Параметри генетичної різноманітності біохімічних і технологічних ознак насіння, їх взаємозв’язок, характеристика форми з високим вмістом білка і низькою трипсинінгібуючою активністю. Реакція сортозразків на зміну еколого-географічних умов вирощування.
Аннотация к работе
Збільшення виробництва насіння сої харчового напряму в значній мірі залежить від створення і впровадження нових високоврожайних сортів з покращеним біохімічним складом і високою адаптивністю до умов вирощування. Створення нових сортів харчового напряму, з комплексом вище згаданих господарськоцінних ознак і властивостей, передбачає створення цінного вихідного матеріалу на базі світової колекції шляхом виділення кращих зразків, здатних забезпечити високу продуктивність і високу якість насіння у різних регіонах вирощування та за різних кліматичних умов. Роботу виконували у відповідності з темою наукових досліджень відділу селекції, генетики та насінництва бобових культур Селекційно-генетичного інституту УААН: науково-технічна програма УААН на 2001-2005 рр. “Зернові і олійні культури”, державний реєстраційний номер 01040U005937, завдання 03.02.01 “Створити і передати на державне сортовипробування сорт сої харчового використання, високопродуктивний, з характеристиками швидкого набухання та розварювання насіння, високим вмістом білка, зниженою кількістю антипоживних компонентів”. Метою даної роботи є виявлення генотипів сої, що служитимуть джерелами господарсько цінних ознак при виведенні сортів сої харчового напряму для умов Лісостепу та Степу України і створення цінного вихідного матеріалу. Для її досягнення передбачалося вирішення наступних завдань: 1) оцінити значний набір сортів різного походження та форм із світової колекції з метою визначення параметрів генетичної різноманітності біохімічних і технологічних ознак насіння і виявити форми з високим вмістом білка і низькою трипсинінгібуючою активністю;У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукових завдань, що полягають у виділенні вихідного матеріалу із колекції світового генофонду сої для створення високоадаптивних сортів харчового напряму. В межах вивченого генофонду встановлено істотну міжсортову різницю за продуктивністю, ознаками, що її визначають та біохімічними показниками якості насіння в умовах Лісостепу та Степу України. Найбільш високе варіювання мали показники ознак: вміст ліпоксигенази в насінні, висота прикріплення нижнього бобу, висота рослин, кількість насінин на рослині, продуктивність однієї рослини, активність інгібітору трипсину. Середній ступінь варіювання мали вміст в насінні уреази і маса 1000 насінин. При вирощуванні сої в лісостеповій і степовій зонах чітко проявляються позитивні кореляційні звязки висоти рослин сої з висотою прикріплення нижнього бобу, кількістю насінин на рослині та масою насіння з однієї рослини.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукових завдань, що полягають у виділенні вихідного матеріалу із колекції світового генофонду сої для створення високоадаптивних сортів харчового напряму.
1. Аналіз літературних джерел показав, що для потреб сучасної харчової промисловості потрібні спеціальні сорти сої харчового напряму. Для забезпечення стабільних врожаїв вони повинні бути добре адаптовані до різних умов вирощування. Тому створення і виділення вихідного матеріалу для їх селекції є важливим і актуальним.
2. Вихідний матеріал сої, представлений в колекціях, має значне різноманіття за проявом реакції генотип-середовище. Виділено ряд сортів з мінімальною реакцією на еколого-географічні умови вирощування: Соната, Effi, Rana, Caloria, Sito, Амурська 350, Артеміда, Альтаїр, Чорнобура, Karikachi, Toyosuzu. Запропоновано класифікацію сортотипів за характером реакції на різні еколого-географічні умови вирощування. Доведено можливість створення форм сої з майже нейтральною реакцією генотип-середовище.
3. Серед великого набору колекційних сортозразків сої різного походження виділено джерела високої продуктивності та ознак, що її визначають, придатні для використання в селекційних програмах Лісостепу та Степу України. Найбільш перспективними за комплексом ознак виявились сорти Sostene, Evans, MON- 27, Lambert, Чорнобура, Амурська 350, Уманська1, Чернівецька 9, Аркадія одеська, Альтаїр.
4. В межах вивченого генофонду встановлено істотну міжсортову різницю за продуктивністю, ознаками, що її визначають та біохімічними показниками якості насіння в умовах Лісостепу та Степу України. Найбільш високе варіювання мали показники ознак: вміст ліпоксигенази в насінні, висота прикріплення нижнього бобу, висота рослин, кількість насінин на рослині, продуктивність однієї рослини, активність інгібітору трипсину. Середній ступінь варіювання мали вміст в насінні уреази і маса 1000 насінин. Менш мінливими були вміст олії і білка.
5. Вміст білка та олії в насінні сої не залежить від тривалості вегетаційного періоду та його основних фаз. Грунтово-кліматичні умови вирощування мають значний вплив на біохімічний склад насіння. Найбільша кількість стабільних за вмістом білка в насінні форм походить із далекосхідного регіону (Китай, Японія, Далекий Схід Росії).
6. За вмістом незамінних амінокислот соя в значній мірі переважає горох, нут і квасолю. При створенні сортів харчового напряму доцільно вести селекцію на збільшення метіоніну, який є лімітуючою амінокислотою білка сої.
7. При вирощуванні сої в лісостеповій і степовій зонах чітко проявляються позитивні кореляційні звязки висоти рослин сої з висотою прикріплення нижнього бобу, кількістю насінин на рослині та масою насіння з однієї рослини. Висота рослин та висота прикріплення нижнього бобу позитивно корелюють з тривалістю вегетаційного періоду та тривалістю періоду “сходи - цвітіння”. Маса насіння з однієї рослини позитивно корелює з кількістю насінин на рослині. Стабільної залежності насіннєвої продуктивності однієї рослини від маси 1000 насінин у сортозразків, вирощених в умовах обох зон не виявлено.
8. У посушливих умовах степової зони України високопродуктивний сорт сої харчового типу має виділяється напівдетермінантним типом росту, висотою рослин 75-90 см. Основні параметри продуктивності рослин: маса насінин на рослині 18-20 г, кількість насінин 80-100, маса 1000 насінин 230-250 г. Вміст білка повинен бути не менше 42%, активність інгібіторів трипсину 25-28 мг/г, вміст ліпоксигенази й уреази 0,1 і 1,0-1,2, відповідно, колір насіннєвої кожури і рубчика жовтий або кремовий.
Для лісостепової зони сорт такого типу повинен відрізнятись детермінантним типом росту, висотою рослин 85-100 см, підвищеною холодостійкістю на початкових фазах онтогенезу та близькою до нейтральної фотоперіодичною реакцією.
9. Доведено роль сорту при визначенні таких технологічних ознак насіння сої, як швидкість набухання та розмякшення в процесі волого-теплової обробки.
10. Рівень гетерозису та ступінь домінування господарсько цінних ознак у гібридів першого покоління залежать від генетичних особливостей батьківських пар і погодних умов місця вирощування.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ТА ВИРОБНИЦТВА
1. Для створення сортів сої з високою адаптивністю до умов вирощування рекомендуємо використовувати в програмах схрещування такі нейтральні або слабкореагуючі на місце вирощування форми як : Соната, Effi, Rana, Caloria, Sito, Амурська 350, Артеміда, Альтаїр, Чорнобура, Karikachi, Toyosuzu.
2. Генетичними джерелами в умовах Степу та Лісостепу України можуть виступати наступні сорти: · продуктивності - Sostene, Evans, MON- 27, Lambert, Чорнобура, Амурська 350, Уманська 1, Чернівецька 9, Аркадія одеська, Альтаїр;
· кількості насінин на рослині - Аркадія одеська, Чернівецька 9, Sostene, Уманська 1, Пальміра, Юг-30, Альтаїр;
· морфологічних ознак та кольору насіння - Karikashi, Toyosuzu, Evans, Lambert, Mon 27, Comet, Maple Belle, Sostene, Perla, Sito, Sakura, Ultra, Кельменецька 2, Уманська 1, Пальміра, Юг 30, Молдавська 11.
1. Для добування олії з соєвого насіння доцільно використовувати сорти Чернівецька 8, Романтика, Артеміда та Альтаїр; для одержання ізолятів - високобілкові сорти Аркадія одеська, Донька, Хаджибей; для виробництва консервованої продукції найбільш підходять сорти Чернівецька 8, Агат, Романтика, Донька і Альтаїр. Сорти Чернівецька 8, Агат, Романтика, Донька й Альтаїр рекомендуємо включати в програми схрещування при створенні сортів харчового напряму як джерела високої технологічності.
2. З метою зменшення дефіциту білка, розширення посівних площ, забезпечення зернових добрим попередником доцільно впроваджувати у виробництво в лісостеповій та поліській зонах новий сорт сої Ксеня, що характеризується ранньостиглістю, стійкістю до хвороб та придатністю до механізованого збирання.
Список литературы
1. Січкар В. І., Коруняк О. П., Голохоринська М. Г. Біохімічні й технологічні показники насіння нових сортів сої // Зб. наук. пр. Селекційно-генетичного інституту НАЦ НАІС. - Одеса, 2003. - Вип. 4 (44). - С. 143-147 (Доля авторства 80%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
2. Голохоринська М. Г., Мікус В. Є., Коруняк О. П. Ефективність штучної гібридизації в умовах південно-західного регіону Лісостепу України // Селекція на стабільне виробництво рослинного білка. Зб. наук. пр. Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2002. - С. 91-94 (Доля авторства 20%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
3. Січкар В. І., Лаврова Г. Д., Коруняк О. П. Народно-господарське значення сої та використання її у харчовій промисловості // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2003. - Вип. 3 (23), Т. 2. - С. 324-333 (Доля авторства 50%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
4. Сорт сої Ксеня: А.с. № 04216 Україна, Державна комісія по випробуванню та охороні сортів рослин / М. Г. Голохоринська, Н. Я. Ковальчук, О. П. Коруняк, В. Є. Мікус.
5. Січкар В. І., Лаврова Г. Д., Коруняк О. П. Вихідний матеріал для селекції сортів сої харчового використання в умовах Півдня України // Фактори експериментальної еволюції організмів. - К: Аграрна наука, 2003. - С. 316-322 (Доля авторства 40%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
6. Голохоринська М. Г, Мікус В. С., Коруняк О. П. Селекція сої на ранньостиглість в умовах південно-західної частини Лісостепу України // Cultura plantelor de camp - rezultate si persective: Materialele conf. int. st. - practice, 24-25 iunie 2004. - P.145-147 (Доля авторства 30%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
7. Golohorynska M. G., Korunjak O. P. Soya selection on early ripeness in conditions of southwestern part of Ukrainian partiollu-wooded steppe // III Symposium Ukraine - Osterreich. Landwirtschaft: Wissennschaft und Praxis. - Tschernivci, 2000. - P. 27.
8. Голохоринська М.Г., Коруняк О.П. Рекомендації по вирощуванню сої.-Чернівці.-2001.-10с (Доля авторства 50%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
9. Біленька І. Р., Коруняк О. П. Порівняльна характеристика технологічних властивостей деяких сортів сої // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. - Одеса, 2004. Вип. 27. - С. 50-54 (Доля авторства 80%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
10. Січкар В.І., Ганжело О.І., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П Методи, напрямки і практичні результати селекції сої в умовах південного Степу України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник інституту рослинництва ім. В.Я. Юрєва: Селекція і насінництво. - 2005. -Вип. 90. - С. 35-44 (Доля авторства 25%: проведення досліджень, узагальнення результатів).
11. Голохоринська М.Г., Вихристюк М.А., Мікус В.Є., Коруняк О.П. Перспективи селекції та вирощування сої в умовах південно-західному регіоні Лісостепу України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник інституту рослинництва ім. В.Я. Юрєва: Селекція і насінництво. - 2005. -Вип. 90. - С. 44-49 (Доля авторства 25%: проведення досліджень, узагальнення результатів).