Філософські течії від часів пізньої античності до сьогодення: концептуалізм Абеляра П"єра; ортодоксальна схоластика Аквінського; емпіричні традиції Бекона; теорія соціальної дії Вебера; космізм Вернадського; позитивізм Конта; конфуціанство; державництво.
Аннотация к работе
Сформулював власне вчення - концептуалізм: універсалії не є самостійною реальністю, реально існують лише окремі речі; водночас універсалії стають реальністю у сфері розуму в якості понять, що є ні чим іншим, як результатом абстрагуючої діяльності розуму. Обґрунтував доктрину «природної філософії», електричний метод та описав різні види дослідного пізнання, сформулював індукцію як метод дослідження законів («форм») природних явищ з метою їх плідного використання в людській практиці, розробив детальну класифікацію наук. Пропагуючи науки, розмежовував сфери наукового знання і релігійної віри, але вважав, що релігія не повинна втручатися у справи науки. Всесвіт він розглядав як сукупність живої речовини, біосфери й людства, поява якого, на його думку, започатковує якісно новий етап розвитку Всесвіту, якому сприяє людський розум та результати його втілення в практичній діяльності. У формуванні світогляду, на його думку, задіяні всі аспекти людської діяльності, які виявляються в системі наших цінностей (наука, релігія, мистецтво, філософія, етика).