Основні медико-соціальні та клініко-лабораторні детермінанти, що відображають особливості формування больового синдрому під час пологів. Дослідження параметрів біологічно-активних речовин у роділь і новонароджених і їх змін під впливом аналгезії пологів.
Аннотация к работе
Тому використання наукових розробок, спрямованих на вдосконалення системи лікувально-діагностичних заходів і профілактику акушерських ускладнень під час вагітності та пологів, має першочергове значення для збереження здоровя жінки, відтворення здорової популяції. Незважаючи на існуючий арсенал різноманітних методів знеболювання пологів, оптимального варіанту анестезіологічного забезпечення пологової діяльності до цього часу не знайдено (S. Вивчити вплив різних методів знеболювання пологів на їх перебіг, стан плода та новонародженого, частоту оперативних втручань та розвиток ускладнень у роділь в залежності від методу аналгезії пологів. На підставі отриманих даних удосконалити існуючі методи знеболювання пологів та обґрунтувати їх вибір, що дозволить підвищити ефективність знеболювання пологів та зменшити частоту ускладнень у роділь та новонароджених. Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення науково-практичної проблеми, яка передбачає підвищення ефективності та якості аналгезії пологів шляхом покращення антиноцицептивного захисту, що дозволило зменшити ризик виникнення ускладнень і оперативного розродження та покращити якість надання медичної допомоги під час пологів.До 3-ї клінічної групи увійшли 219 пацієнток, яким проводили епідуральну аналгезію (ЕДА) з використанням лідокаїну, в 4-й групі у 72 пацієнток для ЕДА застосований бупівакаїн, у 57 роділь (5-та група) використовували субдуральну аналгезію (СА). Показники росту, маси тіла, віку, строків гестації, супутньої екстрагенітальної та акушерсько-гінекологічної патології у пацієнток всіх груп були співставні, що дозволило розглядати групи, в яких застосовували різні методи знеболювання як статистично однорідні. Залежно від виду анестетика, його концентрації, наявності тих чи інших адювантів та режимів проведення ЕДА під час пологів, всі роділі були розподілені на 11 підгруп: ЕДА 2 % лідокаїном (n = 47), ЕДА 0,75 % лідокаїном (ЕДА Л) з 100 мкг фентанілу (n = 50), ЕДА Л з 1 мг буторфанолу (n = 22), ЕДА Л з 40 мкг клонідину (n = 11), ЕДА Л у комбінації з фентанілом (100 мкг) та клонідином (20 мкг) (n = 39), ЕДА Л у поєднанні з буторфанолом (1 мг) і клонідином (20 мкг) (n=21), ЕДА 0,25 % бупівакаїном (n = 25), ЕДА 0,125 % бупівакаїном (ЕДА Б) з фентанілом (100 мкг) (n= 33) та ЕДА Б з буторфанолом (1 мг) (n = 14). Це підтверджене більш низькими оцінками за ВАШ у роділь цієї групи наприкінці І та ІІ періодів, які були нижчими на 53,4 % (Р = 0,0017) та 38,4 % (Р = 0,0023) відповідно, ніж у роділь, яким проводили фракційну ЕДА 2 % розчином лідокаїну. Детально аналізуючи розвиток цього побічного ефекту ми встановили, що моторний блок в 1-2 бали (за шкалою Bromage) спостерігали у 55,4 % роділь при застосуванні ЕДА з використанням 2 % розчину лідокаїну (?2 > 3,84; Р <0,05) і у 45,4 % при проведенні КП ЕДА, причому в цій групі частота виникнення моторного блоку була майже сталою впродовж всього періоду пологів.В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми - анестезіологічного забезпечення пологів у роділь за неускладненого перебігу вагітності, що передбачає розкриття ролі асоційованих з пологовим стресом розладів гемодинаміки, вегетативної нервової та ендокринної системи, киснево-метаболічного статусу та можливості їх усунення і попередження шляхом покращання антиноцицептивного захисту з використанням фармакологічних засобів і методів регіонарної аналгезії, що дозволило зменшити ризик виникнення ускладнень і оперативного розродження та покращити якість надання медичної допомоги під час пологів. Больові відчуття під час пологів супроводжуються активацією симпатичної нервової системи, викиданням стрес-гормонів, гіпервентиляцією та закономірним підвищенням САТ - на 10,1 %, ЧСС - на 7,7 %, УОС - на 29,0 %, ХОС - на 38,4 %, СІ - на 45,3 %, збільшенням ОШВК, ЛШК та ПСМ відповідно на 12,0 %; 17,3 % та 23,1 %, збільшенням ВЕК у 2,28 разу. Сугестивна аналгезія і системна аналгезія фентанілом під час пологів відповідно у 90,4 % і 86,0 % пацієнток не забезпечують адекватний антиноцицептивний захист, що супроводжується подальшим збільшенням навантаження на серцево-судинну систему роділлі та не задовольняють високі метаболічні потреби організму, що спричинює прогресування метаболічного ацидозу. Застосування субдуральної аналгезії під час пологів характеризується короткою тривалістю і супроводжується незбалансованістю показників гемодинаміки, особливо у періоді потуг, високою (45,6 %) частотою розривів шийки матки та надмірної брадикардії у плода (7,0 %), підвищенням у 2,7 разу частоти призначення утеротонічних засобів. Проведення епідуральної аналгезії з використанням бупівакаїну забезпечує якісне знеболювання, проте, супроводжується прогресуванням метаболічного ацидозу у роділлі, збільшенням тривалості І та ІІ періодів пологів, високою (8,3 %) частотою виникнення надмірної брадикардії у плода, збільшенням в 1,99 разу частоти виконання епізіотомії і частоти виникнення кефалогематом у новонароджених до 10,2