Основні ознаки персистенції бактерій, що вегетують на слизових оболонках уретри чоловіків, хворих на уретрит. Дослідження чутливості до антибіотиків провідних збудників запального процесу в уретрі та їх асоціантів у хворих на уретрит чоловіків.
Аннотация к работе
У чоловіків слизова оболонка уретри є вхідними воротами для патогенних (N.gonorrheae, C.trachomatis) та умовно-патогенних (стрептококів, стафілококів, ентеробактерій, дріжджоподібних грибів роду Candida та ін.) мікроорганізмів, які призводять до формування та розвитку уретриту, вельми поширеного у чоловіків, нерідко спричинюють неплідність у шлюбі (Ходирева Л.А., 2008; Magri V. Вивчення чутливості представників мікрофлори вмісту уретри у хворих на уретрит до антибактеріальних препаратів дозволило б не тільки визначити та удосконалити лікувальну тактику, але й запобігти нераціональному використанню антибіотиків, що в свою чергу сприяє розвитку антибіотикорезистентності та дисбіотичним змінам, особливо кишечнику (Аряев Н.Л., 2006, Бабак А.Я., 2006; Apalata T., 2009). Мета - Встановити якісний та кількісний склад мікробіоти вмісту уретри та товстої кишки, охарактеризувати провідні збудники уретриту, їх чутливість до антибіотиків та стан неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту і системного імунітету. Встановити видовий склад і популяційний рівень мікрофлори, що персистує на слизовій оболонці уретри чоловіків, хворих на уретрит; визначити провідні збудники запального процесу та їх асоціанти. Визначити стан неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту, а також гуморальної і клітинної ланок системного імунітету у чоловіків, хворих на уретрит.В огляді літератури висвітлено питання, що стосуються мікробіоти виділень уретри у хворих на уретрит, означено підходи щодо визначення провідних збудників бактеріального уретриту, їх популяційного рівня та чутливості до антибіотиків. Вивчення якісного та кількісного складу мікрофлори уретри за допомогою мікробіологічного дослідження вмісту уретри 157 чоловіків хворих на бактеріальний уретрит та у 47 практично здорових чоловіків відповідного віку показало, що константними мікроорганізмами були S.aureus, E.coli; вельми часто виявлялися N.gonorrhoeae, Candida albicans, Prevotella spp. Від 126 (80,3±4,2 %) хворих на уретрит не вилучено жодного штаму анаеробних автохтонних облігатних та факультативних бактерій, що свідчить про елімінацію зі слизової оболонки цього біотопу лише лактобацил, дифтероїдів, вагінальних гемофілів та епідермального стафілококу. Таким чином, у всіх чоловіків, хворих на уретрит, виявляли асоціації патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, що включали провідного збудника, який фактично формує патологічний процес і в подальшому визначає кінцевий перебіг захворювання. За популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування та значущості повноцінними збудниками уретриту у чоловіків встановлено S.aureus у 61 (38,9 %) хворого, E.coli у 49 (31,2 %), N.gonorrhoeae - у 36 (22,9 %) пацієнтів, C.albicans у 5 (3,2 %), P.niger у 3 (1,9 %), P.melanogenicus у 2 (1,3 %) пацієнтів та в одного хворого (0,6 %) на уретрит провідним збудником виявився S.epidermidis.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і наукове вирішення актуальної задачі стосовно визначення провідних збудників уретриту серед асоціацій патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, їх популяційного рівня у вмісті уретри, антилізоцимної, антикомплементарної, антиімуноглобулінової їх активності. У чоловіків, хворих на уретрит, із вмісту уретри виділяються в асоціації патогенні та умовно-патогенні мікроби; найбільш часто асоціації складаються з двох (у 26,8±1,9 % випадків) та трьох видів (58,6±4,7 %) мікроорганізмів. За популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування та коефіцієнтом значущості провідними збудниками уретриту означено S.aureus у 61 (38,9 %) хворого, E.coli - у 49 (31,2 %) пацієнтів, N.gonorrhoae - у 36 (22,9 %) хворих, C.albicans - у 5 (3,2 %) випадках, P.niger у 3 (1,9 %), P.melanogenicus у 2 (1,3 %). Уретрит у чоловіків перебігає на фоні імунодефіцитного стану (I-III ступінь імунних порушень), який характеризується зростанням відносної кількості паличкоядерних (на 87,4 %) та юних (у 2,18 рази) нейтрофільних лейкоцитів, нейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнту (на 31,6 %), індексу нейтрофільного зсуву (у 7,3 рази), індексу зсуву лейкоцитів (на 41,7 %), нульових лімфоцитів (на 83,8 %), коефіцієнту активності фагоцитозу (на 12,7 %) та зниженням відносної кількості моноцитів (на 90,1 %), індексу неспецифічної (на 24,4 %) та специфічної імунної (у 4,4 рази) резистентності, фагоцитарної активності (на 25,9 %), фагоцитарного число (на 70,9 %), НСТ-тесту спонтанного (на 39,4 %), стимульованого (на 25,7 %), резерву потенційної бактерицидної активності (на 16,8 %) фагоцитуючих клітин, активності системи комплементу (у 2,7 рази), концентрації нормальних антитіл (майже у 2 рази). Ентеротоксигенні ешерихії й умовно-патогеннні (цитробактер, ентеробактер, гафнії, серації) ентеробактерії та дріжджоподібні гриби роду Candida у хворих на уретрит в порожнині товстої кишки досягали вельми високого популяційного рівня, розціненого нами за дисбактеріоз/дисбіоз I ступеня (в 11,8±3,2% пацієнтів), II (у 46,1±4,9% випадках), III ступеня (у 36,2±4,3 %