Аналіз громадсько-політичної діяльності українського дисидента, політв"язня, громадсько-політичного діяча І. Геля в другій половині 1980-х р. Виокремлення особливостей його праці в Українській Гельсінській групі. Здобутки у період "мітингової демократії".
Аннотация к работе
Виокремлено особливості його праці в Українській Гельсінській групі - Українській Гельсінській спілці (УГГ - УГС), Ініціативній групі звільнення вязнів сумління, інших "неформальних" організаціях, охарактеризовано внесок у створення місцевих осередків Народного руху України за перебудову (НРУ), визначено здобутки у період т. зв. It is pointed out that after returning from longterm confinement he never ceased fighting for restoration of independence of Ukraine and initiated / cofounded a number of informal sociopolitical organizations which activity was focused on undermining the political system of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (UKSSR). Hel was an active participant of the so-called "religious dissidence" - he headed the Ukrainian Catholic Church Protection Committee which activities had an explicit political focus: in addition to the fight for legalization of the Greek Catholic Church in the UKSSR, the organization encouraged dwellers of the region to fight with the imperious regime. Незважаючи на появу в останні роки низки узагальнюючих праць із досліджуваної проблеми, його політична біографія, на жаль, ще невідома широкому загалу, що актуалізує окреслену розвідку Її основу становлять архівні документи Центрального державного архіву громадських обєднань України (ЦДАГО України), Державного архіву Львівської області (ДАЛО), Архіву інституту історії церкви Українського католицького університету (АІІЦ), спогади та інтервю І. Відомий дисидент від імені своїх товаришів зауважив: "Повернувшись... з увязнення після 15-тирічної відсутності в Україні й перебування в концтаборах і на засланні, ми [дисиденти - авт.] застали, на жаль, на той час ще більш гнітючу картину буття українського суспільства.Їхня діяльність наштовхнулася на опір місцевої влади, яка всіма можливими засобами протидіяла поширенню "гласності", "демократизації", "перебудови" у країні. У 1987-1988 рр. успіхи опозиціонерів були мінімальні й лежали скоріше у психологічній площині, ніж практичній. Гель приділяв значну увагу політичній діяльності в неформальних структурах. Гель розпочинає редагувати "Український вісник", стає членом УГС, "Меморіалу", Ініціативної групи звільнення вязнів сумління, а згодом бере участь в організаційному оформленні Руху, стає активним учасником "мітингової демократії". Геля підсумуємо його ж словами: "Ми були добрими організаторами, ми були справді подвижниками, в позитивному розумінні революціонерами, готовими віддати життя за Україну - але не політиками.".
Вывод
Після повернення із заслання на початку 1980-х років І. Гель з однодумцями, серед яких такі відомі історичні постаті як Л. Лукяненко, В. Чорновіл, брати Горині, З. Красівський, бере участь у "пробудженні України" шляхом самвидаву організації перших справді "неформальних" організацій. Їхня діяльність наштовхнулася на опір місцевої влади, яка всіма можливими засобами протидіяла поширенню "гласності", "демократизації", "перебудови" у країні. У 1987-1988 рр. успіхи опозиціонерів були мінімальні й лежали скоріше у психологічній площині, ніж практичній. І. Гель приділяв значну увагу політичній діяльності в неформальних структурах. Саме в дисидентському колі І. Гель розпочинає редагувати "Український вісник", стає членом УГС, "Меморіалу", Ініціативної групи звільнення вязнів сумління, а згодом бере участь в організаційному оформленні Руху, стає активним учасником "мітингової демократії". Не вдаючись до надмірної деталізації, результати громадсько-політичної діяльності І. Геля підсумуємо його ж словами: "Ми були добрими організаторами, ми були справді подвижниками, в позитивному розумінні революціонерами, готовими віддати життя за Україну - але не політиками.".
2. На зламі 80-90-х рр. ХХ століття політична діяльність І. Геля проявлялася в участі у виборах до Верховної Ради УРСР та Львівської обласної ради. Тоді ж боротьба між православними та греко-католиками вступила в найрадикальнішу фазу - відкритого протистояння, що не дозволило дисиденту приділяти достатньо уваги громадсько-політичній роботі. Після обрання депутатом Львівської обласної ради І. Гель де-факто дистанціювався як від церкви, так і "мітингової демократії".
Список литературы
1. Гель І. Виклик системі: український визвольний рух другої половини ХХ століття / І. Гель; [ред., упор. І. Єзерська]. - Львів: Часопис, 2013. - 370 с.
2. Архів Інституту історії церкви Українського католицького університету Т. 1-1-29. Інтервю з Гелем Андрієм Івановичем.
3. Горинь Б. Не тільки про себе / Б. Горинь. - К. : Пульсари, 2010. - Т 3. - 918 с.
4. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації / Я. Грицак. - К. : Генеза, 2000. - 380 с.
5. Український вісник. - 1987. - Вип. 8.
6. Український вісник. - 1987. - Вип. 11-12.
7. Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО), ф. П- 3, оп. 62, спр. 300.
8. Батенко Т "Я повстаю, отже я існую". Політичний портрет Івана Геля / Т Батенко. - Львів, 1999. - 320 с.
9. Іськів В. Початок діяльності Львівського Руху / В. Іськів // Форум. - 2009. - Вип. 2. - С. 2-11.
10. Гель І. Які підсумки можемо підвести через 20 років? / І. Гель // Перша Львівська демократична. 1990-1994. - Львів: Сполом, 2012. - С. 11-12.
11. Центральний державний архів громадських обєднань України, ф. 1, оп. 32, спр. 2540.
12. Гель І. "Богдан Котик був дуже мудрою людиною" /
І. Гель // "Катакомбна церква" (Двадцятиліттю виходу Української греко-католицької церкви з підпілля присвячується). - Львів: Логос, 2009. - С. 90-92.
13. ДАЛО, ф. П-3, оп. 62, спр. 805. Інтервю Геля Івана Андрійовича від 23 вересня 2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// archive.khpg.org/index.php?id=1348418185.