Види роду Platanus L. в Правобережному Лісостепу України, їх інтродукція та перспективи використання в культурі - Автореферат

Першочергового значення набуває послаблення негативного антропогенного впливу, поліпшення якості і загального стану зелених насаджень усіх категорій за рахунок деревних інтродуцентів, які найбільшою мірою відповідають сучасним вимогам за можливістю зростання у складних умовах урбогенного і техногенного середовища. До таких рослин поправу можуть бути віднесені види роду Platanus L. Рід Platanus L. налічує 11 листопадних та вічнозелених видів поширених в Середземноморї, Північній Америці, Середній та Малій Азії, а також у Південно-Західній та Центральній Європі. Дисертаційна робота виконувалась в рамках науково-дослідних тем Дендрологічного парку “Софіївка” НАН України (1999-2003) “Збереження і збагачення різноманіття рослин в паркових ценозах Правобережного Лісостепу України” - № держреєстрації 0199U003053. вивчити сезонний ритм росту, особливості цвітіння та плодоношення, визначити зимостійкість, морозостійкість та посухостійкість видів роду Platanus L., їх відношення до ґрунтів, вологи, світла та біотичних факторів в умовах Правобережного Лісостепу України;У Старому світі, в природних умовах, нині зростає лише два види платана - Platanus orientalis та Platanus kerrii. Тахтаджяном (1974), природні ареали видів роду Platanus L. знаходяться в межах Голарктичного флористичного царства і лише один вид Platanus kerrii в Індокитайській області Палеотропічного царства. Аналізуючи сучасне географічне поширення роду Platanus L., слід зауважити, що не всі види цього роду в однаковій мірі використовуються в культурі. На сьогодні на території Криму, Українського Полісся та Лісостепу України зростають понад вікові дерева Platanus orientalis, P. occidentalis, P. acerifolia, які є живими свідченнями можливості ширшого використання цих видів у культурі в Україні. Ми вивчали результати інтродукції роду Platanus L. у Правобережному Лісостепу України та видовий склад роду Platanus L. в Україні, Польщі, Німеччині з метою визначення потенційних регіонів для добору рослин платанів придатних для розширення їх культури в Правобережному Лісостепу України.У дисертації зясовано актуальні теоретичні і практичні питання біології розвитку інтродукованих в Правобережному Лісостепу України видів роду Platanus L., які є дуже цінними, декоративними, стійкими проти засухи та атмосферного забруднення рослинами, узагальнено досвід їх інтродукції та встановлено, що на родючих ґрунтах за умови достатнього освітлення і зволоження вони швидко ростуть, відносно мало ушкоджуються шкідниками та хворобами і придатні для створення довговічних насаджень. Аналіз палеоботанічних даних про поширення видів роду Platanus L. від часу його зародження в рослинному світі й до наших днів свідчить, що найбільшого розвитку рід досяг у неогені, а нинішній його ареал є рештками колишнього великого ареалу. Аналіз географічного поширення роду Platanus L. свідчить, про велику екологічну пластичність P. orientalis L., P. occidentalis L. та P. acerifolia Willd. Вегетаційний період видів Platanus L., інтродукованих у Правобережному Лісостепу України, триває при сумі ефективних температур вище 5ЄС 2369±69,7-2389,1±73,3 - 206-209 днів, а період спокою - 159-156 днів. Встановлено, що інтродуковані у Правобережному Лісостепу види Platanus L. достатньо посухостійкі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації зясовано актуальні теоретичні і практичні питання біології розвитку інтродукованих в Правобережному Лісостепу України видів роду Platanus L., які є дуже цінними, декоративними, стійкими проти засухи та атмосферного забруднення рослинами, узагальнено досвід їх інтродукції та встановлено, що на родючих ґрунтах за умови достатнього освітлення і зволоження вони швидко ростуть, відносно мало ушкоджуються шкідниками та хворобами і придатні для створення довговічних насаджень.

2. Аналіз палеоботанічних даних про поширення видів роду Platanus L. від часу його зародження в рослинному світі й до наших днів свідчить, що найбільшого розвитку рід досяг у неогені, а нинішній його ареал є рештками колишнього великого ареалу. Серед викопних видів платанів є прототипи сучасних видів. У Старому світі в природних умовах зараз зростають лише два види: P. orientalis L. та P. kerrii Gagnep. На частині території сучасної україни вявлено залишки викопних платанів.

3. Аналіз географічного поширення роду Platanus L. свідчить, про велику екологічну пластичність P. orientalis L., P. occidentalis L. та P. acerifolia Willd. Найбільшою екологічною пластичністю відзначається P. acerifolia Willd.

4. Вегетаційний період видів Platanus L., інтродукованих у Правобережному Лісостепу України, триває при сумі ефективних температур вище 5ЄС 2369±69,7-2389,1±73,3 - 206-209 днів, а період спокою - 159-156 днів. Ритміка вегетації відповідає кліматичному ритму Правобережного Лісостепу України і є показником пристосованості до умов даного регіону.

5. В умовах України репродуктивна зрілість інтродукованих видів Platanus L. настає у 10-20-річному віці. Всі досліджені нами види плодоносять щорічно. Дозрівання плодів триває до середини листопада. Одне доросле дерево з балом плодоношення 2-3 має 600-700 суплідь, що забезпечує вихід 4-5 кг повнозернистого насіння.

6. Встановлено, що інтродуковані види платана відносно морозостійкі, оскільки окремі дерева витримували зниження температури до -30ЄС. Найбільшої шкоди деревам платанів наносять пізньовесняні заморозки.

7. Встановлено, що інтродуковані у Правобережному Лісостепу види Platanus L. достатньо посухостійкі. Екологічний ареал роду Platanus L. по відношенню до ґрунтів окреслюється такими параметрами: свіжі, вологі та сирі відносно багаті ґрунти, іноді відносно бідні свіжі, вологі та сирі ґрунти. Щодо відношення до вологості ґрунту платани - мезофіли. Потребують РН ґрунту в межах 6,5-8,0. Експериментальним шляхом доведено високу стійкість платанів проти атмосферних забруднень.

8. Доведено можливість розмноження платанів в умовах культури як насіннєвим, так і вегетативним шляхом. Експериментально підтверджено, що швидкість проростання насіння залежить від температури субстрату. При вирощуванні сіянців обовязковою умовою є підтримання відносно високої вологості ґрунту шляхом щоденних поливів.

9. Виявлено залежність позитивних результатів живцювання платанів від розмірів живців та строків їх заготівлі. Вегетативне розмноження платанів дає змогу отримати чистий посадковий матеріал у більш стислі строки порівняно з насіннєвим.

10. За проведеною оцінкою успішності інтродукції усі досліджувані види платанів віднесено до групи перспективних, проте найперспективніший з них P. acerifolia Willd.

11. Культивовані в Правобережному Лісостепу України види Platanus L. придатні для створення алей, композиційних груп та солітерних посадок. Велике значення для успішного впровадження у насадження має вибір експозиційного місця з відповідним мікрокліматом.

Практичні рекомендації

1. Перед посівом насіння платанів необхідно ретельно очищати від покривних волосків. Найкраще очищається насіння під час механічного змішування з вологим піском. Замочування насіння у проточній воді прискорює його проростання. Висівати насіння у ґрунт слід на глибину не більше 0,5 см. До початку утворення першого справжнього листка необхідно підтримувати відносно високу вологість ґрунту.

2. При вегетативному розмноженні доцільніше використовувати живці з порослевих пагонів діаметром 1,0-1,5 см, довжиною - до 35 см. Заглиблення живців у субстрат для укорінення проводиться на глибину 15-20 см так, щоб над поверхнею ґрунту залишилося дві бруньки. Хоча найкраще укорінюються живці, заготовлені у грудні, краще для укорінення застосовувати живці, заготовленні у березні, які мають теж високу регенераційну здатність, бо в даному випадку не виникає питання про тривале зберігання живців та менше шкоди наноситься маточним рослинам.

3. Садити платани на постійне місце можна 3-4-річними сіянцями і саджанцями, краще 4-річними саджанцями в пізньоосінні строки. Обовязковим є інтенсивний полив після висаджування. Завдяки високій регенеративній здатності платанів при посадці можна застосовувати заглиблення, що сприяє кращому розвитку кореневої системи.

4. Саджанці платанів придатні для пересадки у 14-15-річному віці. Пересаджування у такому віці проводиться з грудою землі зі створенням відповідних опор для зменшення парусності рослин до моменту закріплення у ґрунті.

5. Для подальшої інтродукційної роботи та перспектив використання в регіоні пропонується асортимент декоративних форм видів платанів, поширений у країнах Західної Європи.

6. Слід ретельно охороняти понадвікові дерева платанів, що зростають на території України.

1. Грабовий В.М. Екзоти роду Platanus L. в насадженнях дендропарку „Софіївка” і міста Умань // Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду. - Ялта, 1999. - Вип. 79. - С. 41-44.

2. Грабовий В.М. Перспективи використання видів роду Platanus L. в зеленому будівництві // Інтродукція рослин, 2000. - № 1. - С. 72-75.

3. Грабовий В.М. Інтродукція видів роду платан (Platanus L.) у парках і ботанічних закладах України // Інтродукція рослин, 2000. - № 2. - С. 97-100.

4. Грабовий В.М. Схожість і динаміка проростання насіння платанів західного та кленолистого // Інтродукція рослин, 2002. - № 1. - С.89-93.

5. Грабовий В.М. Особливості розвитку змішаних бруньок, цвітіння та плодоношення платана кленолистого (Platanus acerifolia Wiild.) в умовах дендропарку „Софіївка” НАН України // Збірник наукових праць УСГА. - Умань: УСГА, 1999. - С.517-519.

6. Грабовий В.М. Найстаріші дерева платана на Україні // Arboretum Bolestraszyce, 2001. - Zeszyt 8. - S. 71.

7. Грабовий В.М. Розмноження платана кленолистого здеревянілими живцями // Матер.ІІ Міжнарод. конф. Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. - Умань, 2002. - С. 72-74.

8. Грабовий В.М. Стійкість видів Platanus L. проти атмосферних забруднень // Матер.ІІІ Міжнарод. конф. Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. - Біла Церква, 2003. - С. 89-92.

Размещено на .ru