Складові ведійської літератури. Самхіти, брахмани, упанішади. Соціально-економічні та політичні відносини у контексті літератури Вед. Освоєння долини Ганга і розвиток економіки. Соціальна структура давньоіндійського суспільства. Виникнення держави.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1 Складові ведійської літератури 1.1Самхіти 1.2 Брахмани 1.3 Упанішади Розділ 2 Соціально-економічні та політичні відносини у контексті літератури Вед 2.1 Освоєння долини Ганга і розвиток економіки 2.2 Соціальна структура давньоіндійського суспільства 2.3 Виникнення держави Розділ 3 Характеристика ведійської культури 3.1 Релігія 3.2 Космогонічні погляди та витоки філософії 3.3 Розвиток наукових знань Висновки Список використаної літератури Вступ У давнину в Індії виникли такі форми духовної культури і суспільної організації, вивчення яких багато чого пояснює не тільки в самій Індії, але й в інших східних країнах. В період кризи античної культури греко-римський світ захопила індійська філософія та релігія. Вивчення проблем давньої Індії пройшло декілька етапів - від діяльності перших вчених-ентузіастів і до формування самостійних національних шкіл. Засновником наукової індології вважається англієць У.Джонс, який прибув до Калькутти для заняття посади судді. Перш за все треба відмітити праці Г. Уілсона, який склав перший великий санскритсько-англійський словник ( вийшов у 1819 р. ) і видав перші переклади „Рігведи”, „Вішну-пурани”, поеми Калідаси „Хмара-вісник”. Вагомим внеском у санскритологію були праці М. З його допомогою був заснований „Індійський інститут” при Оксфордському університеті, де працювали такі вчені, як А. Створенням у 1871 р. Археологічної служби північної Індії було покладено початок науковій археології. Саме поєднання цих двох різних тенденцій (європоцентриської та про брахманської) визначило однобічне відношення західних вчених до давньоіндійської цивілізації. Самхіти складаються з чотирьох збірників: „Рігведа” (гімни), „Самаведа” (пісні), „Яджурведа”( жертовні формули та тлумачення) та „Атхарваведа” (магічні формули).Найбільш рання та важливіша з самхіт є „Рігведа” - свого роду антологія гімнів, звернених до богів, зібрання молитов і міфологічних сюжетів. Один з ранніх тлумачів „Рігведи”, Яска в своїй праці „Нірукта” відмічав, що гімни були зібрані в ціле, коли усна традиція почала слабнути.