Виборча система ФРН (Федеративної Республіки Німеччини) як інституційна основа формування представницьких органів влади та механізм артикуляції інтересів громадян: федеральний та земельний вимір - Автореферат

Саме від виборчої системи залежить, наскільки дієвим буде звязок між державою і суспільством. Для України проблема вдосконалення виборчої системи є важливою, зважаючи на гостру необхідність адекватного представництва політичних інтересів суспільства, розбудови стабільної партійної системи та дієвого парламентського представництва. Особливої уваги заслуговують вплив політичних інтересів на вдосконалення норм виборчого права, оцінка сучасного стану виборчої системи, а також перспектив розвитку виборчої системи ФРН в контексті трансформації інститутів представницької демократії. Відповідно до поставленої мети в дисертації передбачено вирішити наступні наукові завдання: 1. сформулювати теоретико-методологічні засади політологічного аналізу виборчих систем та уточнити сутність поняття «виборча система»; Науковий аналіз виборчих процесів та виборчих систем передбачає застосування комплексу методів, що дозволяють всебічно дослідити проблему виборів.У Розділі 1 «Виборча система як політичний інститут: теоретико-методологічний аналіз», що складається з трьох підрозділів проаналізовано погляди науковців на тлумачення терміну «Виборча система», розглянуто погляди на методологічні аспекти дослідження виборчих систем та функції виборчих систем. У підрозділі 1.1 «Методологічні аспекти дослідження виборчих систем» автор наголошує, що проблеми виборів, виборчого процесу, виборчих систем традиційно належать до пріоритетних напрямків у зарубіжній і вітчизняній політичній науці. Оскільки виборчу систему можна розглядати як політичний, правовий інститут, то і політична наука, і юриспруденція виробили цілий спектр тлумачень поняття «виборча система», підкреслюючи його нормативно-регулятивний зміст чи суспільно-політичне значення інституту виборів. Наукові праці, присвячені виборам і виборчій системі ФРН, які використовувалися дисертантом, можна умовно розділити на три основні групи (з відповідними напрямками): 1) праці загального характеру, в яких розгляд виборчої системи ФРН є лише частиною дослідження або ж аналізується опосередковано; 2) конкретно-спрямовані дослідження присвячені суто виборчому процесу в ФРН; 3) наукові праці присвячені окремим аспектам функціонування виборчої системи, її наслідкам, взаємодії виборчої системи з іншими елементами політичної системи ФРН. Розглянуто групу досліджень, присвячених окремим аспектам функціонування виборчої системи, її наслідкам, взаємодії виборчої системи з іншими елементами політичної системи ФРН, серед яких можна виділити декілька найважливіших тематик таких праць: Питанням проведення виборів до законодавчих органів федеральних земель присвячені збірки праць авторів за редакцією К.Роя ,У.Сарцінеллі.Відповідно до поставленої мети, яка реалізується шляхом розкриття основних завдань дослідження, одержано наступні результати: - виборча система у сучасній державі, яка є складним інституціональним механізмом створює ті інституційні рамки, які визначають формування складу представницьких органів влади, артикуляцію інтересів громадян, конфігурацію партійної системи. З огляду на багатовимірність інституту виборів доцільним видається виокремлення наступних рівнів політологічного аналізу виборчої системи: як складової політичної системи з усією сукупністю факторів, які впливають на її становлення, функціонування і розвиток; як сукупності елементів, що забезпечують її функціонування; як сукупності соціальних та політичних наслідків, які отримує суспільство у разі застосування певної виборчої моделі. серед базових складових персоніфікованої пропорційної системи парламентських виборів в ФРН слід відмітити наступні елементи: поєднання мажоритарного елемента персоніфікації виборів з пропорційною системою розподілу голосів; земельний принцип формування партійних списків; наявність у виборця двох голосів для голосування; наявність виборчих барєрів, подолання яких дозволяє взяти участь політичній партії у розподілі депутатських мандатів; наявність додаткових мандатів. Аналіз функціонування виборчих систем на земельному рівні дозволив зафіксувати як інституційну повязаність федерального та земельного виборчого процесу на рівні виборчого права та діяльності федеративних структур (Федеральної ради), так і повязаність на рівні електоральної мотивації виборців та взаємодії політичних партій у електоральному процесі. з точки зору подальшого удосконалення функціонування виборчої системи в Україні на особливу увагу заслуговує політико-правове регулювання виборчої системи, зокрема механізм врахування регіональних преференцій (земельні списки), залучення елементів персоніфікації виборів, підвищення пропорційності результатів виборів, розведення у часі виборів загальнонаціонального та земельного рівня, що в цілому посилюють легітимізуючу функцію виборчої системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Відповідно до поставленої мети, яка реалізується шляхом розкриття основних завдань дослідження, одержано наступні результати: - виборча система у сучасній державі, яка є складним інституціональним механізмом створює ті інституційні рамки, які визначають формування складу представницьких органів влади, артикуляцію інтересів громадян, конфігурацію партійної системи.

З огляду на багатовимірність інституту виборів доцільним видається виокремлення наступних рівнів політологічного аналізу виборчої системи: як складової політичної системи з усією сукупністю факторів, які впливають на її становлення, функціонування і розвиток; як сукупності елементів, що забезпечують її функціонування; як сукупності соціальних та політичних наслідків, які отримує суспільство у разі застосування певної виборчої моделі.

- у ході аналізу основних напрямків досліджень виборчого процесу в ФРН встановлено, що високий рівень наукової розробки характерний для таких вузлових проблем: політико-правове регулювання виборів, парламентські виборчі кампанії, електоральна поведінка, участь партій у виборчому процесі. Водночас слабко вивченими залишаються різні аспекти взаємозвязку федеральних та земельних виборів, взаємодії виборчої системи та федеративних інститутів.

- історичні витоки запровадження загального виборчого права сягають імперських часів розвитку Німеччини. В своєму сучасному варіанті виборча система ФРН сформувалася в середині ХХ ст. Попри забезпечення стійкості базових принципів функціонування виборчої системи, німецьке виборче законодавство динамічно реагує на актуальні проблеми у цій сфері, зокрема прикладом цього є зміни після 1990 р. в контексті обєднання Німеччини.

- серед базових складових персоніфікованої пропорційної системи парламентських виборів в ФРН слід відмітити наступні елементи: поєднання мажоритарного елемента персоніфікації виборів з пропорційною системою розподілу голосів; земельний принцип формування партійних списків; наявність у виборця двох голосів для голосування; наявність виборчих барєрів, подолання яких дозволяє взяти участь політичній партії у розподілі депутатських мандатів; наявність додаткових мандатів.

- на основі аналізу практичного функціонування виборчої системи в контексті виборів до Бундестагу в 1990-2009 рр. встановлено спадковість і наступність західнонімецьких традицій електорального процесу та партійного розвитку, що сприяло стабілізації парламентських структур обєднаної Німеччини на федеральному й земельному рівнях. Хоча результати федеральних виборів 1990-2009 рр. зафіксували, що обєднання Німеччини дещо змінило структуру партійного представництва в бік його помірної плюралізації і ліворадикалізації (феномен ПДС/Ліві), а також регіоналізації партійної системи та електоральної підтримки за віссю «схід-захід».

Розгляд виборчої системи як інституціональної основи функціонування представницької демократії в ФРН в умовах парламентської форми правління та федералізму, дозволив зафіксувати вплив не тільки на формування представницьких органів державної влади, але й, опосередковано, на функціонування державно-владних структур. Непрямий вплив виборчої системи та результатів виборів прослідковується в формуванні і функціонуванні парламентсько-урядових коаліцій, у структурованості та стабільності фракцій Бундестагу, у взаємодії законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади, у забезпеченні політичної стабільності в цілому.

В основних параметрах соціально-демографічного, регіонального парламентського представництва та участі в електоральному процесі виборча система ФРН не створює формально-правових умов для диспропорцій, а лише відображає соціально-стратифікаційну систему німецького суспільства. Диспропорції в соціально-політичному представництві зумовлені специфічними факторами статево-вікової, конфесійної та соціально-професійної структури, розмірами територій федеральних земель, електоральної мотивації виборців тощо.

- виборчий процес на земельному рівні в 1990-2009 рр. у базових параметрах ідеологічних орієнтирів електорату, партійного представництва в органах державної влади, коаліційної стратегії, є подібний до електорального процесу загальнодержавного рівня, що є результатом тісної партійно-політичної, виборчо-правової та інституційно-федеративної повязаності цих рівнів. Водночас, попри збереження цих базових характеристик федерального рівня, в своїй основі земельний процес є більш індивідуалізований і цілком логічно обмежений інтересами окремої землі, що знаходить відображення у більш гнучкій коаліційній стратегії, плюралізації партійно-політичного представництва.

- співвідношення результатів федеральних та земельних парламентських виборів дозволили зафіксувати дію т.зв. «циклічного ефекту» у співвідношенні площин «федеральні-земельні вибори» - «правлячі-опозиційні партії» (ХДС/ХСС-СДПН). Серед базових причин цього ефекту слід, насамперед, відзначити фактор мотивації електоральної поведінки: виборці керуються на земельних виборах більше федеральними політичними міркуваннями, а менше оцінками земельної політики. Цьому сприяє стабільність федеральної партійної системи, обмеженість кількості її субєктів, наявність домінуючих партій (ХДС і СДПН), як на земельному, так і на федеральному рівнях парламентсько-урядової системи.

Аналіз функціонування виборчих систем на земельному рівні дозволив зафіксувати як інституційну повязаність федерального та земельного виборчого процесу на рівні виборчого права та діяльності федеративних структур (Федеральної ради), так і повязаність на рівні електоральної мотивації виборців та взаємодії політичних партій у електоральному процесі. Ця взаємоповязаність федерального та земельного рівнів виборчого процесу створює передумови для постійної легітимації німецької парламентської демократії в умовах федералізму.

- з точки зору подальшого удосконалення функціонування виборчої системи в Україні на особливу увагу заслуговує політико-правове регулювання виборчої системи, зокрема механізм врахування регіональних преференцій (земельні списки), залучення елементів персоніфікації виборів, підвищення пропорційності результатів виборів, розведення у часі виборів загальнонаціонального та земельного рівня, що в цілому посилюють легітимізуючу функцію виборчої системи. Аналіз регіоналізації електорального простору та партійного представництва за віссю «схід-захід» в ФРН є доцільним в контексті теоретичного моделювання на українських теренах, зважаючи на результати минулих президентських і парламентських виборів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Наукові статті, опубліковані у фахових виданнях

1. Штефуца В. Регіональні особливості виборів Президента України 2004 р./ Віталій Штефуца // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Випуск 3. - Ужгород: «Вісник Карпат», 2006. C.167-174

2. Штефуца В. Організація і проведення федеральних виборів в ФРН: політико-правовий аналіз / Віталій Штефуца // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Політологія, Соціологія, Філософія. Випуск 13. - Ужгород : Видавництво УЖНУ «Говерла», 2009. C.172-177

3. Штефуца В. Особливості організації, перебігу та підсумки виборів до Бундестагу Німеччини 2009 р. / Віталій Штефуца // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Політологія, Соціологія, Філософія. Випуск 14. - Ужгород : Видавництво УЖНУ «Говерла», 2010. C.137-144

4. Штефуца В. Етапи становлення та розвитку виборчої системи Федеративної Республіки Німеччини/ Віталій Штефуца //Збірник «Гілея». Випуск 47.- Київ: Видавництво Української Академії Наук ТОВ «ВІР», 2011. C. 712-719

Наукові статті, опубліковані у інших наукових виданнях

1. Штефуца В. Особливості організації та проведення Федеральних виборів у Німеччині // Збірник «Країни Центрально-Східної Європи в умовах регіоналізації: історико-методологічний, політико- правовий та економічний аспект» - Ужгород : Видавництво ЗАКДУ, 2010. C.285-299