Історіографія проблеми та огляд джерельної бази. Верховна Рада України: від виборів до створення депутатських об’єднань. Роль і місце депутатських груп у конституційному процесі. Взаємовідносини Верховної Ради і Президента на основі Конституції 1996 р.
Аннотация к работе
Актуальність теми визначається необхідністю системного вивчення історії сучасного українського державотворення, в якому Верховна Рада відігравала провідну роль як вищий законодавчий орган держави. Так зокрема, поза увагою істориків перебувала діяльність основних структурних одиниць Верховної Ради: депутатських груп і фракцій Верховної Ради України, які репрезентували як різні політичні течії, так і різні регіони держави. Контроль за виконавчими структурами, проблеми місцевого управління і самоврядування, базові положення Конституції, що регламентують стосунки між гілками влади, були першопричиною конфліктів між парламентом і Президентом України, за якими стояли інтереси різних промислово-фінансових і бюрократичних груп. Ухвалення Конституції України, в якій були закладені основи міжвладних стосунків - системи стримування і рівноваги як основа збереження демократії, - стало основою компромісу між згаданими групами і водночас запрограмувало подальший тривалий конфлікт між гілками влади. Мета роботи полягає в тому, щоб системно проаналізувати діяльність Верховної Ради України другого і третього скликання з інституціалізації представницької влади у державі, визначити її структуру, окреслити стосунки всередині парламенту та його взаємини з Президентом і Кабінетом міністрів.Як українські, так і зарубіжні історики зосередили свою увагу переважно на ключових подіях цього періоду: дострокових парламентських виборах 1994 р., конституційному процесі, ухваленні Основного закону у 1996 р., обранні Президента, перших виборах до Верховної Ради на змішаній основі, парламентських кризах, спікеріаді тощо. Кульчицький одним із перших серед істориків виділив конституційний процес в Україні в самостійний обєкт дослідження та розглянув його у загальному контексті суспільно-політичних змін у державі. Підготовку й ухвалення Конституції України автор простежив крізь призму обстоювання Президентом і спікером різних моделей держави: президентсько-парламентської і парламентсько-президентської, відповідно. Авсєєвич захистив дисертацію «Верховна Рада України у конституційному процесі в Україні. Попри це розкриття проблеми політичної структуризації Верховної Ради України досить глибоке, чітко визначені основні суперечності між гілками влади у контексті конституційного референдуму 2000 р., показано стосунки між парламентом і Президентом під час «касетного скандалу».
План
Основний зміст дисертації
Список литературы
1. Виборчий процес та структуризація Верховної Ради України другого скликання у 1994-1996 рр. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія політика. - К., 2007. - Вип. 11. - С. 478-494.
2. Діяльність депутатських груп та фракцій Верховної Ради України другого скликання у 1994-1998 рр.// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Серія: Історія. - Вінниця, 2006. - Вип. 10.- С. 202-207.
3. Зміна виборчої системи в Україні (1994-1998 рр.) // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - Одеса, 2007. - Вип. 17 (54). - С. 165-178.
4. Вибори до Верховної Ради України третього скликання та її структуризація // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. ст. - Серія: Історія. Політологія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип.376-371. - С. 186-189.
5. Діяльність Верховної Ради України в оцінці зарубіжних дослідників // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Серія: Історія. - Вінниця, 2008. - Вип.13. - С.199-202.
6. Діяльність Верховної Ради України в оцінці англійських дослідників // Знаки питання в історії України. Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної конференції, м. Ніжин, 14-15 травня 2007 р. - Ніжин, 2007. - С. 97-103.