Дослідження сучасного географічного поширення, еколого-ценотичних, біологічних та созологічних особливостей видів роду Fritillaria L. флори України. Картосхеми географічного поширення видів в Україні. Причини скорочення чисельності популяцій даних видів.
Аннотация к работе
До таких видів належать і представники роду Fritillaria L. Інтенсивне виривання їх на букети, а також зменшення площ заплавних лісових, чагарникових та лучних природних угруповань, внаслідок знищення екотопів чи їх докорінної трансформації, призводить до фрагментації та поступового зникнення популяцій цих видів в Україні. Мета роботи - встановити географічне поширення видів роду Fritillaria в Україні, дослідити їх еколого-ценотичні особливості, структуру популяцій та розробити наукові основи охорони. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання: · зясувати особливості сучасного географічного поширення видів роду Fritillaria в Україні; Результати дослідження сучасного стану ценопопуляцій видів роду Fritillaria в Україні можуть бути основою для моніторингу за їх станом, матеріали досліджень можуть бути використані в наступних виданнях Червоної книги України, довідниках по рідкісним рослинам та хорологічних атласах.Підсумовуючи огляд історії вивчення видів роду Fritillaria флори України, зауважимо, що поширення видів роду у різних регіонах України, їх еколого-ценотична приуроченість вивчені фрагментарно, відомості про них є неповними і нерідко застарілими, отже потребують доповнення і уточнення. Досі не існує систематизованого переліку місцезростань видів роду Fritillaria в Україні, який би дав змогу обєктивно оцінити реальну картину поширення видів, умов їх місцезростань та стан популяцій в різних частинах ареалів в Україні. В звязку з цим необхідно провести комплексне вивчення хорології, еколого-ценотичних особливостей місцезростань, сучасного стану популяцій та заходів охорони in situ та ex situ видів роду Fritillaria в Україні. Зі 100 видів, поширених у північній півкулі, у флорі Європи налічується 24 види, з них чотири у флорі України. Його ареал охоплює територію в широтному напрямі від Англії до Росії, в меридіональному - від півдня Скандинавського півострова, де вид є здичавілим, до Альп, середньої частини Балканського півострову і України (Holmann, 1972; Rix, 1980 та ін.).Проведено комплексне вивчення видів роду Fritillaria природної флори України, уточнено сучасні місцезнаходження популяцій, здійснено фітоценотичний аналіз місцезростань видів роду, зясовано стан їхніх популяцій, розроблено рекомендації щодо охорони видів в Україні. Аналіз географічного поширення видів роду Fritillaria флори України дозволив встановити західну межу ареалу F. meleagroides, північно-східну межу ареалу F. Встановлено, що ареали видів роду Fritillaria зазнають інсуляризації, внаслідок чого стрічкові популяції F. meleagris та F. meleagroides трансформуються в локальні і значно зменшується кількість локальних популяцій F. ruthenica та F. montana. Аналіз еколого-фітоценотичних умов місцезростань видів роду Fritillaria флори України показав, що F. meleagris приурочений переважно до заплавних справжніх луків, однак може зустрічатися і в заплавних вільхових та дубово-вязових лісах; F. meleagroides - до засолених луків; F. montana - до дубових лісів; F. ruthenica - до екотонів, освітлених узлісь широколистяних лісів. Аналіз вікової структури популяцій видів роду Fritillaria флори України дозволив встановити її якісні особливості в залежності від ступеня порушеності місцезростань.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Проведено комплексне вивчення видів роду Fritillaria природної флори України, уточнено сучасні місцезнаходження популяцій, здійснено фітоценотичний аналіз місцезростань видів роду, зясовано стан їхніх популяцій, розроблено рекомендації щодо охорони видів в Україні.
1. Аналіз географічного поширення видів роду Fritillaria флори України дозволив встановити західну межу ареалу F. meleagroides, північно-східну межу ареалу F. Montana та західну межу ареалу F. ruthenica.
2. Встановлено, що ареали видів роду Fritillaria зазнають інсуляризації, внаслідок чого стрічкові популяції F. meleagris та F. meleagroides трансформуються в локальні і значно зменшується кількість локальних популяцій F. ruthenica та F. montana.
3. Аналіз еколого-фітоценотичних умов місцезростань видів роду Fritillaria флори України показав, що F. meleagris приурочений переважно до заплавних справжніх луків, однак може зустрічатися і в заплавних вільхових та дубово-вязових лісах; F. meleagroides - до засолених луків; F. montana - до дубових лісів; F. ruthenica - до екотонів, освітлених узлісь широколистяних лісів. Види роду Fritillaria виступають конфекторами весняних синузій в антропогенно непорушених або малопорушених місцезростаннях. В процесі антропогенних змін вони втрачають позиції конфекторів і займають позиції компонентів угруповань.
4. Аналіз вікової структури популяцій видів роду Fritillaria флори України дозволив встановити її якісні особливості в залежності від ступеня порушеності місцезростань. В антропогенно непорушених та мало порушених місцезростаннях переважають гомеостатичні популяції. Антропогенний вплив призводить до формування регресивних популяцій з правосторонніми спектрами онтогенетичних станів та повної деградації популяцій.
5. Аналіз просторової структури популяцій показав, що в антропогенно непорушених місцезростаннях переважає компактно-дифузне розміщення особин в популяціях, при інтенсивному впливі антропогенних факторів - лише компактне або дифузне.
6. Встановлено, що спосіб тривалого самопідтримання популяцій досліджуваних видів - комбінований, з переважанням насінного або вегетативного розмноження залежно від еколого-фітоценотичної приуроченості. В природних умовах рослини переважно розмножуються вегетативним шляхом, а насіння швидко втрачає схожість, отже банк насіння у ґрунті практично не формується.
7. Види роду Fritillaria охороняються на територіях 25 природно-заповідних обєктів України. З метою поліпшення охорони видів роду Fritillaria in situ нами виділені перспективні території для створення ботанічних заказників: 10 - для F. meleagris, 6 - для F. meleagroides, 7 - для F. montana та 8 - для F. ruthenica.
8. У Національному дендропарку “Софіївка” зібрано колекцію представників роду Fritillaria, яка нараховує 12 видів та 3 сорти. Встановлено, що досліджені види добре адаптувалися до умов культури в Україні, цвітуть, плодоносять, не втрачають декоративності, а в процесі адаптації навіть поліпшують її. Всі види можуть вирощуватись в культурі без додаткових методів їх підтримки і є перспективними для використання в озелененні.
Список литературы
1. Накопюк (Діденко) І.П. Хорологічний та систематичний огляд видів роду Fritillaria L. як перспективних інтродуцентів в Національному дендрологічному парку „Софіївка” НАНУ // Біологічний вісник. - Т. 3. - 2004. - С. 47-48.
2. Перегрим М.М., Накопюк (Діденко)І.П. Fritillaria ruthenica Wikstr. на Донецькому кряжі // Інтродукція рослин. - 2005. - №1. - С. 3-10.
3. Діденко І.П. Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. fil. в Україні // Біологічний вісник, 2006. - Т. 10. - №1. - С. 35-38.
4. Мельник В.И., Диденко И.П., Шевченко Д.Ю., Свистун О.В. Новые данные о распостранении Fritillaria meleagris (Liliaceae) в Украине // Бот. журн, 2006. - Т. 91. - №11. - С. 1753-1756.
5. Діденко І.П., Стецюк Н.О. Сучасний стан та структура ценопопуляцій видів роду Fritillaria L. у деяких місцезнаходженнях Полтавської області // Інтродукція рослин, 2007. - №2. - С. 34-37.
6. Накопюк (Діденко) І.П. Нове місцезнаходження Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. fil. в околицях с.м.т. Катеринопіль Черкаської області // “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. Матеріали II Міжнар. наук. конф. молодих дослідників. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - С. 64-65.
7. Діденко І.П. Рід Fritillaria L. у природі і культурі в Україні // Автохтонні та інтродуковані рослини України. - НДП “Софіївка”. - НДІНАН України, 2005. - Вип.1. - С. 385-395.
8. Діденко І.П. Інтродукція видів роду Fritillaria L. в ботанічних садах та їх охорона ex situ // “Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища”. Матеріали Міжнар. наук. конф. - Дніпропетровськ: Вид-во „Проспект”, 2005. - С. 200-201.
9. Діденко І.П. Поширення та стан популяцій Fritillaria ruthenica Wikstr. в Правобережному Степу України // “Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття”. Матеріали конф. молодих учених-ботаніків. - К.: Фітосоціоцентр, 2005. - С. 49-50.
10. Діденко І.П. Географічне поширення Fritillaria montana Hoppe. в Україні // Матеріали XII зїзду Українського ботанічного товариства - Одеса, 2006. - С. 389.
11. Шевченко Д.Ю., Накопюк (Діденко) І.П. Поширення та стан популяцій Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. fil. в Кремінських лісах Луганської області // “Теоретичні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. Матеріали Міжн. наук. конф. - К.: Фітосоціоцентр, 2005. - С. 53-55.
12. Діденко І.П. Популяційна структура Fritillaria meleagris L. у Правобережному Придніпровї // Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми. Матеріали міжн. наук. конф. - Кременець-Тернопіль: Вид-во “Підручники і посібники, 2007. - С. 119-122.