Загальні ознаки інститутів забезпечення виконання зобов’язань. Встановлення функціональних звязків між окремими інститутами забезпечення виконання зобов’язань і цивільно-правовою відповідальністю. Поняття, відповідальність та припинення договору поруки.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Поняття і види забезпечення зобов’язань 1.1 Види забезпечення виконання зобов`язань 1.2 Класифікація і форма правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань Розділ 2. Характеристика видів забезпечення зобов’язань 2.1 Зобов’язально-правові способи забезпечення зобов’язань 2.1.1 Історичні передумови виникнення, поняття, предмет та стягнення неустойки 2.1.2 Поняття, відповідальність та припинення договору поруки 2.1.3 Поняття, обов`язки і припинення гарантії 2.1.4 Визначення завдатку як зобов`язально-правового способу забезпечення виконання зобов`язань 2.2 Речово-правові способи забезпечення виконання зобов`язань 2.2.1 Загальний огляд і види застави 2.2.2 Право притримання як речово-правовий спосіб Розділ 3. Порядок оформлення способів забезпечення зобов’язань Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Зараз в умовах низького рівня договірної дисципліни, ненадійності контрагентів все більший розвиток повинні отримувати різні способи забезпечення виконання зобовязань. У цивільному праві під способом забезпечення виконання зобовязань розуміються передбачені законодавством або договором спеціальні заходи майнового характеру, стимулюючі належне виконання зобовязань боржниками шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредиторів. Зобов`язання з моменту його виникнення має основною метою виконання. Під виконанням слід розуміти досягнення такого корисного результату, що його сторони хотіли досягнути, вступаючи у нього. Згідно зі статтею 526 ЦКУ зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Фундаментальні дослідження способів забезпечення виконання зобов’язань проводилися у різний час багатьма ученими, серед яких слід виділити М.М. Агаркова, Ч.Н. Азімова, Т.В. Боднар, О.І. Гелевого, Б.М. Гонгало, А.Г. Діденка, М.М. Дякович, Л.В. Ємельянову, О.С. Йоффе, Р.А. Камалітдінову, В.С. Констянтинова, А.В. Латинцева, В.В.Луця, Д.І. Мейєра, Л.О. Новосьолову, К.П. Победоносцева, О.П.Печеного, І.Й. Пучковську, С.В. Сарбаша, М.М. Сібільова, Є.О. Суханова, Г.Ф. Шершеневича, Є.О.Харитонова, Р.Б. Шишку, Т.С. Шкрум та інших. Практичне застосування видів забезпечення виконання зобов’язань загострилось тим, що потреба інтеграції України в СОТ зумовлює необхідність пристати на єдину, а саме цивілістичну концепцію регулювання ринкових відносин. Цивільний Кодекс України встановлює такі види забезпечення виконання зобов`язань: неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава, притримання. 1 березня 1921 р. на 10-му з`їзді РКП(б) радянським урядом був проголошений початок нової економічної політики.