Феномен виборчих технологій як наслідок розвитку демократичного способу правління та належить до невід’ємного інструментарію народоправства. Ступінь розробки в науковій літературі виборчих технологій в електоральному процесі транзитивних суспільств.
Аннотация к работе
Застосування у політичному процесі незалежної України демократичних виборів інститутів державної влади на конкурентній основі спонукає більшість субєктів політики, які беруть участь у змаганнях з приводу виборення владних посад, все більш професійно включатися у комунікації політичного маркетинга. Чим повнішою інформацією володіють виборці, тим прозорішою має бути політика владної еліти, що зрештою надає їй (політиці) більш демократичного за якістю змісту. Розглядаючи ступінь розробленості нашої проблеми у науковій літературі, слід зробити таке зауваження: початкову дефініцію категорії «виборчі технології» заклали західні політологи, а потім дане поняття активно експлуатують та вивчають російські та українські фахівці з політичної науки. Одне з найбільш розгорнутих визначення виборчої технології, на нашу думку, подається в одному з довідників виборця: «Виборчі технології - система (сукупність) заздалегідь продуманих, намічених, тих, які використовуються (а також які вводяться інтуїтивно, спонтанно) заходів, кроків, планів, засобів, процедур, технічних, інформаційних засобів для успішного висунення кандидатів та їх обрання» [7, с. Загалом виборчі технології виконують функцію звязуючої ланки, яка забезпечує рівновагу усіх складових чинників: влади виборця, прагнення політичних сил і кандидатів на виборні посади отримати цю владу в обмін на репрезентацію інтересів виборців у владних структурах та нарешті виборчі технології, які транслюють відповідні меседжі та забезпечують цілісність і замкненість цього процесу.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. Бусел В.Т. - K.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. - 1356 с.
3. Короткий тлумачний словник української мови / Уклад. Гринчишин Д., Гумецька Л., Карпова В. та ін. - K.: «Рад. шк.», 1978. - 377 с.
4. Мескон M., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. Общ. ред. и вступ, ст. Евенко Л.И. - М.: Изд-во «Дело», 2000. - 697 с.
5. Семотюк О.П. Сучасний словник іноземних слів. - X.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. - 464 с.
6. Обушний М. І. Політологія: довід. / М. І. Обушний, А.А. Коваленко, 0. І. Ткач. - К.: Довіра, 2004. - 599 с.
7. Халипов В.Ф., Халипова Е.В., Шишкин А.Н. Выборы и власть: Сл-рь - справочник избирателя. - М.: Изд-во «Совершенство», 1993. - 345 с.
8. Гринберг Т.Э. Политические технологии: ПР и реклама / Т.Э. Гринберг. - М.: Аспект Пресс, 2005. - 317 с.
9. Кошелюк М.Е. Технологии политических виборов / М.Е. Кошелюк. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПБ.: Питер, 2004. - 239 с.
10. Політологія/за ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 528 с.
11. Гришин Н.В. Основы проведения избирательных кампаний/Н.В. Гришин. - М.: РИП-холдинг, 2003. - 184 с.
12. Поліщук І. О. Еволюція культури політичних виборів в Україні: [моногр.] / О. Поліщук. - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - 352 с.
13. Кочубей JI. Категоріальне осмислення виборчих процесів // Політичний менеджмент [Електронний pecypc]:http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3? m=l&n=29&c=448
14. Кошелюк М.Е. Технологии политических виборов / М.Е. Кошелюк. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПБ.: Питер, 2004. - 239 с.
15. Щербатых Ю.В. Психология виборов / Ю.В. Щербатых. - М.: Эксмо, 2005. - 400 с.
16. Чешко В.Ф. High Hume (Биовласть и биополитика в обществе риска) / Чешко В.Ф., Глазко В.И. - М.: Изд-во РАГУ - MCXA имени К.А. Тимирязева, Размещено на .ru