Дослідження органічних решток з мікрофацій у складі верхньоюрських карбонатних відкладів. Встановлення етапності у розвитку рифобудівних організмів. Методика проведення палеогеографічних реконструкцій у оксфордський, кімеризький та титонський час.
Аннотация к работе
Асоціації викопних організмів, переважання у їх складі окремих груп вказують на час та умови їх існування і без їх вивчення неможливо відтворити умови у басейні седиментації. У даній роботі шляхом аналізу мікрофацій та пов‘язаних з ними організмів, тобто біолітомікрофацій, пропонується вирішення питань фаціальної та вікової належності верхньоюрських відкладів та умов їх формування, що є необхідною передумовою для прогнозу їхньої нафтогазоносності. Осьова частина цієї структури має субмеридіональне простягання, яке не збігається зі структурами палеозойського структурного поверху та простяганням Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину (з північного заходу на південний схід). У цих породах ним був досліджений і детально описаний великий комплекс фауни (179 видів), складений черевоногими та двостулковими молюсками, коралами, водоростями, нечисленними брахіоподами та форамініферами, на основі якого вік порід визначався як кімеридж-портландський. У повоєнні роки з розвитком геологознімальних та геологорозвідувальних робіт із застосуванням буріння, верхньоюрські відклади були розкриті численними свердловинами і дослідження їх перейшло на новий рівень.Утворення бонівської світи відповідають стандартним мікрофаціям 2, 4, 5, 9 за Уїлсоном (1980 р.) і належать до відкладів відкритого морського шельфу (2 стандартний фаціальний пояс), підніжжя схилу, складеного карбонатними осадами (3 пояс), схилу карбонатної платформи (4 пояс). Рифова товща являє собою відклади губкових пагорбів, сформованих вапнистими губками на мікритових куполах. У відкладах рава-руської світи на основі аналізу мікрофацій також виділяються дві товщі - зарифова та лагунна. Перша за мікрофаціальною характеристикою включає відклади зарифової рівнини з нормальною солоністю та вільним або обмеженим водообміном - оолітові та пелетові вапняки з молюсками і форамініферами (СМФ-11, 17) та відклади дрібних біогермів (СМФ-18) - грейнстоуни з різноманітними водоростями, ціанеями, форамініферами, уламками молюсків. На основі належності відкладів до стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу можна деталізувати схему стратифікації верхньоюрських карбонатних відкладів Передкарпаття: - відклади оксфорду: передрифова бонівська світа, рифова товща рудківської світи, зарифова товща рудківської світи, теригенні прибережно-морські утворення сокальської світи.У верхньоюрських відкладах Передкарпаття були визначені 19 стандартних мікрофацій, які визначають належність цих відкладів до 2-9 стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу. Відклади оксфорду належать до 2-7 стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу, кімериджу - до 2-9 поясів, титону - до 2-8 поясів. Смуга рифових тіл простежується в майже субмеридіональному напрямі і заміщується передрифовими товщами на захід, а зарифовими - на схід. Рифовий пояс оксфорду простежується у субмеридіональному напрямі, протягом кімериджу і титону рифові пояси поступово зміщуються на захід, у сторону відкритого моря і набувають простягання з північ-північного заходу на південь-південний схід. Простеження вертикальних та латеральних змін ориктоценозів у складі карбонатного комплексу пізньої юри у Передкарпатті дало можливість виділити асоціації організмів - рифобудівників, рифолюбів, мешканців зарифової зони і передрифової ділянки відкритого моря, та простежити їх розвиток у часі.
Метою виконаної дисертації було розчленування верхньоюрського карбонатного комплексу на основі аналізу мікрофацій та притаманних їм комплексів органічних решток, тобто аналізу біолітомікрофацій. Отримані результати дають змогу зробити такі висновки.
У верхньоюрських відкладах Передкарпаття були визначені 19 стандартних мікрофацій, які визначають належність цих відкладів до 2-9 стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу. Відклади оксфорду належать до 2-7 стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу, кімериджу - до 2-9 поясів, титону - до 2-8 поясів. Пояси карбонатного шельфу простягаються майже субмеридіонально, їх заміщення відбувається від більш глибоководних на заході до мілководних на сході.
Смуга рифових тіл простежується в майже субмеридіональному напрямі і заміщується передрифовими товщами на захід, а зарифовими - на схід. Рифовий пояс оксфорду простежується у субмеридіональному напрямі, протягом кімериджу і титону рифові пояси поступово зміщуються на захід, у сторону відкритого моря і набувають простягання з північ-північного заходу на південь-південний схід.
Комплекси організмів, притаманні певним біономічним зонам басейну, характеризують умови седиментації верхньоюрських відкладів. Простеження вертикальних та латеральних змін ориктоценозів у складі карбонатного комплексу пізньої юри у Передкарпатті дало можливість виділити асоціації організмів - рифобудівників, рифолюбів, мешканців зарифової зони і передрифової ділянки відкритого моря, та простежити їх розвиток у часі.
На початку оксфордського віку, в умовах значних глибин, домінуючими і практично єдиними будівниками і мешканцями біогермів були кременисті губки та ціанеї. Пізніше, в умовах регресії та обміління басейну, основними рифобудівниками стали корали і гідроїдні в асоціації з багряними та зеленими водоростями. Основними рифолюбними організмами та мешканцями зарифової зони протягом оксфорду були голкошкірі - морські їжаки та криноідеї, брахіоподи, форамініфери. У передрифових умовах переважали планктонні форамініфери та радіолярії. На межі оксфорду і кімериджу кількість організмів різко зменшується внаслідок з обмілінням басейну.
Для кімериджського віку в цілому характерні більш мілководні умови, тому основними будівниками біогермів були вапнисті губки та ціанеї, лише у пізньому кімериджі до них приєдналися моховатки. В зарифових умовах та на біогермах існували морські їжаки та криноідеї, а також серпуліди і харові водорості. Для відкладів засолоненої кімериджської лагуни характерна велика кількість фавреїн (копролітів Decapoda). Серед планктонних організмів переважають сакокоми, в дещо меншій кількості зустрічаються глобохети та тинтиніди. Планктонні форамініфери та радіолярії зустрічаються лише у нижньокімериджських відкладах.
Титонський вік характеризується найбільшою кількістю та різноманітністю організмів. Рифобудівниками в титонський час були корали, гідроїди, строматопороідеї, моховатки, ціанеї, губки, багряні водорості. В умовах барєрного рифу та в зарифових умовах існувала велика кількість організмів-рифолюбів - різноманітні водорості, морські їжаки, криноідеї, морські зірки, брахіоподи, черевоногі та двостулкові молюски, форамініфери, серпуліди. З планктонних організмів найбільш характерні тинтиніди та глобохети.
За результатами аналізу біолітомікрофацій деталізовано стратифікацію верхньоюрських відкладів: - відклади оксфорду: передрифова бонівська світа, рифова товща рудківської світи, зарифова товща рудківської світи, теригенні прибережно-континентальні утворення сокальської світи;
- відклади титону-беріасу: передрифовою каролінською, рифовою опарською, зарифовою нижнівською (у складі верхньої підсвіти). Нижня підсвіта нижнівської світи за мікрофаціальною характеристикою належить до зарифової товщі рава-руської світи.
Список литературы
1. Анікеєва О.В. Мікрофаціальна характеристика верхньоюрських рифогенних утворень Передкарпатського прогину (на прикладі свердловини Північні Мединичі-6) // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2000. - №1. - С. 116-123.
2. Анікеєва О.В. Мікрофаціальна характеристика кімериджських карбонатних відкладів у Передкарпатті // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України: Зб. наук. праць. - Київ: ІГН, 2003. - С.10-13.
3. Жабіна Н.М., Анікеєва О.В. Еволюція поясів верхньоюрського карбонатного шельфу на території Українського Передкарпаття // Доповіді НАН України. - 2003.- №8. - С.118-122.
4. Мачальський Д.В., Анікеєва О.В. Мікроструктури рифогенних фацій, пов‘язані з утилізацією органічної речовини // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України. Зб. наук. праць. - Київ: ІГН, 2003. - С.136-138.
5. Анікеєва О.В Аналіз мікрофацій як метод розчленування карбонатного комплексу верхньої юри Передкарпаття // Проблеми стратиграфії фанерозою України: Зб. наук. праць. - Київ: ІГН, 2004. - С.72-75.
6. Анікеєва О.В. Зміна біоценозів рифобудівних організмів на протязі пізньої юри (Передкарпатський прогин) // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії. - Зб. наук. праць ІГН. - Київ, 2002.- С. 46-48.