Виборчий процес - Курсовая работа

Виборчий процес ВСТУП виборчий голосування депутат З часу проголошення незалежності України кардинальних змін зазнала не тільки національна правова система, а й основні інститути державної влади. Виборчий процес - надзвичайно складне і динамічне явище соціуму, яке має тривалі наслідки і прямий вплив на діяльність не лише інститутів політичної системи (особливо парламенту), але й на інші її складові, надто - політичну культуру. Згадаймо, саме парламентські кризи були перманентними протягом останнього десятиліття в Україні. Отже, перед транзитними суспільствами вибір типу виборчої системи є складною дилемою - повноцінне представництво чи структурований парламент. Метою даної курсової роботи є дослідження конституційно-правових засад виборчого процесу в Україні на прикладі виборів у Верховну Раду України. Для досягнення мети, проаналізовані будуть поняття виборчого процесу; суб’єкти виборчого процесу; учасники виборчого процесу; етапи виборчого процесу; особливості складання, уточнення списків виборців; утворення виборчих округів, дільниць та комісій; висування та реєстрація кандидатів у депутати; проведення передвиборної агітації; голосування, підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; припинення діяльності виборчих комісій. Науково-теоретичну основу проведеного дослідження складають діючі нормативно-правові акти, які регулюють порядок проведення виборів в Україні, а також роботи таких вчених, як В. Авер`янов, О. Барабаш, Ф. Веніславський, В. Кафарський, О. Константий, В. Кравченко, В. Лазніков, Н. Нижник, Н. Плахотнюк, В. Погорілко, В. Ріяка, О. Скакун, О. Томкіна, Ю. Фрицький, С. Чиркулій, В. Шаповал та інші. За допомогою виборів здійснюється механізм узгодження інтересів різних соціальних груп та політичних сил, без якого сьогодні не можливий консенсус інтересів управління багатонаціональної держави [10, C. Це є розширеним тлумаченням поняття виборчого процесу, а законотворці українського виборчого законодавства зупинилися на менш розширеному понятті виборчого процесу, і визначили його як здійснення субєктами, визначеними статтею 11 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом (мова йде про Закон України Про вибори народних депутатів України [2]). Таким чином, виборчий процес реалізується через проведення таких процедур: 1) складання списків виборців; 2) утворення одномандатних округів; 3) утворення виборчих комісій; 4) висування та реєстрація кандидатів у депутати, включених до списків партій або блоків, у багатомандатному окрузі та кандидатів у депутати в одномандатних округах; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування; 7) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів; 8) реєстрація обраних депутатів. Про початок і закінчення виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія України, про що закріплюється у відповідних постановах цієї комісії. Можна сказати, що держава через свої органи і через нормування, створює всі необхідні умови для забезпечення реалізації принципів виборчого процесу, до яких відносяться такі: 1) принцип законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес; 2) принцип політичного плюралізму або багатопартійності; 3) принцип гласності та відкритості виборчого процесу; 4) рівності прав партій або блоків; 5) рівність всіх кандидатів у депутати; 6) свобода передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації; 7) неупередженості до партій, кандидатів у депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та керівників підприємств, установ та організацій [20, C. Наприклад, Президент України в процесі підготовки виборів виступає гарантом законності їх проведення, а в процесі голосування виступає безпосереднім учасником виборчого процесу.