Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ВИГУК ТА ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ ЯК ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ 1.1 Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики 1.2 Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект РОЗДІЛ2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИГУКІВ ТА ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНИХ СЛІВ 2.1 Класифікація вигуків 2.2 Класифікація звуконаслідувальних слів ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Однією з груп лексики, яка є своєрідним і яскравим стилістичним засобом, безсумнівно, є вигуки і звуконаслідування. Вигуки є мовними одиницями, функція яких полягає в безпосередньому вираженні емоцій, субєктивно-чуттєвих реакцій і волевиявлень людини. Однак лінгвістичні теорії, незважаючи на розвиток науки про мову, лише поверхнево торкаються цих одиниць. Одні лінгвісти погоджуються з афоризмом Макса Мюллера: «Мова починається, коли закінчуються вигуки» (О. М. Рак та ін.), інші розглядають вигуки як повноцінні мовні одиниці (І. Р. Вихованець, Л. І. Мацько та ін.). Звуконаслідування - це специфічне віддзеркалення в мові звукової сторони дійсності для образного уявлення про неї. Єдиного підходу до витлумачення цієї категорії слів не знайдено й досі. Вивченням даних лінгвістичних одиниць в українському мовознавстві займалися Багмут І. В., Мацко Л. І., Вихованець І. Р., Гаценко І. О., Гуменюк І. М., Курило О. Й., Рак О. М. та ін. Відіменникові вигуки співвідносяться здебільшого з кличним відмінком деяких іменників (Боже!. Наприклад: - За дію!. 186]: Апчхи! Бухи! Кахи! Пху! Фу! Ха-ха! Хі-хі! Хух! та ін., наприклад: - Пху, - кадить димом Тимко, сердито збиває на підлогу махорчані іскри (Г. Тютюнник); - Ф-ф-ф!.