Дослідження видів підкупу залежно від ступеня активності суб’єкта у корупційному правопорушенні, специфіки його повноважень, прав, ступеня очевидності підкупу для осіб, які не є зацікавлені в його вчиненні, ролі держави у регулюванні суспільних відносин.
Аннотация к работе
Загалом підкуп, як кримінально каране діяння, з обєктивного боку може виражатися в таких альтернативних формах: 1) прийняття спеціальним субєктом кримінальної відповідальності за підкуп пропозиції неправомірної вигоди для себе або для третьої особи; 4) пропозиція спеціальному субєкту кримінальної відповідальності за підкуп надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду; 5) обіцянка спеціальному субєкту кримінальної відповідальності за підкуп надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду; Водночас наведені діяння можна вважати підкупом лише за умови, якщо спеціальний субєкт, в інтересах того хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду або в інтересах третьої особи, вчинить будь-яку дію чи утримається від її вчинення, з використанням наданої йому (їй) влади чи службового становища чи повноважень або ж становища, яке особа займає на підприємстві, в установі чи організації або ж вчинить чи не вчинить будь-яку дію, повязану з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права. Отже, «замикається» відповідна ланка корупційних відносин («пропозиція неправомірної вигоди - прийняття пропозиції неправомірної вигоди»; «обіцянка неправомірної вигоди - прийняття обіцянки неправомірної вигоди»; «прохання надати неправомірну вигоду - надання неправомірної вигоди»; «вимагання надати неправомірну вигоду - надання неправомірної вигоди»; «надання неправомірної вигоди - одержання неправомірної вигоди»).Попри свою кримінально-правову природу, підкуп характеризується складністю форм, розмаїттям видів, що, зокрема, залежить від: ступеня активності субєкта у корупційному правопорушенні; наявності/відсутності безпосереднього контакту між взаємодіючими сторонами корупційних відносин; ступеня очевидності для осіб, які не є учасниками підкупу; ролі держави в урегулюванні суспільних відносин, де вчинено підкуп; специфіки повноважень, прав і обовязків субєктів, за підкуп яких згідно з чинним законодавством України встановлена кримінальна відповідальність; видів управлінської чи господарської діяльності тощо.
Вывод
Попри свою кримінально-правову природу, підкуп характеризується складністю форм, розмаїттям видів, що, зокрема, залежить від: ступеня активності субєкта у корупційному правопорушенні; наявності/відсутності безпосереднього контакту між взаємодіючими сторонами корупційних відносин; ступеня очевидності для осіб, які не є учасниками підкупу; ролі держави в урегулюванні суспільних відносин, де вчинено підкуп; специфіки повноважень, прав і обовязків субєктів, за підкуп яких згідно з чинним законодавством України встановлена кримінальна відповідальність; видів управлінської чи господарської діяльності тощо.
Зокрема, активний підкуп можна розглядати як специфічну форму психологічного впливу (підкуп-примус, підкуп-прохання, підкуп-навіювання (переконання)).
Одержані результати не лише розвивають наукові знання про особливості підкупу як кримінально-караного корупційного правопорушення, але й можуть бути використані як теоретичне підґрунтя для розробки системних заходів запобігання корупції в Україні.
Список литературы
1. Природа і причини виникнення української корупції [Електронний ресурс]. - Режим доступу:. иа/]
2. Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» / М. І. Хавронюк. - К.: Атіка, 2011. - 424 с.
3. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 49. - Ст. 2056.
4. Якимова С. В. Підкуп за кримінальним законодавством України / С. В. Якимова, Ю. А. Коміссарчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2014. - Вип. 4. - С. 230-240.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., доповн. та СД) / уклад. і головний ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009.-1736 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.twirpx.eom/file/137222/.
6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у звязку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України: Закон України від 13 травня 2014 р. // Голос України від 3 червня 2014 р. - № 105.
7. Бехтерев В. М. Внушение и его роль в общественной жизни / В. М. Бехтерев. - СПБ.: Питер, 2001. - 256 с.
8. Сидоренко Е. В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию / Е. В. Сидоренко // Психологические проблемы самореализации личности. - СПБ.: СПБГУ, 1997. - С. 123-142.
9. Кримінальне право України: особлива частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / М. І. Бажанов, В. Я. Тацій, В. В. Сташис, І. О. Зінченко та ін.; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2002. - 496 с.
10. Конвенція Організації Обєднаних Націй проти корупції // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 49. - Ст. 2048.
11. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 173) // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 47-48. - Ст. 2028.
12. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення на території України за 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:. gov.ua/ua/stat.html