Обертання іноземних облігацій, єврооблігацій на світовому ринку цінних паперів. Поняття єврооблігації як боргового цінного паперу на пред’явника, випущеного позичальником для отримання довгострокової позики на євроринку. Роль формування вторинного ринку.
Аннотация к работе
Кафедра міжнародної економіки Контрольна робота з дисципліни: Кон’юнктура світових товарних і фінансових ринків Види єврооблігацій Види єврооблігацій На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. До основних особливостей цього фінансового інструменту можна віднести те, що: єврооблігації розміщуються, як правило, одночасно на фінансових ринках кількох країн; єврооблігації купуються інвесторами різних країн на базі котирування їх національних бірж; емісія єврооблігацій меншою мірою підпадає під державне регулювання, не підпорядковується національним правилам проведення операцій з цінними паперами тієї країни, валюта якої є валютою позики; валюта єврооблігації не обов’язково має бути національною грошовою одиницею ні для емітента, ні для інвестора; єврооблігації, як правило, являють собою цінний папір на пред’явника (bearer bonds) з фіксованою відсотковою ставкою; гарантійне розміщення єврооблігацій здійснюється емісійним синдикатом; випуск та обіг єврооблігацій відбуваються згідно з правилами та стандартами, що встановилися на ринку; утримувачам єврооблігацій дохід сплачується у повному обсязі, без податку на відсотковий дохід (withholding tax [1]), що стягується в країні емітента. Проривом у формуванні вторинного ринку було створення американським банком Morgan Guaranty системи Euroclear у Брюсселі в 1968 р. Сутність її полягала у створенні системи депозитаріїв у різних країнах світу для зберігання цінних паперів, а власникам цінних паперів видавалися свідоцтва про вклад та володіння цінними паперами.