Дослідження життя та військової діяльності Івана Самойловича - наказного полковника Прилуцького полку, сотника Красноколядинської сотні. Участь Самойловича у участь у повстанні козаків проти заслання російських воєводств. Самойлович – генеральний суддя.
Аннотация к работе
Після Визвольної війни і козацької революції (1648-1654) українські землі опинилися під владою сусідніх держав: Росія на підставі Березневих статей Богдана Хмельницького встановила свій протекторат над Україною; Річ Посполита після тривалої війни за умовами Андрусівського договору (1667) знову заволоділа Правобережною Україною; Туреччина відвоювала в неї Поділля і закріпила це в Бучацькому договорі (1672) Кримське Ханство претендувало на все Дике поле-безкраї степи північного Причорноморя і Приазовя. Надалі займає місце наказного полковника Прилуцького полку, сотника Красноколядинської сотні чернігівського Полку, полковника Охотського кінного полку (1665), полкового осавула, судді і наказового полковника Чернігівського полку (1668). Вирішено влаштувати військовий похід козацьких полків і російських стрільців на правий бік Дніпра, щоб силою зброї примусити старшину і козаків до покори Росії та гетьману Самойловичу. В кінці листопада 1673 року з Москви, надійшов царський указ воєводі Ромадановському і гетьману Самойловичу, з полками стрільців і козаків, рушити в похід на Правобережжя. Так Самойлович і став гетьманом всієї України.Після Переяславської ради Іван Мазепа, ще деякий час перебував на службі в гетьмана Петра Дорошенка, який зберіг значні силу та владу на Правобережній Україні - відмовився підкорюватися гетьману І. Самойловичу.