Гроші як особливий товар, який є загальним еквівалентом вартості. Функції грошей в сучасній ринковій економіці. Набуття грошима вартості на грошовому ринку під впливом попиту і пропозицій. Повноцінні та неповноцінні гроші. Розвиток основних форм кредиту.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Міжрегіональний Центр професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас, НУ ОЮА у м. Києві КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни Гроші та кредит на тему: Вартість грошей та способи її вимірювання. Форми кредиту і його види Виконав: слухач групи МО-36 Ясменко О.М. Залікова книжка № 033 Рецензент: кандидат економічних наук, доцент Високос Г.М. Київ-2010 Зміст Вступ 1. Товар - це продукт людської праці, призначений як для особистого використання так і для обміну на інші вироби чи продажу. Тому удосконалення економічних зв’язків вимагало нових грошей, які б відповідали наступним вимогам: більш чи менш високою і незмінною вартістю, тобто трудомісткістю виробництва; обмеженою у порівнянні з іншими товарами, споживчою вартістю; компактністю, тобто достатньою значимою вартістю у малих об’ємах, і як наслідок, зручністю для подальших перевезень; здатністю дробитися на мілкі частинки і об’єднуватися в любих кількостях при повному збереженні своїх якостей; фізичною довговічністю. Цим вимогам відповідали лише метали, цінні метали. Кругообіг металевих грошей супроводжувався процесом становлення наступних основних функцій: міри вартості, що виражалася в здатності оцінювати любий товар; засоби обороту, що проявлялися в ролі посередника при обміні одного товару на інший; засоби до накопичення, тобто утвору грошових запасів, які тимчасово не беруть участь в обороті; засоби платежу, які можуть вступати в оборот незалежно від обороту товару; світові гроші (вільний оборот грошів із дорогоцінних металів за межами національних кордонів). Ось чому до грошей відносяться банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов’язання, а також товарні гроші, тобто споживчі товари, що можуть використовуватися як засіб обміну. 3. Після демонетизації золота, коли інфляційне знецінення неповноцінних грошей набуло загрозливого характеру і не піддавалося прямому державному регулюванню, стала очевидною помилковістю цієї концепції. Подібного метаморфозу зазнала і марксистська теорія грошей, яка абсолютизувала їх товарну природу (гроші по своїй природі - це завжди золото і срібло - писав К. Маркс), а вартість грошей пояснювала з позицій трудової теорії вартості, тобто визначала субстанціональною вартістю того товару, що функціонував як гроші.