Виділення поліміктових пісковиків у кам"яновугільних та пермських нафтогазоносних відкладах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини за даними ядерно-фізичних досліджень - Автореферат
Стан вивченості використання ядерно-фізичних досліджень для виділення порід-колекторів поліміктового типу. Геолого-геофізична характеристика газоносних горизонтів нижнього карбону. Методика виходу поліміктових пісковиків за даними гамма-спектрометрії.
Аннотация к работе
Враховуючи вищенаведене, при вирішенні геолого-геофізичних задач, зокрема, при виділенні порід-колекторів поліміктового типу, оцінці їх ємнісно-фільтраційних властивостей та проведенні літолого-стратиграфічного розчленування геологічного розрізу, необхідно розробити нові більш інформативні методики, які дадуть змогу вирішити поставлені задачі та підвищити ефективність пошуково-розвідувальних робіт. В даній роботі на основі даних про розподіл природних радіоактивних елементів (ПРЕ) урану (радію) (U (Ra)), торію (Th) та калію (K40) у камяновугільних та пермських відкладах ДДЗ розроблено методики, за допомогою яких можна достовірно провести літолого-стратиграфічне розчленування геологічного розрізу, а також оцінити природу підвищеної гамма-активності порід-колекторів. Проведені ядерно-фізичні дослідження порід-колекторів поліміктового типу камяновугільних і пермських відкладів дозволяють більш обґрунтовано планувати пошукові роботи на нафту і газ у центральній частині ДДЗ. Особисто здобувачем до наукових праць, які опубліковані у співавторстві, виконано лабораторні дослідження кернового матеріалу, відібраного із камяновугільних і пермських відкладів центральної частини ДДЗ; зроблено математичне моделювання по розподілу природних радіоактивних елементів; побудовано петрофізичні моделі для порід-колекторів поліміктового типу; розроблено методику виділення порід-колекторів поліміктового типу за даними гамма-спектрометричних досліджень; на базі розробленої методики виділено пісковики поліміктового типу та проведено літологічне розчленування розрізу на Розпашнівській та Софіївській площах. Вивчаючи стан використання ядерно-фізичних досліджень для виділення порід-колекторів поліміктового типу, встановлено, що гамма-спектрометричні дослідження розрізів свердловин можуть бути успішно використані для вирішення цілої низки геологічних задач: літолого-фаціального розчленування розрізу, стратиграфічного розчленування розрізу, кореляції розрізів за вмістом природних радіоактивних елементів, кількісної оцінки глинистості колекторів, виділення границь незгідності залягання візейських та турнейських відкладів, виділення зон вторинної доломітизації, виділення бітумінозних порід, збагачених ураном, виявлення фосфоритових горизонтів та виділення порід-колекторів поліміктового типу.В результаті експериментальних досліджень та теоретичних обґрунтувань розроблено новий методичний підхід до дослідження камяновугільних і пермських відкладів нафтогазових родовищ центральної частини ДДЗ із використанням ядерно-фізичних методів. Вивчено та встановлено закономірності розподілу природних радіоактивних ізотопів урану, торію та калію в камяновугільних і пермських відкладах родовищ центральної частини ДДЗ, виявлено їх взаємозвязки із глинистістю. Вперше вивчено та обґрунтовано можливості гамма-спектрометричного методу з метою виділення порід-колекторів поліміктового типу в центральній частині ДДЗ. Вивчено літологічний склад камяновугільних і пермських відкладів нафтогазових родовищ центральної частини ДДЗ за даними петрографічних, ядерно-фізичних та геофізичних досліджень. Досліджено природу радіоактивності гірських порід в геологічних розрізах камяновугільних і пермських відкладах центральної частини ДДЗ та розроблено методику виділення колекторів поліміктового типу за даними гамма-спектрометрії.
Вывод
В результаті експериментальних досліджень та теоретичних обґрунтувань розроблено новий методичний підхід до дослідження камяновугільних і пермських відкладів нафтогазових родовищ центральної частини ДДЗ із використанням ядерно-фізичних методів.
Вивчено та встановлено закономірності розподілу природних радіоактивних ізотопів урану, торію та калію в камяновугільних і пермських відкладах родовищ центральної частини ДДЗ, виявлено їх взаємозвязки із глинистістю. Наведено приклади літологічного розчленування даних відкладів, виділення пластів-колекторів, оцінка їх ємнісно-фільтраційних характеристик використовуючи результати гамм-спектрометричних досліджень.
Вперше вивчено та обґрунтовано можливості гамма-спектрометричного методу з метою виділення порід-колекторів поліміктового типу в центральній частині ДДЗ.
При цьому отримані такі основні результати: 1. Вивчено літологічний склад камяновугільних і пермських відкладів нафтогазових родовищ центральної частини ДДЗ за даними петрографічних, ядерно-фізичних та геофізичних досліджень. Виявлено, що поряд із вмістом глинистого матеріалу в породах є присутні у значній кількості мінерали із груп польових шпатів та слюд, які містять в собі радіоактивні ізотопи урану (радію), торію та калію. Така літологічна особливість порід нафтогазових родовищ центральної частини ДДЗ утруднює інтерпретацію даних електричних та радіоактивних методів.
2. Наявність в скелеті породи польових шпатів та слюд зумовлює підвищену радіоактивність пісковиків візейських та турнейських відкладів і знижує інформативність геофізичних (радіоактивних, акустичних і електричних) методів.
3. Вплив поліміктового складу порід-колекторів на результати електричних методів зумовлений процесом пелітизації, який відбувається в скелеті породи.
4. Досліджено природу радіоактивності гірських порід в геологічних розрізах камяновугільних і пермських відкладах центральної частини ДДЗ та розроблено методику виділення колекторів поліміктового типу за даними гамма-спектрометрії.
5. Вперше розроблено концептуально новий підхід щодо визначення часу життя теплових нейтронів за даними гамма-спектрометрії.
6. Розроблена методика визначення ємнісних параметрів порід-колекторів поліміктового типу нафтогазових родовищ центральної частини Дніпровсько-Донецької западини, за даними ядерно-фізичних досліджень.
По темі дисертації опубліковані такі роботи
1. Федорів В. В. Визначення глинистості поліміктових пісковиків Розпашновського родовища за даними радіоактивних методів //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Збірник Наукових Праць ІФДТУНГ - Івано-Франківськ. - 1998. - №35. - Том 1. - С. 25 - 29.
2. Федоришин Д. Д., Федорів В. В. Вплив технічних умов вимірювання на покази свердловинного спектрометра //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Збірник Наукових Праць ІФДТУНГ - Івано-Франківськ. - 1996. - №33. - С. 27 - 33.
3. Старостін В. А., Федорів В. В., Старостін А. В. Використання методу гамма-спектрометрії при врахуванні впливу поліміктового складу скелету породи на нейтронні властивості покладів //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Збірник Наукових Праць ІФДТУНГ - Івано-Франківськ. - 1997. - №34. - Том 1. - С. 33 - 39.
4. Старостін В. А., Федоришин Д. Д., Федорів В. В., Старостін А. В. Виділення стратиграфічної границі між візейськими та турнейськими ярусами за даними гамма-спектрометрії //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Збірник Наукових Праць ІФДТУНГ - Івано-Франківськ. - 1999. - №36. - Том 1. - С. 152 - 161.
5. Федоришин Д. Д., Старостін В. А., Федорів В. В. Виділення колекторів, які представлені поліміктовими пісковиками, за даними гамма-спектрометрії //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Збірник Наукових Праць ІФДТУНГ - Івано-Франківськ. - 1997. - №34. - Том 6. - С. 324 - 329.
6. Старостін В. А., Федорів В. В., Старостін А. В. Методика комплексної інтерпретації імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу та гамма-спектрометричного каротажу. Українська Нафтогазова Академія. Матеріали 5ої Міжнародної конференції “Нафта-Газ України-98”. Том 1, м. Полтава, 15-17 вересня 1998. С. 409-410.
7. Старостін В. А., Федорів В. В., Старостін А. В. Можливості застосування ІННК при визначені поточних значень коефіцієнта нафтогазонасиченя в відкладах поліміктового типу ДДЗ. ІФДТУНГ. Тези доп. н. -т. конференції проф. -викладацького складу ун-ту. Івано-Франківськ, 1998, С. 139.