росту і розвитку (травень-червень) - їх надмірну кількість (ГТК - 1,7-4,5). Досліди проводили згідно методик: ”Методические указания по технологии производства посадочного материала лука-шалота” (1983), ”Методичні рекомендації по селекції овочевих рослин родини цибулевих (Alliaceae)” (2001), ”Методические указания по селекции лука и чеснока” (1984), ”Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001), ”Руководство по апробации овощных культур и кормовых корнеплодов” (1982), ”Методика проведення експертизи сортів рослин цибулі шалот (Allium ascalonicum L.) на відмінність, однорідність і стабільність” (2004), ”Методика державного сортовипробовування сільськогосподарських культур” (2000). Кращими за комплексом морфологічних ознак листків (висота рослини, кількість листків і пагонів) виявилися сортозразки походженням з Дніпропетровської області К-2, К-4, К-5, К-11, К-21 та К-23 (табл.У дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено важливе наукове завдання по створенню вихідного матеріалу цибулі шалот з компексом господарсько-цінних ознак. У результаті вивчення мінливості ознак залежно від погодних факторів та добору ранньостиглих, високоврожайних, стійких проти пероноспорозу сортів-клонів створено новий сорт цибулі шалот Джиґіт, який забезпечує одержання високої урожайності листків та цибулі-ріпки. Встановлені закономірності мінливості і створений новий вихідний матеріал мають практичне значення для подальшої селекції сортів цибулі шалот і дали можливість зробити такі висновки: 1. Серед різноманіття вихідного матеріалу цибулі шалот виділені перспективні для селекційних програм сортозразки, які оптимально поєднують комплекс цінних морфологічних ознак листків (висота рослини, кількість листків, кількість пагонів): К-2, К-4, К-5, К-11, К-21, К-23 та комплекс компонентів і субкомпонентів урожайності цибулин (маса гнізда, кількість цибулинок у гнізді, середня маса цибулинки): К-2, К-4, К-13, К-14, К-17, К-21, К-22, К-23, К-25. Не відзначено суттєвої кореляції між такими ознаками: кількість пагонів і висота рослини; кількість пагонів і маса гнізда; маса гнізда і кількість цибулинок у гнізді.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено важливе наукове завдання по створенню вихідного матеріалу цибулі шалот з компексом господарсько-цінних ознак. У результаті вивчення мінливості ознак залежно від погодних факторів та добору ранньостиглих, високоврожайних, стійких проти пероноспорозу сортів-клонів створено новий сорт цибулі шалот Джиґіт, який забезпечує одержання високої урожайності листків та цибулі-ріпки. Встановлені закономірності мінливості і створений новий вихідний матеріал мають практичне значення для подальшої селекції сортів цибулі шалот і дали можливість зробити такі висновки: 1. Тривалість періоду від відростання до полягання листків у різних сортозразків коливалась у межах від 75 до 78 діб залежно від погодних умов та морфобіологічних особливостей рослини. Встановлено, що веґетаційний період скорочується із збільшенням розміру садивної цибулини та кількості цибулинок у гнізді. За скоростиглістю виділились сортозразки з різних областей: Дніпропетровської - К-2, К-4, К-5, К-6, К-11, Полтавської - К-13, К-14, Вінницької - К-19, Запорізької - К-26 та Одеської - К-29.

2. Серед різноманіття вихідного матеріалу цибулі шалот виділені перспективні для селекційних програм сортозразки, які оптимально поєднують комплекс цінних морфологічних ознак листків (висота рослини, кількість листків, кількість пагонів): К-2, К-4, К-5, К-11, К-21, К-23 та комплекс компонентів і субкомпонентів урожайності цибулин (маса гнізда, кількість цибулинок у гнізді, середня маса цибулинки): К-2, К-4, К-13, К-14, К-17, К-21, К-22, К-23, К-25.

3. Встановлена суттєва кореляція між парами ознак ”кількість цибулинок у гнізді - кількість пагонів”, ”кількість листків - кількість пагонів” незалежно від погодних умов веґетаційного періоду (відповідно r=0,71-0,81, r=0,53-0,85). Виявлено суттєвий звязок між кількістю листків і масою гнізда цибулі шалот (r=0,37-0,47). Кореляції між висотою рослини і кількістю листків більшою мірою залежали від умов року і були суттєвими (відповідно r=0,52-0,59). Не відзначено суттєвої кореляції між такими ознаками: кількість пагонів і висота рослини; кількість пагонів і маса гнізда; маса гнізда і кількість цибулинок у гнізді.

4. Встановлено високу ефективність методу кластерного аналізу для класифікації вихідного матеріалу цибулі шалот певного напряму використанняя, отримано пять різноякісних груп-кластерів. У селекції на високу урожайність листків найціннішими є група сортозразків четвертого кластеру з великими цибулинами (119-126 г) та значною кількістю видовжених цибулинок у гнізді (7-9 шт.). У селекції на одержання ранньої цибулі-ріпки кращими є сортозразки першого кластеру з середньою висотою (38-44 см) та масою гнізда (60-79 г).

5. Найвищу селекційну цінність мали сортозразки, які поєднали високу урожайність листків (понад 3,4 кг/м2) і цибулин (понад 2,1 кг/м2): К-2, К-4, К-6, К-13, К-14, К-17, К-21, та К-23. Вони характеризувалися високою стабільністю цих ознак незалежно від погодних умов у роки досліджень.

6. За вмістом сухої речовини (понад 8,3%), цукрів (понад 4,7%) і аскорбінової кислоти у листках (понад 27,6 мг/100 г ) виділились зразки К-15, К-18 та К-22. За вмістом сухої речовини у цибулинах (понад 14,0%), цукрів (понад 9,0%) і аскорбінової кислоти (понад 3,5 мг/100 г) виділились сортозразки К-6, К-11 та К-22.

7. Високою стійкістю (на природному фоні) проти пероноспорозу характеризувалися сортозразки К-4, К-5, К-15, К-23, К-25, К-27, які стабільно належали до групи слабосприйнятливих незалежно від кліматичних умов року.

8. Застосування кореляційних плеяд дало можливість скоротити ознаки рослин до трьох найважливіших - висота рослини, маса цибулини і кількість цибулинок у гнізді, які забезпечують ефективну зміну популяції. Аналіз плеяд доцільно проводити при значеннях коефіцієнтів кореляцій не менше 0,6. Вибірка для оцінки морфологічних ознак повинна складати не менше 180 рослин.

9. У результаті індивідуального клонового добору з місцевих зразків створено новий сорт Джиґіт, який у 2009 р. занесений до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні. Рослини цього сорту формують 5,1-6,8 цибулинок у гнізді, видовжено-овальної форми і урожайність зелених листків 4,0 кг/м2 та цибулі-ріпки 2,5 кг/м2 - відповідно на 0,4 та 0,7 кг/м2 вище порівняно із стандартом.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ І ВИРОБНИЦТВА

1. Для створення нових промислових сортів цибулі шалот використовувати створений нами селекційний матеріал, який одержаний у результаті індивідуального та масового клонового доборів і характеризується високою урожайністю листків К-2, К-11, К-21, К-23 (походженням з Дніпропетровської області) та урожайністю листків і цибулин К-13, К-17 (з Полтавської області).

2. Для вирощування в господарствах різних форм власності рекомендується новий ранньостиглий сорт шалоту Джиґіт (76-77 діб) з урожайністю зеленої цибулі 4,0 кг/м2, цибулин - 2,5 кг/м2.

селекція цибуля шалот сорт

1. Коваленко Є. М. Характеристика морфологічних ознак цибулі шалот з Лівобережної частини України / Є. М. Коваленко // Міжвід. темат. наук. збірник: Овочівництво і баштанництво. - 2005. - № 50. - С. 55-60.

2. Коваленко Є. М. Кореляційні звязки між біохімічним складом і морфологічними ознаками листків цибулі шалот / Є. М. Коваленко // Вісник ЛДАУ. - 2006. - Агрономія, № 10. - С. 279-282.

3. Сич З. Д. Класифікація вихідного матеріалу цибулі шалот методом багатомірної статистики в умовах Північного Степу України / З. Д. Сич, Є. М Коваленко // Міжвід. темат. наук. збірник: Овочівництво і баштанництво. - 2007. - № 53. - С. 228-235. (Особистий внесок здобувача складає 80%: проведено аналіз літератури, отримання експериментальних даних, підготовка до друку).

4. Коваленко Є. М. Вивчення зимостійкості і характеру цвітіння шалоту в умовах Дніпропетровської області / Є. М. Коваленко // Науковий вісник НАУ. - 2007. - № 116. - С. 269-274.

5. Коваленко Є. М. Кореляційні плеяди ознак у цибулі шалот / Є. М. Коваленко // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2009. - № 1. - С. 73-76.

6. Коваленко Є. М. Новий сорт цибулі шалот Джиґіт / Коваленко Є. М. // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених: 18-19 лютого 2010. - Умань, 2010. - Ч. 1. - С. 151-152.