Дослідження динаміки кількісно-якісних та соціально-демографічних характеристик шкільного учительства. Розгляд повсякденного життя вчительства загальноосвітніх шкіл у післявоєнний період на основі здобутків історіографії та аналізу архівних джерел.
Аннотация к работе
У системі освіти педагогічним працівникам загальноосвітньої школи належить чільне місце. Так, науково-історичний аналіз діяльності педагогів загальноосвітніх шкіл УРСР, визначення позитивних рис та вад дозволить ґрунтовніше осмислити реформаційні процеси, що відбуваються у сучасній українській системі освіти, а також використати досвід попередніх поколінь, залучивши його найкращі надбання. Комплексне висвітлення соціального статусу та повсякденного життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду дає можливість відтворити суспільно-політичну атмосферу досліджуваного періоду, позбавитися ідеологічних упереджень, переосмислити окремі аспекти історії України 1945 - другої половини 1950-х років. Актуальність теми посилюється і тим, що у сучасній українській історичній науці існують упереджені оцінки багатьох аспектів, повязаних із соціальним статусом та повсякденним життям вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР повоєнного періоду. Це стосується насамперед шляхів та темпів відродження шкільної освіти, матеріальних умов, соціального статусу, повсякденного та господарського життя педагогічних кадрів, забезпечення школи вчителями, організації навчально-виховної роботи в загальноосвітніх школах в умовах ідеологічного тиску на вчительство України досліджуваного періоду.У першому розділі „Історіографія, джерельна база, методологія дослідження”, який складається з двох підрозділів, проаналізовано стан наукової розробки теми, джерельну базу дослідження, обґрунтовано його методологічні засади. У межах цих двох етапів правомірно буде виокремити 4 періоди: 1) другоа половина 1940-х рр. - початок 1960-х рр.; 2) друга половина 1960-х - перша половина 1980-х рр.; 3) друга половина 1980-х - початок 1990-х рр.; 4) початок 1990-х рр. Протягом першого історіографічного періоду історики, філософи і соціологи Радянської України під тиском обставин змушені були дотримуватися принципу партійності, класового підходу у висвітленні досліджуваних процесів, фактів і явищ. При дослідженні даної проблеми чимале значення мали матеріали фондів Міністерства освіти Української РСР (фонд 166), Міністерства охорони здоровя Української РСР (фонд 342), Центрального статистичного управління УРСР (фонд 582), Українського республіканського комітету профспілки працівників вищої школи і наукових установ та освіти (фонд 5098), ЦК профспілки працівників початкової і середньої школи УРСР (фонд 5099). Ці неопубліковані матеріали дозволили визначити провідні тенденції у розвитку повоєнного шкільництва, проаналізувати забезпеченість учителів республіки заробітною платою та пенсією, розкрити організацію та роботу шкіл, зясувати динаміку чисельності учителів та учнів, умови праці педагогів у досліджуваний період.Соціальний статус та повсякденне життя вчительства загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду як наукова проблема не знайшла повного і ґрунтовного висвітлення в історіографії, що зумовило необхідність її дослідження на дисертаційному рівні. Шкільна освіта повоєнних років перебувала в прямій залежності від соціально-економічних та суспільно-політичних явищ, які в цілому визначали зміст і функціонування загальноосвітньої школи. Негативно на якість навчання в повоєнні роки впливали відсутність механізму соціального захисту і стимулювання праці вчителя, домінування ідеологічного фактору в діяльності загальноосвітньої школи, зниження престижу педагогічної професії.Проблема поповнення вчительськими кадрами шкіл України у повоєнні роки // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. Соціально-побутові умови освітян Вінниччини 1944 - 1958 рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Ідеологічний тиск на вчительство Вінниччини в повоєнні роки // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Кадрове забезпечення сільських шкіл України вчителями в кінці 1950-х - на початку 60-х років // Український селянин: Збірник наукових праць / За ред.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора
Вывод
1. Соціальний статус та повсякденне життя вчительства загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду як наукова проблема не знайшла повного і ґрунтовного висвітлення в історіографії, що зумовило необхідність її дослідження на дисертаційному рівні. Залучена до роботи джерельна база різноманітна та репрезентативна, дозволяє вирішити поставлені дослідницькі завдання.
2. Шкільна освіта повоєнних років перебувала в прямій залежності від соціально-економічних та суспільно-політичних явищ, які в цілому визначали зміст і функціонування загальноосвітньої школи.
3. Школи не мали відповідної навчально-матеріальної бази. Більшість із них розташовувалася в аварійних, непридатних для навчання приміщеннях. Багато в чому така ситуація була результатом фінансової політики держави стосовно освіти.
4. Кваліфікаційний рівень педагогічних кадрів був порівняно низьким, бракувало фахівців з вищою освітою.
5. Негативно на якість навчання в повоєнні роки впливали відсутність механізму соціального захисту і стимулювання праці вчителя, домінування ідеологічного фактору в діяльності загальноосвітньої школи, зниження престижу педагогічної професії.
6. Ідеологічний наступ сталінізму на шкільне вчительство, адміністративні методи управління вчительськими колективами супроводжувалися репресивними акціями з боку держави, придушенням будь-яких проявів інакомислення.
7. Духовність вчительства зумовлювалася політикою держави, в якій релігія була на другому місці, від чого програвала держава і страждала духовність народу. Керівництво СРСР, УРСР проводило курс, спрямований на обмеження впливу релігійних конфесій, грубе втручання у справи церковного управління.