Характеристика концептуального та мовного типів картини світу. Мова як основна форма, у якій відображені наші уявлення про світ, а концепт як одиниця інформації про світ. Структура концептів good (добро) та evil (зло): порівняльна характеристика.
Аннотация к работе
Дипломна робота Вербальні характеристики концептів good and evil Зміст Вступ 1. Особливості мовної концептуалізації світу 1.1 Мовна та концептуальна картина світу 1.2 Концепт як одиниця інформації про світ 1.3 Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предмет лінгвокогнітивного вивчення 2. Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською) 2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження змісту концепту та його структури 2.2 Структура концептів «good»/ «добро» 2.3 Структура концептів «evil»/ «зло» 2.4 Моделювання концепту Висновки Список використаних джерел Додатки мова концепт good evil добро зло Вступ В основі вивчення будь-якого предмету або явища знаходиться певна парадигма, яка визначає науковий напрям дослідження. Дана наукова робота виконана в руслі міждисциплінарного підходу на основі досягнень сучасної лінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології. У дослідженні розглядаються вербалізовані асоціативні реакції як мовні форми відображення знань у людській свідомості. Одним із основних принципів когнітивного підходу до вивчення мовного матеріалу в цілому є думка про те, що неможливо вивчати мову у відриві від когнітивної діяльності, пам’яті, уваги, соціальних зв’язків особистості та інших аспектів досвіду (Дж. Лакоф, А. Вежбицька, Н. Арутюнова, Р. Лангакер та ін.). Таким чином, основним поняттям, оперативною одиницею когнітивної лінгвістики є концепт - категорія ментальна, що дає простір для її тлумачень (Попова, Стернін). У нашому дослідженні, слідом за представниками когнітивної лінгвістики (О.С. Кубрякова, Н.Н. Болдирев, З.Д. Попова, Й.А. Стернін), під концептом розуміється одиниця оперативної свідомості, яка відбиває зміст отриманих знань, досвіду, результатів усієї людської діяльності та результатів пізнання нею навколишнього світу у вигляді певних одиниць - “квантів” знання. Наше наукове дослідження являє собою опис структури та змісту концептів «добро» та «зло», об’єктивованих в англійській та українській мовах словами good and evil, добро та зло відповідно, та зіставлення вербальних характеристик цих концептів з метою виявлення спільних та відмінних рис у моделі концептів, обумовлених специфікою світогляду американців та українців, а також їх культурними відмінностями. Актуальність теми. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою у всебічному висвітленні ключових концептів світової культури, до яких можна віднести концепти «good» and «evil» в американському варіанті англійської мови та «добро» і «зло» в українській мові, результати якого сприятимуть оптимізації міжкультурного діалогу. Дослідники відзначають високий рівень інтересу до вивчення понять «добро» і «зло», про це свідчать численність їх інтерпретацій в різних науках. Концепт зла в сучасній культурі досліджував Федоров Ю.В. Однак дотеперішні дослідження були обмежені, як правило, аналізом семантики окремих мовних репрезентантів концепту та вивченням концептів «добро», «зло» на матеріалі однієї мови. Опис структури концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії дозволив вперше виявити спільне та відмінне у розумінні універсальних понять «добро» і «зло» носіями англійської та української мов. Метою роботи є опис структури і змісту концептів «добро» і «зло» на основі мовних реакцій реципієнтів - носіїв англійської та української мов, отриманих під час проведення вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту, та виявлення універсальних та специфічних рис в моделі досліджуваних концептів як проявів відмінностей у менталітетах американців і українців. Теоретична цінність роботи полягає у подальшому розвитку загальних положень когнітивної лінгвістики, лінгвокогнітивного методу досліджень, та інтерпретаційного аналізу. Вчені вважають, що мова завжди була і залишається єдиною та універсальною мисленнєвою базою, на якій вибудовуються різні концептуальні системи. Сучасні уявлення про мовну картину світу у викладі Ю.Д. Апресяна виглядають таким чином. Його метою є відтворення мовної картини світу, спираючись на комплексний (лінгвістичний, культурологічний, семіотичний) аналіз лінгвоспецифічних концептів в міжкультурній перспективі (роботи В.Ф.Старко, Н.Д.Арутюнової, А. Вежбицкої, О.Д. Шмельова та ін.) Звідси можна зробити висновок про те, що існує певна домінанта, яку визначають національні, культурні та соціальні традиції, саме вона дає можливість виділити в загальній мовній картині світу її ядерну, загальнозначущу частину. Тоді концепти, ніби згустки національно-культурних смислів, «ланки культури», за словами Ю.С. Степанова. Припущення про те, що концепт має багатошарову та багатокомпонентну організацію, яка проявляється через аналіз мовних засобів її репрезентації, можна зробити враховуючи польову організацію значення слова, а саме архісему в ядрі, диференційні семи у ближній периферії та приховані семи дальньої периферії. Таким чином, виділяються наступні структурні компоне