Селекція культури баклажанів. Ґрунтово-кліматичні та агротехнічні умови проведення досліджень. Виділення джерел господарсько-цінних ознак в межах культурного генофонду баклажанів. Генетичні параметри морфологічних та господарсько-цінних ознак баклажанів.
Аннотация к работе
В нашій країні, незважаючи на те, що вивчення і практичне застосування гетерозисного ефекту у баклажанів почалося давно, через відсутність колекції джерел господарсько-цінних ознак, а також знань їх генетичної природи немає можливості створювати комерційно цінні гібриди. Метою наших досліджень було вивчення і добір вихідного матеріалу для селекції на гетерозис і на його основі одержання ультраскоростиглих високопродуктивних гетерозисних гібридів баклажанів. Вперше в Лісостеповій зоні України в зрівнюваних екологічних умовах і за єдиною методикою проведено оцінку основних господарсько-цінних ознак баклажанів, встановлено кореляційні звязки морфологічних та господарсько-цінних ознак; визначено ступінь домінантності кількісних, в тому числі господарсько-цінних, ознак для культури баклажанів; проведено оцінку ЗКЗ та СКЗ; виділено джерела господарсько-цінних ознак баклажанів, які дали можливість створити принципово нові ультраскоростиглі гібриди F1. До цієї групи віднесено зразки: Лінія 2 (добір з Синіх японських), і Лінія 3 (добір з Місцевого 5) (Україна), Melanzana Bianca (Італія), Eggplant Koserugava, Sadahara Naganasu 1 та Extra Early Purple (Японія). Серед них: Лінія 2 (добір з Синіх японських), Лінія 3 (добір з Місцевого 5) (Україна), Баклажан синій (Росія), Deking grosse runde (Голландія), Eggplant koserugawa і Exstra Early Purple (Японія) мали відмінну ранньостиглість (період сходи-технічна стиглість 89 - 115 днів), високу продуктивність (530 - 820 ц/га) та якісні плоди (циліндричні або грушоподібні, фіолетові, з щільним мякушем, без гіркоти).Виділено групу ультраскоростиглих зразків, тривалість періоду сходи-технічна стиглість у яких складає 90-100 днів: Лінія 2 (добір з Синіх японських,100 днів), Лінія 3 (добір з Місцевого-5, 100 днів) (Україна), Melanzana Bianca (Італія, 91день), Eggplant koserugava (94 дні), Sadahara Naganasu (95днів), Extra Early Purple (98 днів)(Японія), що є цінним для створення скоростиглих гетерозисних гібридів F1. Встановлено, що обчислений нами коефіцієнт кореляції рангів за ознакою тривалість періоду сходи-технічна стиглість (rr = 0,96) дозволяє істотно скоротити оцінку селекційного матеріалу за скоростиглістю. Стабільно високу урожайність (понад 300 ц/га) забезпечують сортозразки: Лінія 2 (Україна)/добір з Синіх японських/, Баклажан синій, Гібрид 13/3, Грушовидний, Циліндричний 38/73 (Росія) і Early Black Japanese (Японія). Кращими за стійкістю проти фітофторозу були Гібрид 13/3 і Болгарський 7/14 (Росія), зі ступенем ураження 2,3 - 2,5%; за стійкістю проти фомопсісу - Black Egg (Японія) і Runde Violette (Німеччина), зі ступенем ураження 11 - 12%. 7 Встановлено кореляційні залежності між: урожаєм з однієї рослини і кількістю плодів на рослині (r = 0,8), антоціановим забарвленням рослини та тривалістю періоду сходи-технічна стиглість (r =-0,6), масою одного плода і кількістю квіток в суцвітті (r =-0,5), антоціановим забарвленням рослини і антоціановим забарвленням підсімядольного коліна (r = 0,5), антоціановим забарвленням підсімядольного коліна і тривалістю міжфазного періоду сходи-технічна стиглість (r =-0,5), Остання кореляція може бути використана при доборах на ранніх етапах онтогенезу, інші залежності - при доборах за побічними ознаками.
Вывод
1. Всебічна оцінка комплексу господарсько-цінних ознак колекційних сортів баклажанів дозволила виділити кращі з них і рекомендувати їх для використання в селекції на гетерозис.
2. Проведена класифікація колекційних зразків баклажанів за скоростиглістю. Виділено групу ультраскоростиглих зразків, тривалість періоду сходи-технічна стиглість у яких складає 90-100 днів: Лінія 2 (добір з Синіх японських,100 днів), Лінія 3 (добір з Місцевого-5, 100 днів) (Україна), Melanzana Bianca (Італія, 91день), Eggplant koserugava (94 дні), Sadahara Naganasu (95днів), Extra Early Purple (98 днів)(Японія), що є цінним для створення скоростиглих гетерозисних гібридів F1.
3. Встановлено, що обчислений нами коефіцієнт кореляції рангів за ознакою тривалість періоду сходи-технічна стиглість (rr = 0,96) дозволяє істотно скоротити оцінку селекційного матеріалу за скоростиглістю.
4. Доведено, що середній рівень продуктивності вихідного зразка баклажанів не дає повної уяви про селекційну цінність його за даною ознакою. Тому, при оцінці вихідних форм необхідно враховувати продуктивність індивідуально по рослинах, а повторними відборами за потомством вирівнювати ознаку до потенційно можливого рівня і лише після цього залучати їх в гетерозисну селекцію.
5. Оцінку вихідного матеріалу за ознакою “продуктивність” слід проводити з обовязковим урахуванням адаптивних норм реакцій генотипу на зміни екологічних умов. Стабільно високу урожайність (понад 300 ц/га) забезпечують сортозразки: Лінія 2 (Україна)/добір з Синіх японських/, Баклажан синій, Гібрид 13/3, Грушовидний, Циліндричний 38/73 (Росія) і Early Black Japanese (Японія).
6 Виявлено, що найбільш розповсюдженими захворюваннями баклажанів у Лісостеповій зоні України є: фітофтороз, альтернаріоз, фомопсіс, і судинні вянення. Відзначено істотне коливання ступеня сприйнятливості рослин до хвороб за роками. Кращими за стійкістю проти фітофторозу були Гібрид 13/3 і Болгарський 7/14 (Росія), зі ступенем ураження 2,3 - 2,5%; за стійкістю проти фомопсісу - Black Egg (Японія) і Runde Violette (Німеччина), зі ступенем ураження 11 - 12%. Більш сприйнятливими до судинного вянення були сорти східно-азіатської підгрупи.
7 Встановлено кореляційні залежності між: урожаєм з однієї рослини і кількістю плодів на рослині (r = 0,8), антоціановим забарвленням рослини та тривалістю періоду сходи-технічна стиглість (r = -0,6), масою одного плода і кількістю квіток в суцвітті (r = -0,5), антоціановим забарвленням рослини і антоціановим забарвленням підсімядольного коліна (r = 0,5), антоціановим забарвленням підсімядольного коліна і тривалістю міжфазного періоду сходи-технічна стиглість (r = -0,5), Остання кореляція може бути використана при доборах на ранніх етапах онтогенезу, інші залежності - при доборах за побічними ознаками. Вказані кореляційні залежності рекомендуємо враховувати при проведенні оцінок вихідного матеріалу.
8. Визначено ступінь домінантності основних господарсько-цінних ознак баклажанів (продуктивності, ранньостиглості, стійкості проти фітофторозу), що залежить від генотипу вихідного матеріалу. Встановлено позитивне домінування ознак “продуктивності” і “стійкості проти фітофторозу”, а ознаки “ранньостиглість” - негативне домінування.
9. Виділено лінії баклажанів, які стабільно виявляють ознаки високої продуктивності, ранньостиглості, стійкості проти фітофторозу в гібридах першого покоління. Кращі з них - лінія 97 за продуктивністю, лінії 91, 92 і 100 за коротким періодом сходи-технічна стиглість, лінії 92 і 100 за стійкістю проти фітофторозу. Ці лінії рекомендовано для одержання гетерозисних гібридів F1.
10. Встановлено, що лінії 94 і 97 мають високу загальну комбінаційну здатність за ознакою “продуктивність”, лінії 101 і 102 - високу специфічну комбінаційну здатність за цією ознакою. Високу ЗКЗ за ознакою “ранньостиглість” має лінія 97, високу СКЗ - лінії 91, 94, 99 і 102. Названі лінії рекомендовано для створення ранньостиглих, високо-урожайних гібридів F1 баклажанів.
11. Використання виділених нами кращих ліній в схрещуваннях дозволило отримати цінні гібриди F1 баклажанів Ультраранній F1 - Г 05 (92/97) і Адоніс F1 -Г 023 (101/97), які перевищують національний стандарт сорт Алмаз на 100-200 ц/га, мають тривалість періоду сходи-технічна стиглість меншу 100 днів і за відносною стійкістю проти поширених захворювань знаходяться на рівні або вище стандарту. Дані гібриди передано до державного сортовипробування.
12 Виділений при виконанні цих досліджень вихідний матеріал рекомендується використовувати в селекційних установах овочівницького профілю при створенні гетерозисних гібридів баклажанів: 88Джерела продуктивності: Баклажан синій, Гібрид 13/3, Грушовидний, Циліндричний 38/73 (Росія) , Early Black Japanese (Японія), Лінія 2 (добір з Синіх японських), Лінії 94, 97, 101, 102 (Україна).
88Джерела ранньостиглості: Melanzana Bianca (Італія), Eggplant koserugava, Sadohara Naganasu, Extra Early Purple (Японія), Лінія 2 (добір з Синіх японських), Лінія 3 (добір з Місцевого-5), Лінії 91, 92, 94, 97, 99, 100 і 102 (Україна).
88Джерела стійкості проти хвороб: фітофторозу - Гібрид 13/3, Болгарський 7/14 (Росія), лінії 92 і 100 (Україна); фомопсісу- Black Egg (Японія) і Runde Violette (Німеччина).
88Джерела якості плодів (щільний білий мякуш, відсутність гіркоти): Батайський (Росія), Альбатрос, Лінія 1 (добір з Melanzana Violetta di), і Лінія 101 (Україна).
Список литературы
1 Самовол А.П., Юрченко А.П., Митенко И.Н., Багаутдинова Т.А., Куракса Н.П., Шабетя О.Н. К проблеме свободная и доступная отбору генотипическая изменчивость // Наукові праці по овочівництву і баштанництву (до 50-річчя інституту). - Харків, 1997.- Т. 1. - С. 112-114.
2 Шабетя О.Н. Сравнительная характеристика коллекции баклажанов по морфологическим признакам и продуктивности растений // Селекція, насінництво і технологія вирощування овочевих культур. (Збірник робіт молодих вчених до 50-річчя інституту). - Харків, 1997. - С. 112-115.
3 Шабетя О.Н. Выявление источников хозяйственно-ценных признаков из генофонда баклажанов // Овочівництво і баштанництво. - К.: Аграрна наука, 1997. - № 42. - С. 73-75.
4 Шабетя О.Н. Установление корреляционных зависимостей между морфологическими и хозяйственно-ценными признаками у баклажанов // Овочівництво і баштанництво. - К.: Аграрна наука, 1997. - № 42. - С. 75-78.
5 Самовол А.П., Митенко И.Н., Шабетя О.Н. Селективная элиминация и спектр генотипической изменчивости // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 1998. - № 43. - С. 43-53.
6 Шабетя О.Н. Изменчивость признака продуктивности у баклажан // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 1998. - № 43. - С. 61-62.
7 Шабетя О.Н. Результаты оценки коллекции баклажан на раннеспелость // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 1998. - № 43. - С. 59-60.
8 Шабетя О.М. Оцінка колекції баклажан за продуктивністю рослин // Тези наукової конференції “Проблеми і перспективи селекції і насінництва овочевих і баштанних культур”. - Борова, Київської, 1995. - С. 52-53.
9 Шабетя О.М. Порівняльна характеристика колекції баклажан за морфологічними ознаками, які мають господарське значення // Тези наукової конференції “ Проблеми і перспективи селекції і насінництва овочевих і баштанних культур”. - Борова, Київської, 1995. - С. 53-54.
10 Шабетя О.Н., Черненко К.М. Устойчивость к фузариозу гибридов F1 баклажана // Тезисы научно-практической конференции “Защита овоще - бахчевых культур и картофеля от вредителей и болезней”.- Тирасполь, 1996. - С. 113-114.
11 Коцарева Н.В., Шабетя О.Н. Характер проявления продуктивности у гибридов F1 баклажан // Труды Международной научно-производственной конференции “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения”.- Белгород, 1997. С. 66-67.
12 Шабетя О.М. Створення вихідного матеріалу для одержання гетерозисних гібридів баклажан // Труди Міжнародної науково-практичної конференції “Шляхи використання земельних ресурсів України”. Чабани, 1995.
13 Шабетя О.Н. Комбинационная способность линий, использованных для получения гибридов F1 баклажана // Труды Международного симпозиума “Гетерозис сельскохозяйственных растений”. - Москва, 1997. С. 172-173.
14 Шабетя О.Н. Создание национальной коллекции овощных и бахчевых культур на Украине // Труды Всероссийской научно-производственной конференции “Интродукция нетрадиционных и редких сельскохозяйственных растений”. - Пенза, 1998. - С. 164-165.
15 Шабетя О.Н. Селекция баклажана на гетерозис // Труди Міжнародної наукової конференції "Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів".- Харків, 1999.- С. 151-153
16 Шабетя О.Н., Андрющенко В.Б., Крутько Р.В. Изучение мирового генофонда овощных культур // Труди Міжнародної наукової конференції "Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів" .- Харків, 1999. - С. 153-155