Проведення теоретичного обґрунтування застосування нанокомпозиту порошка феромагнетика термохімічного виготовлення, як нутріцевтика, на продуктивність, ветеринарно-санітарні показники. Визначення якості та безпечності продуктів забою курчат-бройлерів.
Аннотация к работе
У звязку з цим активізувався пошук нових альтернативних підходів до підвищення продуктивності курчат-бройлерів за рахунок різних за походженням добавок до корму (нутріцевтиків), які безпосередньо впливають на організм і підвищують перетравлення корму (В. (2000) першим довів, що згодовування курчатам з 15-добового віку препарату К-ульдиферит, що містить ультрадисперсний порошок заліза низькотемпературного водневого відновлення, в дозах 0,4-0,6 мг/кг корму сприяє підвищенню їх продуктивності на 9-17 %. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання: - теоретично обґрунтувати та розробити методичні підходи щодо вибору дози нанокомпозиту порошка феромагнетика у складі комбікорму для забезпечення здоровя, підвищення продуктивності та отримання високоякісної продукції курчат-бройлерів; дослідити вплив мяса курчат-бройлерів, яким з 5 по 42 добу згодовували корми з нанокомпозитом порошка феромагнетика в дозі 1 мг/кг корму, на біологічний обєкт - білі щурі; Вперше: вивчено вплив згодовування кормів з нанокомпозиційним порошком феромагнетика термохімічного способу отримання у різних дозах на ріст і розвиток курчат-бройлерів; встановлено фізіологічно обґрунтовані дози наноферомагнетика для курчат-бройлерів; визначено ветеринарно-санітарну характеристику продуктів забою курчат-бройлерів, вирощених з використанням кормів, які мають у складі нанокомпозит порошка феромагнетика в дозах 1 і 3 мг/кг корму; встановлено відсутність негативної дії мяса курчат-бройлерів для щурів.Визначення морфологічних, біохімічних показників крові та хімічного складу мязів проводили в акредитованих лабораторіях ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»* та Інституту тваринництва НААН України*. четвертий ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою курчат-бройлерів, які споживали з комбікормом наноферомагнетик в дозі 1 і 3 мг/кг корму пятий біологічна проба на токсичність мяса курчат-бройлерів, яким згодовували корми з наночастками феромагнетика в дозі 1 мг/кг корму щурі дослідної та контрольної груп Результати досліджень були підставою до апробації згодовування корму з феромагнетиком курчатам-бройлерам у дозах 1, 3, 10, 20 мг/кг корму. Передзабійний огляд птиці та ветеринарно-санітарну експертизу продуктів забою курчат-бройлерів проводили згідно “Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи мяса і мясних продуктів” (2002) та ДСТУ 3136-95.В експерименті доведено, що нанодобавка не впливає негативно на збереженість птиці, активність руху, споживання корму і води, але обумовлює зниження приросту маси тіла: у 38-добовому віці курчата-бройлери, які отримували нанопрепарат у дозі 20 мг/кг корму з 2-ої по 38-му добу, мали нижчу живу масу на 9,0 %, з 2-ої по 12-ту - на 6,6 %, 13-ої по 38-му - на 5,6 %, порівняно з контрольною групою. Всебічний аналіз вищенаведених даних щодо приросту маси тіла у курчат-бройлерів вказує: по-перше, на доцільність використання наночасток заліза в якості нутріцевтика в дозі 1 мг/кг комбікорму, дія якого в організмі проявляється двофазно: фаза адаптації (перші 8 діб згодовування) змінюється фазою стимуляції приросту живої маси; по-друге, на існування зворотного звязку приросту маси тіла із спожитою дозою мікродобавки феромагнетика. Через 38 діб згодовування курчатам-бройлерам кормів з нутріцевтиком вміст гемоглобіну в крові птиці першої дослідної групи збільшується в 1,3 (158,7±2,5 г/л), другої - в 1,2 рази (150,2±1,7 г/л), порівняно з контрольною групою (122,5±1,9 г/л) (р?0,05) за показника насиченості гемоглобіном еритроцитів крові, відповідно, 41,5 пг, 35,8 та 29,0 пг. Також встановлено, що нанопрепарат у дозах 1 та 3 мг/кг корму викликає вірогідне (р?0,05) зростання на 25-ту добу досліду активності АЛАТ у сироватці крові птиці першої та другої дослідних груп у 1,9 і 1,6 рази відповідно, порівняно з показниками контрольної групи. Дослідження вмісту кальцію та фосфору показало, що в першу декаду досліду в сироватці крові курчат-бройлерів першої дослідної групи вірогідно (РЈ0,05) знижується вміст кальцію і підвищується вміст фосфору; на 25-ту добу вміст обох макроелементів зростав до рівня показників контрольної групи, а на 38-му - відбувається достовірне підвищення (РЈ0,05) цих показників, порівняно з контролем.Дослідним шляхом доведено позитивний вплив тривалого (38 діб) згодовування корму з наноферомагнетиком у вище вказаній дозі на приріст живої маси, обмінні процеси в організмі птиці та покращення ветеринарно-санітарних показників продуктів забою: органолептичних, хімічних, мікроскопічних, біохімічних, бактеріологічних; хімічного складу, харчової та біологічної цінності. Нанокомпозиційний порошок феромагнетика при згодовуванні курчатам-бройлерам з 5 по 42-добовий вік у дозах 1, 3, 10 і 20 мг/кг корму проявляє в організмі високу біологічну активність, однак підвищенню приросту живої маси сприяє згодовування кормів з нанопрепаратом (нанонутріцевтиком) у дозах 1 та 3 мг/кг. Згодовування курчатам-бройлерам корму з нанонутріцевти
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Вплив нанокомпозиту порошка феромагнетика у різних дозах на продуктивність курчат-бройлерів. На першому етапі досліджень (табл. 1) вивчали вплив на клінічний стан і приріст маси тіла курчат-бройлерів згодовування корму, який містить 20 мг/кг наночастинок феромагнетика. В експерименті доведено, що нанодобавка не впливає негативно на збереженість птиці, активність руху, споживання корму і води, але обумовлює зниження приросту маси тіла: у 38-добовому віці курчата-бройлери, які отримували нанопрепарат у дозі 20 мг/кг корму з 2-ої по 38-му добу, мали нижчу живу масу на 9,0 %, з 2-ої по 12-ту - на 6,6 %, 13-ої по 38-му - на 5,6 %, порівняно з контрольною групою.
При післязабійному огляді внутрішніх органів не виявлено будь-яких патологічних змін, які б вказували на негативний вплив згодовування з комбікормом нанокомпозиту порошка феромагнетика на організм курчат-бройлерів.
На другому етапі досліджень визначено фізіологічно обґрунтовану дозу феромагнетика для введення до корму курчат-бройлерів із 5-добового віку. Не встановлено порушень клінічного стану та загибелі птиці дослідних і контрольної груп впродовж усього періоду вирощування. На 8-му добу згодовування корму з нанонутріцевтиком у птиці всіх дослідних груп встановлено вірогідно нижчий приріст маси тіла, порівняно з контрольною (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка приросту маси тіла курчат-бройлерів при згодовуванні з кормом НКПФ у різних дозах.
В подальшому у птиці, яка отримувала нанонутріцевтик у дозах 1 та 3 мг/кг корму, відбувається збільшення приросту маси тіла. Цей показник був вищим, відповідно, на 12,9 і 7,7 % на 18-у добу досліду, на 14,7 і 7,4 % - на 28-у та на 15,1 і 10,0 % - наприкінці досліду. Вміст нанопорошку феромагнетика в дозах 10 і 20 мг в 1 кг комбікорму обумовлював відставання в прирості маси птиці протягом всього часу досліджень. Так, при згодовуванні курчатам-бройлерам корму, що містить 20 мг/кг наночасток, відбувається зниження приросту маси тіла на кінець досліду на 27,7%, а 10 мг/кг - на 21,7%, порівняно з контрольною групою (рис. 1). Вважаємо, що встановлена рістстимулююча дія мікродобавки нанодисперсного заліза в дозах 1 і 3 мг/кг комбікорму може бути обумовлена покращенням перетравлення корму та активацією обміну речовин в організмі птиці. Зменшення приросту маси тіла за дози препарату 20 мг/кг корму можна пояснити значними втратами енергії та гальмуванням процесів засвоєння поживних речовин корму. Таке гіпотетичне твердження потребує глибоких експериментальних досліджень.
Всебічний аналіз вищенаведених даних щодо приросту маси тіла у курчат-бройлерів вказує: по-перше, на доцільність використання наночасток заліза в якості нутріцевтика в дозі 1 мг/кг комбікорму, дія якого в організмі проявляється двофазно: фаза адаптації (перші 8 діб згодовування) змінюється фазою стимуляції приросту живої маси; по-друге, на існування зворотного звязку приросту маси тіла із спожитою дозою мікродобавки феромагнетика. У певній мірі пояснення механізму дії нутріцевтика можна дати за результатами морфологічних і біохімічних досліджень крові та ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою курчат-бройлерів.
Клінічні та біохімічні показники крові курчат-бройлерів за згодовування корму з феромагнетиком у дозах 1 і 3 мг/кг корму. Згодовування впродовж 38 діб кормів з нанокомпозиційним порошком феромагнетика в дозах 1 і 3 мг/кг корму не викликало в усі періоди досліду достовірних відмінностей між кількісними показниками лейкоцитів та еритроцитів крові птиці дослідних і контрольної груп. Суттєві зміни відбуваються щодо концентрації гемоглобіну у крові курчат-бройлерів дослідних груп. У фазу адаптації вірогідно (р? 0,05) зменшується вміст гемоглобіну в крові курчат першої групи до 78±1,4 г/л, другої - до 91,3±1,5, порівняно з контрольною (101,1±1,8 г/л). В наступні 10 діб у крові дослідної птиці вміст гемоглобіну збільшується до показника птиці контрольної групи. Через 38 діб згодовування курчатам-бройлерам кормів з нутріцевтиком вміст гемоглобіну в крові птиці першої дослідної групи збільшується в 1,3 (158,7±2,5 г/л), другої - в 1,2 рази (150,2±1,7 г/л), порівняно з контрольною групою (122,5±1,9 г/л) (р?0,05) за показника насиченості гемоглобіном еритроцитів крові, відповідно, 41,5 пг, 35,8 та 29,0 пг. Така закономірність, найвірогідніше, обумовлена зміною активності окисно-відновних процесів, використанням заліза для синтезу гемоглобіну та міоглобіну і, як наслідок, підвищення активності обмінних процесів.
Про біологічну активність феромагнетика в мікродозах у організмі курчат-бройлерів дослідних груп свідчать і біохімічні показники сироватки крові (табл. 2). Вміст загального білку в сироватці крові курчат-бройлерів дослідних груп збільшувався. Подібні зміни встановлені й щодо концентрації альбумінів та глобулінів. Вважаємо, що такі зміни повязані з активацією обмінних та синтетичних процесів в організмі.
Також встановлено, що нанопрепарат у дозах 1 та 3 мг/кг корму викликає вірогідне (р?0,05) зростання на 25-ту добу досліду активності АЛАТ у сироватці крові птиці першої та другої дослідних груп у 1,9 і 1,6 рази відповідно, порівняно з показниками контрольної групи. На 38-му добу досліду активність цього ферменту в сироватці крові дослідних груп не відрізнялась від контрольної.
Таблиця 2 - Біохімічні показники сироватки крові курчат-бройлерів (М±m; n=5)
Дослідження вмісту кальцію та фосфору показало, що в першу декаду досліду в сироватці крові курчат-бройлерів першої дослідної групи вірогідно (РЈ0,05) знижується вміст кальцію і підвищується вміст фосфору; на 25-ту добу вміст обох макроелементів зростав до рівня показників контрольної групи, а на 38-му - відбувається достовірне підвищення (РЈ0,05) цих показників, порівняно з контролем. Аналогічна закономірність змін встановлена в обміні заліза (рис. 2). Так, через 10 діб досліду вміст заліза в сироватці крові птиці першої дослідної групи зменшується в 1,4 рази (на 29,0 %), другої - в 1,2 рази (на 17,6 %), порівняно з контролем. Через 25 діб вміст заліза у сироватці крові курчат дослідних груп дорівнював величині контрольної групи, а на кінець досліду (42 доба) - перевищував показник контрольної групи в 1,5 і 1,2 рази, відповідно (РЈ0,05).
Зменшення в перші десять днів досліду в крові курчат-бройлерів рівня гемоглобіну, а в сироватці крові дослідних груп птиці - вмісту кальцію і заліза та збільшення вмісту фосфору може бути обумовлено зміною стану слизової оболонки кишечника та її здатності до всмоктування цих елементів, а також активацією обмінних процесів внаслідок дії феромагнетика. Це призводить до посилення функціональної діяльності окремих систем і органів організму.
IMG_ecb9c6b1-3573-486a-be26-a6b51781b24d
Рис. 2. Вміст заліза в сироватці крові курчат-бройлерів.
Підтвердженням цьому є вірогідне збільшення вмісту в сироватці крові курчат-бройлерів загального білка та альбумінів і глобулінів.
Передзабійний ветеринарно-санітарний контроль птиці. Передзабійний огляд курчат-бройлерів дослідних груп показав відсутність змін в їх клінічному стані. Птиця дослідних і контрольної груп активно рухалася, швидко реагувала на зовнішні подразники; положення тіла та голови у спокої та русі - природні; піряний покрив чистий, сухий, прилягає до тіла; видимі слизові оболонки блідо-рожевого кольору; витікання з очей відсутні; дзьоб сухий; гребені та борідки блідо-рожевого кольору; поверхні кінцівок сухі, без ушкоджень і припухлостей; послід помірно густий; дихання без хрипів; температура тіла коливалась в межах 41-42?С; споживання корму - активне. Отже, в день забою птиця відповідала вимогам ДСТУ 3136-95.
Післязабійна оцінка продуктів забою курчат-бройлерів. При ветеринарно-санітарному огляді продуктів забою курчат-бройлерів, яким згодовували корм з додаванням нанокомпозиту порошка феромагнетика та контрольної групи, не встановлено будь-яких патологічних змін. Тушки курчат-бройлерів дослідних груп за масою переважали контрольні. Як і останні, мали специфічний запах та блідо-жовтий колір поверхні. Мязи тушок курчат-бройлерів добре розвинені, підшкірний жир локалізується в ділянці нижньої частини живота і у вигляді переривчастої смужки на спині. Кіль грудної кістки слабко виділяється, форма грудини - округла. На розрізі мязи злегка вологі, щільні, пружні. Ямка, яка утворюється при натисканні пальцем, швидко вирівнюється.
Середня маса напівпатраної тушки птиці першої дослідної групи перевищувала аналогічний показник контрольної (1487,2±19,8) на 328,7 г і становила 1815,9±16,3, другої - на 186,0 г (1673,2±17,4) або на 22,1 % та 12,5 % відповідно.
Маса патраної тушки курчат-бройлерів першої дослідної групи була більшою на 254,0 г і становила 1361,9±21,8 г (р?0,05), другої - на 152,1 г і становила 1260,0±22,3 г, тоді як цей показник тушок контрольної групи - 1107,9±24,9 г.
Забійний вихід птиці першої і другої дослідних груп перевищує показник контрольної на 4,1 (р?0,05) і 2,0 %.
Аналіз експериментальних даних свідчить про більш виражений вплив на забійні показники курчат-бройлерів згодовування корму з феромагнетиком в дозі 1 мг/кг, ніж у дозі 3 мг/кг.
Для встановлення ознак функціонального навантаження на той чи інший орган проведено визначення відсоткового співвідношення маси їстівних органів та забійного виходу курчат-бройлерів (табл. 3). Хоча маса внутрішніх органів птиці збільшувалась зі зменшенням дози нанокомпозиту, але їх відсоткове відношення до забійного виходу не мало такої закономірності. При макроскопічній оцінці стану внутрішніх органів будь-яких патологічних змін не виявлено.
Таблиця 3 - Маса їстівних внутрішніх органів тушок курчат-бройлерів дослідних і контрольної груп (M±m, n=5)
Маса печінки, відносно забійного виходу, %3,23,12,9
Маса серця, г11,2±1,010,8±0,89,8±0,8
Маса серця, відносно забійного виходу, %0,60,60,7
Маса мязового шлунка, г31,6±1,830,3±1,429,5±1,6
Маса мязового шлунку, відносно забійного виходу, %1,81,82,0
* ? р? 0,05, порівняно з контролем
Збільшення маси печінки по відношенню до забійного виходу може бути обумовлено підвищеною функцією органу, яка повязана з активацією синтетичних процесів в організмі, а тенденція до зменшення маси мязового відділу шлунка до забійного виходу тушки - участю в перетравленні корму з наночастками заліза.
Органолептичними дослідженнями тушок курчат-бройлерів дослідних і контрольної груп не виявлено будь-яких відмінностей. Проби мяса курчат як контрольної, так і дослідних груп характеризуються відносно високою вологоутримуючою здатністю (перша група - 69,57±0,26 %, друга - 68,17±0,20, третя - 67,32±0,17 % ), що свідчить про його належні технологічні та кулінарні властивості. Отже, згодовування корму з нанокомпозитом не впливає на вологоутримуючу здатність мяса курчат-бройлерів.
Дані комісійної оцінки мяса та бульйону засвідчили, що мясо курчат дослідних груп має кращі органолептичні та дегустаційні характеристики, порівняно з аналогічними показниками птиці контрольної групи. Так, загальні бали при дегустаційній оцінці бульйону з мяса птиці першої дослідної групи вищі на 1,18 бали (р? 0,05). Приготовлений бульйон із мяса курчат другої дослідної групи за досліджуваними показниками поступався аналогічному продукту з мяса птиці першої групи, але дещо переважав показники продукту з мяса птиці контрольної групи. Аналіз даних дегустаційної оцінки вареного мяса, отриманого від дослідних курчат-бройлерів, свідчить про вірогідну перевагу аналізованих показників. Слід зазначити, що середня оцінка органолептичних показників мяса вища в першій дослідній групі на 1,28 бала, (р? 0,05) у той час, як для другої дослідної групи аналогічна різниця становить 0,94 бали (р? 0,05), порівняно з показником контрольної групи.
Харчова та біологічна цінність мяса курчат-бройлерів. При порівняльній оцінці харчової цінності мяса курчат-бройлерів дослідних і контрольної груп встановлені відмінності вмісту складових, які можуть впливати на забезпеченість фізіологічних потреб організму людини в поживних речовинах і енергії. Дані, наведені в табл. 4, свідчать, що білі та червоні мязи курчат-бройлерів першої дослідної групи містять вологи менше на 3,0 і 3,05 %, а другої дослідної групи - на 2,1 % та на 2,25 % (р? 0,05), порівняно з показником птиці контрольної групи.
Таблиця 4 - Хімічний склад мяса курчат-бройлерів дослідних і контрольної груп (М m; n = 5)
Масова частка жиру, %2,75± 0,424,10± 0,142,23± 0,223,40± 0,292,91± 0,144,31± 0,26
Масова частка золи, %2,45± 0,451,77± 0,802,20± 0,322,00± 0,602,25± 0,351,66± 0,22
* ? р? 0,05, порівняно з контролем
Мязова тканина курчат-бройлерів дослідних груп суттєво відрізнялася від контрольної за вмістом білка. У птиці першої дослідної групи вміст білка був вищим на 2,98 % у білих мязах і на 3,81 % - у червоних, порівняно з контролем (РЈ0,05). Статистично вірогідною виявилась і різниця між аналогічним показником білих мязів птиці другої дослідної групи. Також було встановлено, що згодовування нанокомпозиту порошка феромагнетика сприяло незначному зниженню вмісту жиру у мязах.
Зміни хімічного складу мязів тушок птиці дослідних груп зумовили їх більшу енергетичну цінність. Дані рис. 4 свідчать, що за енергетичною цінністю білі та червоні мязи птиці першої дослідної групи переважали на 10,78 і 13,67 Ккал, а другої - на 7,92 і 11,47 Ккал відповідні мязи тушок птиці контрольної групи. Необхідно зазначити, що встановлені відмінності харчової та біологічної цінності мяса птиці дослідних груп обумовлені підвищенням вмісту білку.
Аналіз показників хімічного складу мязів курчат-бройлерів дослідних груп свідчить, що згодовування з кормом наночасток феромагнетика в дозі 1 мг/кг корму позитивно впливає на харчову та енергетичну цінність продукту.
Повноцінність білків у мязах обумовлюється вмістом незамінних і замінних амінокислот та їх співвідношенням. У білих мязах курчат-бройлерів першої дослідної групи міститься незамінних амінокислот на 16,8%, червоних - на 31,5% більше, ніж в аналогічному продукті птиці контрольної групи та на 4,5 % і 10,0 %, порівняно з показниками у птиці другої дослідної групи.
Встановлена тенденція зберігається і щодо вмісту замінних амінокислот. У білих мязах курчат-бройлерів першої дослідної групи їх вміст на 22,0 %, а другої - на 12,5 % більший, ніж у мязах курчат контрольної групи. Співвідношення вмісту незамінних і замінних амінокислот у білих та червоних мязах курчат дослідних груп складає: у першій - 0,72 та 0,82, в другій - 0,70 і 0,75, контрольній - 0,75 та 0,80 відповідно.
Дослідженнями встановлено підвищення вмісту триптофану у мязах птиці першої та другої дослідних груп, а також зниження концентрації оксипроліну в білих і червоних мязах курчат-бройлерів першої групи, порівняно з контролем. Співвідношення в продукті амінокислот триптофану та оксипроліну характеризує повноцінність білків мяса.
Індекс співвідношення показників триптофану та оксипроліну в білих і червоних мязах птиці складає: у птиці першої дослідної групи 6,55 та 6,25; другої - 6,30 та 6,24; контрольної - 6,27 та 6,16. Це є також підтвердженням того, що згодовування курчатам-бройлерам корму з нанокомпозитом порошка феромагнетика в дозі 1 мг/кг корму сприяє підвищенню біологічної цінності мяса.
Встановлено, що нанодисперсне залізо, згодоване курчатам-бройлерам у складі комбікорму в дозі 1 мг/кг корму, сприяє накопиченню в мязах органічних форм заліза на 11,1 мкг/кг (білі) та 10,1 мкг/кг (червоні) більше від показника контрольної групи. При цьому концентрація Fe не перевищує встановлений максимально допустимий рівень цього елементу в мязах птиці. В мязах птиці дослідних груп підвищується також вміст Cu, Mn, Zn, Br, Ca i P.
За даними хімічних і мікроскопічних досліджень встановлено, що мясо, отримане від курчат-бройлерів дослідних груп, добре зберігається в холодильнику (t = 0-4ЄС) впродовж 96 год. (період досліду). Його біологічні показники не виходять за межі допустимих норм і мясо є придатним до споживання. Так, на 2-у добу зберігання показник РН мяса курчат-бройлерів першої та другої дослідних груп становив 5,73±0,02 і 5,75±0,03, тоді як у мясі птиці контрольної групи - 5,85±0,01 (Р?0,05). При подальшому зберіганні показник PH мяса має тенденцію до підвищення - 6,05±0,02, 6,12±0,02 та 6,22±0,03 відповідно.
Мікроскопія мазків-відбитків із глибоких шарів мязів після 2-х діб зберігання показує наявність поодиноких (1-2 клітини) мікроорганізмів кокової форми. Через чотири доби зберігання бактеріальне обсіменіння мяса змінилося. В полі зору мазків-відбитків із мязів курчат-бройлерів контрольної групи виявили 10-13 мікроорганізмів, першої дослідної групи - 4-7, другої дослідної групи - 6-8 мікроорганізмів. При цьому, в мясі курчат-бройлерів всіх досліджуваних груп слідів розпаду мязової тканини не виявлено. Про це також свідчать і негативні реакції з 5 % розчином міді сульфату і реактивом Неслера.
Потенційно довший термін зберігання свіжості мяса курчат-бройлерів дослідних груп можна пояснити зростанням показника РН, що сприяє затриманню розвитку гнильної мікрофлори.
Дослідженнями з визначення МАФАНМ не встановлено суттєвих відмінностей у кількісному складі мікрофлори мязів птиці всіх груп. Патогенних мікроорганізмів (бактерії роду Salmonella, S. aureus, L. monocytogenes) у мязах птиці не виявлено. Наявність умовно-патогенних мікроорганізмів (БГКП, Proteus) у мясі птиці всіх груп в допустимих межах є результатом його екзогенного обсіменіння під час технологічного процесу первинної переробки тушок.
В дослідах на щурах підтверджена нешкідливість мяса птиці, якій згодовували комбікорм з нанокомпозитом порошка феромагнетика у дозі 1 мг/кг корму. Так, щоденне згодовування щурам мяса птиці в кількості 12 г, впродовж трьох місяців, не викликало у щурів та їх потомства клінічних ознак захворювань, порушення перебігу вагітності, зменшення кількості приплоду, загибелі новонароджених щуренят, а також патологоанатомічних і патоморфологічних змін в паренхіматозних органах.
Всебічна оцінка результатів досліджень дає підставу констатувати, що мясо курчат-бройлерів, вирощених із використанням комбікорму, що містить нанокомпозит порошка феромагнетика в оптимальній дозі (1 мг/кг) є якісним і безпечним.