Місце Верховної Ради України в системі державної влади України. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Призначення Всеукраїнського референдуму про довіру Президентові. Прийняття Конституції країни 28 червня 1996 року та її вдосконалення.
Аннотация к работе
Парламент - це вищий загальнонаціональний представницький орган держави. Також існує позиція, відповідно до якої в умовах конституційного закріплення принципу поділу влади вживати термін верховна щодо органу, який представляє одну з гілок державної влади, вважається некоректним [2]. Конституція гетьмана Пилипа Орлика, датована 1710 роком, відома широкому загалу під назвами: Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького..., Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорозького..., Уклад прав і вольностей Війська Запорозького та угоди..., Конституція Пилипа Орлика чи Бендерська конституція. На думку багатьох дослідників, ця стаття є засадничою й базовою в Конституції, на ній ґрунтується весь юридично - адміністративний фундамент майбутньої Української Козацько-Гетьманської Держави. Наступним кроком у становленні парламентаризму в Україні була Центральна Рада періоду Української Народної Республіки (листопад 1917 р. - 1920 р.). До складу даного Комітету входили: a) обрана з’їздом президія Ради - голова та два його заступники; б) члени, обрані загальними Зборами Ради (17 членів); в) обрані комітетом голови комісій Ради (не більше 8), а також особи, кооптовані (введені) Комітетом до його повного складу (33 члени). У новій радянській Конституції УРСР 1937 р. зазначалося, що вищим органом державної влади є Верховна Рада Української РСР. За багатьма ознаками (функції, структура) Верховна Рада УРСР може вважатись прикладом парламенту. 20 квітня 1978 році на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання ухвалюється нова Конституція Української РСР. Крім того, Верховна Рада Української РСР виконувала свої функції не на постійній основі, а її депутати працювали тут за сумісництвом. Основним завданням Конституційної комісії стало створення робочої групи для підготовки окремих розділів проекту Конституції України із залученням провідних вчених з відповідних галузей, а на Президію Верховної Ради Української РСР покладався обов’язок внести на розгляд сесії Верховної Ради Української РСР у грудні 1990 року Концепцію нової Конституції України. Проектом Конституції України передбачалось, що законодавча влада в Україні належить Національним Зборам України і складається з двох палат: Ради Депутатів, до складу якої входили 350 народних депутатів і Ради Послів, до складу якої входило по 5 Послів від кожної області, Республіки Крим і міста Києва. Але і цей проект Конституції України, які і наступні проекти зазнали краху, через невпинні протистояння Верховної Ради України та Президента України, які відбувались в період значної соціально-економічної кризи.