Великі ссавці Південної України В ХХ ст. (динаміка ареалів, чисельності, охорона та управління) - Автореферат

Національна академія наук України Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена УДК 599. 325. 1: 591. 3 Великі ссавці Південної України В ХХ ст. (динаміка ареалів, чисельності, охорона та управління) 03. 00. 08 - зоологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Волох Анатолій Михайлович Київ 2004 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища Таврійської державної агротехнічної академії Міністерства аграрної політики України Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор Лисенко Валерій Іванович Таврійська державна агротехнічна академія завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Офіційні опоненти:доктор біологічних наук Межжерін Сергій Віталійович Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України завідувач відділу еволюційно-генетичних основ систематики доктор біологічних наук, професор Рековець Леонід Іванович головний науковий співробітник Національний науково-природничий музей НАН України доктор біологічних наук, професор Серебряков Валентин Валентинович Київський національний університет імені Тараса Шевченка завідувач кафедри зоології Провідна установа: Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова Захист відбудеться “26” жовтня 2004 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01 при Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України за адресою: вул. Богдана Хмельницького 15, м. Автореферат розіслано “02” вересня 2004 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук В.В. Золотов ссавець степовий ареал чисельність ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Дослідженнями багатьох зоологів (Браунер, 1923; Мигулін, 1938; Формозов, 1959; Аверин, 1960; Наумов, 1963 та ін.) було встановлено скорочення ареалів, чисельності і видового різноманіття великих ссавців, яке відбулося наприкінці XIX та на по-чатку ХХ ст. під тиском антропогенного чинника. Вибір великих ссавців для досліджень пояснюється тривалим моніторингом (~40 років) їх угруповань на державному рівні, господарською цінністю та значною вразливістю з боку людини, а також - слабкою вивченістю цієї групи тварин в Україні. Південні райони виявились найбільш зручними для проведення досліджень через те, що саме тут: 1) розташовані пульсуючі околиці ареалів одних видів і центри інших; 2) середовище існування великих ссавців зазнало найсуттєвішої трансформації; 3) фауністичні і популяційні процеси відзначаються значною динамічністю. Це дало можливість: 1) виявити основні етапи формування сучасної макротеріофауни та визначити тенденції її розвитку; 2) вивчити особливості динаміки південних меж, мережива ареалів великих ссавців у ХХ ст. та встановити її причини; 3) запропонувати концепцію нестабільності фауни і стану популяцій великих ссавців у степовій зоні, а також концепцію формування і функціонування периферійних популяцій; 4) встановити проникнення на територію України шакала, який є новим видом нашої фауни, а також розселення видри і лісової куниці; 5) проаналізувати особливості динаміки чисельності великих ссавців та дослідити параметри їх відтворювальної здатності; 6) виявити дивергенцію південних угруповань козулі та кабана за краніологічними ознаками, а також зміну гено- та фенотипу дикого кабана під впливом інтродукції; 7) запропонувати використання фенетичного методу при вивченні міграцій ссавців; 8) виявити перевагу у молодому віці копитних за краніологічними ознаками над перевесниками з північних частин ареалу та її відсутність у дорослих тварин; 9) встановити у аборигенних видів залежність динаміки екстер`єрних показників і маси тіла від вікової структури популяцій, біологічного циклу та фізико-географічних особливостей регіону; 10) виявити у єнотоподібного собаки значне збільшення довжини тіла порівняно з предковою формою; 11) встановити причини низького приросту чисельності лося і дослідити механізми регуляції чисельності благородного оленя в умовах острівної ізоляції; 12) дослідити стан популяцій рідкісних видів, запропонувати зміну їх охоронного статусу в Україні, а також розробити заходи по збереженню та відновлення їхніх угруповань. Результати дисертаційного дослідження використовувались у 1982-2003 рр. для управління угрупованнями диких ссавців на території державних ландшафтних заказників “Старо-Бердянський ліс”, “Коса Обитічна” (Запорізька обл.), а також при виконанні проектів впорядкування мисливських угідь у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Хмельницькій областях та АР Крим. Зокрема на: всесоюзній науковій нараді “Вплив господарської діяльності людини на популяції мисливських тварин та середовище їхнього існування” (Кіров, 1980); III-VII-у з`їздах всесоюзного теріологічного товариства АН СРСР та Росії (Москва, 1982, 1986, 1990, 1994, 1999, 2003 рр.); III-й всесоюзній науковій нараді “Рідкісні види ссавців СРСР та їх охорона” (Москва, 1983); III-й всесоюзній науковій нараді “Проблеми регіональної екології тварин у циклі зоологічних дисциплін педвузу” (Вітеб