Сутність і мотиви інтеграції підприємств. Класифікація об’єднань та особливості функціонування і організаційна структура картельних, договірних та статутних об’єднань. Правові аспекти створення, функціонування і ліквідації господарських об’єднань.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Сутність і мотиви інтеграції підприємств Розділ 2. Класифікація об’єднань підприємств, їх особливості функціонування і організаційної структури 2.1 Загальна класифікація об’єднань підприємств 2.2 Об’єднання картельного типу 2.3 Договірні об’єднання 2.4 Статутні об’єднання Розділ 3. Правові аспекти створення, функціонування і ліквідації господарських об’єднань Висновки Список використаної літератури ВСТУП З розвитком ринкових відносин в Україні розвиваються і форми підприємницької діяльності. Для того щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції та реалізовувати значні фінансово-промислові проекти підприємствам уже недостатньо функціонування в рамках окремих розрізнених господарських товариств, і тому вони прагнуть об’єднуватись у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом. Необхідність створення в нашій країні об’єднань була визнана ще наприкінці 60-х років. Пізніше були прийняті перші спроби створення виробничих і науково-виробничих об’єднань. Велику роль зіграло надане колективам структурних підрозділів підприємств право приймати рішення про їх перетворення в самостійні акціонерні товариства. Кількість діючих аеропортів знизилася з 1302 в 1991 р. до 875 в 1995 р. Спроби виділення і перетворення в самостійні підприємства наукових і дослідно-конструкторських підрозділів провідних науково-виробничих комплексів привели їх до руйнування високотехнологічних галузей промисловості, що значно ускладнило умови функціонування наукоємких виробництв. Такі об’єднання, включаючи в себе промислові підприємства, наукові інститути, торгові фірми, банки, страхові компанії і інші фінансові структури, є своєрідним каркасом економіки провідних індустріальних країн і світового господарства в цілому, основою сучасного промислового виробництва. В розвинутих країнах такі структури займають головні позиції в більшості галузей економіки. Найбільшими з південнокорейських фінансово промислових груп є такі всесвітньо відомі фірми, як “Самсунг”, “Деу”, “Хенує”, “LG”. Традиційно виробництво високотехнологічної продукції в СРСР було сконцентровано на крупних НВО інтегруючих життєвий цикл виробу від конструкторської розробки до його обслуговування у покупця. Більш успішно це може бути зроблено не одним підприємством, а їх групою, яка має спільні інтереси. Інтеграція (лат. integer - цілий) - це: - об’єднання економічних суб’єктів, поглиблення їх взаємодії, розвиток зв’язків між ними; - рівень співпраці між частинами організації, який забезпечує досягнення стратегічних цілей з урахуванням вимог зовнішнього середовища [26, ст. Із наведених означень випливає, що економічна інтеграція відбувається як на рівні національних господарств країн, так і між підприємствами, фірмами й корпораціями. Економія від розширення діяльності досягається тоді, коли середні витрати на одиницю продукції зменшуються зі збільшенням обсягів виробництва продукції. Проте створення конгломератів також зумовлює економію завдяки усуненню дублювання функцій підрозділів, централізації бухгалтерського обліку, фінансового контролю, діловодства, а також унаслідок підвищення кваліфікації персоналу, спільного стратегічного управління компанією. 2. Об’єднання є юридичними особами і діють на підставі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Об’єднання виконує тільки ті функції і має тільки ті повноваження, які йому делегували підприємства-учасники. Способи об’єднання підприємств у трести: - повне злиття активів окремих підприємств з активами холдингової компанії, внаслідок чого підприємства стають її власністю; - придбання головною компанією тресту частини акціонерного капіталу підприємств.