Коротка біографія І.А. Крушельницького, його дитинство та освіта, початок творчої діяльності. Метафора як улюблений засіб художнього зображення у творах письменника. Основна ідея написаної 1930 р. драми "Спір за мадонну Сільвію", її характеристика.
Аннотация к работе
Одним із своїх учителів визнає Гуто Гофмансталя: йому присвячено збірку «Весняна пісня», дослідження та есеї. У перших поетичних збірках «Весняна пісня» (1924) і «Юний спокій» (1929), куди увійшли вірші 1920-1924 pp., простежуються впливи українського модерну. Метафора, як улюблений засіб художнього зображення, приваблює своєю несподіваністю й точністю, сполученням барв і гри світла: «Сонце спливає в розтоплений блеск топазного світла долини»; «на лоні чорних хмар за ударом удар - арфи на хмарах». Тут вміщено його драми «На скелях», «Мури й межі», «Спір за мадонну Сільвію», поезії й цикли (більшість увійшла до збірки «Бурі і вікна», 1930); мистецтвознавчі розвідки, переклади. Окремими виданнями в цей час виходять дослідження «Святослав Гординський», «Спиридон Черкасенко», «Шляхи сучасного театру», «Джерела творчості Ярослава Галана», поеми «Радощі життя» (1929) і «З-над прірви» (1931), драма «Спір за мадонну Сільвію» (1930), збірки «Бурі і вікна» (1930), «Залізна корова» (1930).