Особливості розвитку мистецтва в Іспанії. Емоційність, несподівані ракурси та краса колориту картин Ель Ґреко. Дієґо Веласкес — вершина іспанського живопису. Неперевершений живописець Франсіско Гойя. Представник модерністських течій Сальвадор Далі.
Аннотация к работе
За своє життя Ель Ґреко написав багато картин, з-поміж яких багато чудових. Його мистецтво з точки зору незвичайних образотворчих форм не тільки вийшло за межі будь-якої національної школи, а й далеко випередило свій час. Наприкінці життя митець створив картину «Прялі», у якій змалював красу простих жінок-робітниць, а поряд з ними - придворних дам, які розглядають готову роботу. У «Менінах» дзеркало введено спеціально, щоб через нього вказати на простір, що існує перед картиною, де перебувають король і королева під яскраво-червоною драпіровкою; вони позують Веласкесу, тоді як Маргарита та її почет і не думають про художника, зайняті своїм повсякденним життям. «Меніни» - це картина про могутність мистецтва живопису, це найкращий доказ безмежних можливостей реалістичної станкової картини; це затвердження прав художника відкривати у буденному красу та поезію.