Дослідження ґрунтового покриву, рослинності та рельєфу степової зони України. Характеристика чорноземів зони. Аналіз їх родючості та придатності для вирощування сільськогосподарських культур. Окультурення та особливості використання ґрунтів сухого Степу.
Аннотация к работе
Ведення землеробства в умовах степу Ґрунтовий покрив зони Степова зона розміщена південніше Лісостепу і простягається з південного заходу на північний схід на 1100 км, і з півночі на південь до 500 км. Загальна територія Степу 25 млн га (40% території країни), сільськогосподарські угіддя займають 16,4 млн га з яких рілля - 13,3 млн га, або 82%. До зони входять: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Луганська області та АР Крим. Ці ґрунти мають високу природну родючість. Запаси фосфору (0,13-0,15%) зосереджено переважно у верхньому гумусному горизонті, як результат біологічної акумуляції, причому серед них переважають важкорозчинні, малодоступні для рослин сполуки з кальцієм. ХАРАКТЕРИСТИКА ЧОРНОЗЕМІВ СТЕПОВОЇ ЗОНИ (за М. К. КРУПСЬКИМ, М. І. ПОЛУПАНОМ) Ґрунт Гідролітична кислотність Сума ввібраних основ Ступінь насичення основами, % Вміст гумусу, % мг.-екв. на 100 г Ґрунту Чорноземи звичайні середньоглибокі малогумусні на лесах 1,10 36,0 96,10 4,60 Чорноземи південні на лесах 1,60 36,44 95,70 3,10 Чорноземи звичайні глибокі середньогумусні на лісах поширені в північній частині Степу та на Донецькому кряжі, займають вододіли та пологі схили. їх профіль подібний до чорнозему типового, але гумусований на меншу глибину. Тому родючість цих ґрунтів і придатність для вирощування сільськогосподарських культур значною мірою визначається рівнем їх окультурення, системи удобрення, обробітку, меліоративних заходів та структурою посівних площ.