Дослідження та характеристика перспективних напрямів підвищення ефективності видової космічної розвідки. Розгляд фрагменту зображення, одержаного гіперспектральним сенсором. Аналіз вимог до просторової розрізненості на місцевості для військових об’єктів.
Аннотация к работе
Кожного року у світі з метою обстеження поверхні Землі запускаються в космос понад 20 КА, з яких, як правило, дві третини - це апарати, здатні вести видову розвідку територій і дистанційне спостереження за численними наземними штучними і природними обєктами. Побудова орбітального угруповання ОЕР KEYHOLE забезпечує рівномірний розподіл трас на поверхні Землі, що дає можливість здійснювати гарантований огляд усієї земної поверхні протягом доби, а також у проміжки часу, найбільш сприятливі для проведення зйомки в оптичному діапазоні (це між 10-11 та 13-14 годинами дня). Росія, хоча і зберігає поки статус однієї з провідних космічних держав світу, на даний час має в оперативному використанні своїх космічних військ усього два супутники видової розвідки: «Персона-2» (Космос-2486) (виведений на орбіту 7 червня 2013 р.) і «Кондор-Э» (виведений 27 червня 2013 р.). «Персона-2» - перший успішно працюючий російський розвідувальний супутник із цифровою оптико-електронною апаратурою (йому передували запуски розвідувальних супутників «Аркон» та «Персона-1» із цифровими камерами формування зображень, але кожний з них попрацював у космосі зовсім недовго з причин технічного характеру). Найкращі супутники видової розвідки та ДЗЗ здатні формувати зображення дуже високої просторової розрізненості, але габарити й маса подібного супутника зазвичай досить великі (наприклад, маса становить понад тонну), унаслідок чого витрати на його розроблення й виведення на орбіту виявляються дуже значними (наприклад, виведення на низьку орбіту 1 кг маси може коштувати від 4800 до 9000 дол.